7. Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

8. Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом (ст. 12 КК) ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється, обвинувачується: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у

 415

вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава в зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, щ< підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно. Оскільки застосування застави у більших розмірах у цих випадках пов'язується виключно з метою забезпечення виконання особою покладених на неї обов'язків, то слідчий суддя, суд в ухвалі повинен зазначити, в забезпечення виконання якого саме обов'язку чи обов'язків обирається більший розмір застави, мотивувати, чому, через який ризик чи які ризики, та чому у такому розмірі.

9. Розмір цивільного позову, розмір матеріальних вимог потерпілого, не пов'язаних із вчиненим щодо нього злочином, розмір судових витрат тощо на розмір застави не впливає.

Згідно з п. 8 коментованої статті у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також у випадку невиконання чи порушення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, застава повертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (див. п. З ко-ментаря до цієї статті).

Питання про звернення застави в дохід держави на стадії досудового розслідування вирішується за клопотанням прокурора слідчим суддею, а на стадії судового провадження за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду, судом, у провадженні якого знаходиться справа, - в судовому засіданні, за участю прокурора, заставодавця, обвинуваченого, його захисника в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (ст. 193 КПК). Неприбуття заставодавця, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника у судове засідання, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду цього питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

10. Копія постанови слідчого судді, ухвали суду про звернення застави в дохід держави протягом п'яти днів із дня набрання нею законної сили надсилається слідчим суддею, судом, який її постановив, до органу казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу. Питання про звернення застави в дохід держави може бути вирішене й вироком суду (п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК).

11. Вирішуючи питання про звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд зобов'язаний вирішити питання про застосування стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або, якщо особа підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі

416

неоподаткованих мінімумів доходів громадян, - у вигляді тримання під вартою (4.7 ст. 194 КПК).

За відсутності підстав для звернення застави в дохід держави суд при ухваленні вироку повинен прийняти рішення про повернення застави особі, яка її внесла (підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю). Якщо заставу було внесено підозрюваним, обвинуваченим, вона може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, передусім на відшкодування завданої злочином шкоди. Таке звернення застави, внесеної заставодавцем, можливе тільки за його згодою.

12. Коли під час кримінального провадження застава як запобіжний захід скасовується, в тому числі у випадках закриття кримінального провадження з усіх передбачених законом підстав, або коли вона змінюється на інший запобіжний захід (за відсутності підстав для звернення її в дохід держави), слідчий суддя, суд повинен цією ж або окремою ухвалою прийняти рішення про повернення застави особі, яка її внесла.

Якщо з якихось причин питання про повернення застави під час кримінального провадження залишилось не вирішеним, особа, яка її внесла, має право звернутися до суду з клопотанням про його вирішення на стадії виконання судових рішень (ст. 537 КПК).