Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 190. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу

1. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити:

1) найменування суду, прізвище та ініціали слідчого судді, судді (суддів);

2) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, обвинуваченого, для затримання якого постановляється ухвала, відомі на момент постановления ухвали, а якщо прізвище, ім'я, по батькові не відомі, - докладний опис такої особи;

3) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, і його

 427

правову кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність;

4) посилання на обставини, які дають підстави для: обгрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення;

висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу;

висновку щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання;

5) дату постановления ухвали;

6) дату втрати законної сили ухвалою;

7) підпис слідчого судді, судді (суддів), який постановив ухвалу.

2. В ухвалі про дозвіл на затримання з метою приводу вказуються прізвище, ім'я, по батькові, адреса і телефон прокурора або слідчого, за клопотанням якого постановлена ухвала.

3. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:

1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;

2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановления ухвали, у якій не зазначено строку

її дії;

3) відкликання ухвали прокурором.

4. Слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою.

5. Ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.

1. Частина 1 коментованої статті регламентує форму і зміст ухвали слідчого судді, суду, якою дається дозвіл на затримання з метою приводу. Вона складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної, резолютивної, має містити передбачені законом реквізити та іншу інформацію.

2. У вступній частині ухвали зазначаються: 1) найменування суду, прізвище та ініціали слідчого судді, судді (суддів); 2) прізвище, ініціали та посада прокурора; 3) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, обвинуваченого, для затримання якого постановляється ухвала, відомі на момент постановления ухвали, а якщо прізвище, ім'я, по батькові не відомі, - докладний опис такої особи.

428 ,

\ 3. Описова частина ухвали зводиться до короткого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, і його правової кваліфікації за законом України про кримінальну відповідальність, доведених прокурором в судовому засіданні.

4. У мотивувальній частині робляться посилання на обставини, доведені прокурором у судовому засіданні наявними у провадженні матеріалами, які дають слідчому судді, суду підстави для: а) обгрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення; б) висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу; в) висновку щодо існування обставин, зазначених у п.п. 1 або 2 ч. 4 ст. 189 КПК, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.

5. У резолютивній частині ухвали вказується про надання/відмову у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу до слідчого судді, суду та зазначається дата втрати нею законної сили.

Далі вказується дата постановления ухвали і ставляться підпис слідчого судді, судді (суддів), який постановив ухвалу.

6. Зазначення в ухвалі про дозвіл на затримання з метою приводу прізвища, ім'я, по батькові, адреси і телефону прокурора або слідчого, за клопотанням якого постановлена ухвала, яка зазвичай має робитися після підпису слідчого судді, судді (суддів), необхідна для того, щоби уповноважена на виконання ухвали службова особа могла мати з ними невідкладний зв'язок.

7. Ухвала про відмову у наданні дозволу на затримання з метою приводу мотивування не потребує, оскільки її постановления грунтується на правилі принципу презумпції невинуватості про тлумачення всіх сумнівів на користь підозрюваного, обвинуваченого. Достатньою тут є вказівка на недоведеність прокурором того, що зазначені у клопотанні обставини є достатніми підставами для його задоволення.

8. Під новими обставинами, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою, як підставами для повторного звернення прокурора до слідчого судді, суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання маються на увазі нововиниклі обставини, тобто такі, яких не існувало на час розгляду попереднього клопотання, які проявили себе після постановления слідчим суддею, судом ухвали. При цьому не обов'язково, щоб такі нововиниклі обставини підтверджували наявність ризику, на який робилося посилання у первинному клопотанні як на підставу для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою. Ними можуть бути й обставини, що підтверджують наявність іншого ризику (ризиків), але такого, що також тягне за собою необхідність обрання щодо того ж підозрюваного, обвинуваченого у тому ж кримінальному провадженні як запобіжного заходу тримання під вартою.

9. Ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу, постановлена слідчим суддею, може бути оскаржена прокурором в апеляційному

-429

порядку безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення (п. 1 ч. 1 ст. 309, ч. З ст. 392, п. 2 ч. 1, п. З ч. 2 ст. 395 КПК).

Ухвала про відмову в наданні такого дозволу, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції, окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене судом першої інстанції за результатами судового розгляду кримінальної справи (ч. 2 ст. 392 КПК).