Стаття 25. Порядок вирішення питань колегією суддів

  1. Усі питання, що виникають при судовому розгляді адміні  стративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю го  лосів суддів.
  2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суд  дів не має права утримуватися від голосування та підписання  судового рішення. Головуючий в судовому засіданні голосує  останнім.

3.  Суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками  розгляду адміністративної справи, може письмово викласти  свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому  засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайом  лення.

89

       
  1. Порядок вирішення адміністративних справ колегією суд  дів є однією з гарантій незалежності суддів, рівноправності усіх  суддів одне щодо одного. Тому ч. 1 коментованої статті закріп  лене положення, відповідно до якого усі питання, що виника  ють при судовому розгляді адміністративної справи колегією  суддів, вирішуються більшістю голосів суддів.
  2. Голосування при прийнятті судового рішення є не тільки  правом, але й обов'язком кожного судді, а тому жоден із суддів  при вирішенні кожного питання не може утриматися від голо  сування. Це пояснюється тим, що судді виконують важливу  функцію державної влади із здійснення правосуддя. Так само  жоден з суддів не має права утримуватися від підписання судо  вого рішення. Враховуючи авторитет головуючого, який міг би  вплинути на позицію інших членів суду, ч. 2 статті, що комен  тується, закріплене правило, згідно з яким головуючий в судо  вому засіданні голосує останнім.
  3. Частина 3 коментованої статті врегульовує випадки, коли  з приводу судового рішення у судді, не згодного з ним, є окрема  думка. Так, суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідка  ми розгляду адміністративної справи, може письмово викласти  свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому  засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайом  лення. Право викладення окремої думки поширюється на всі  випадки колегіального рішення судом будь-якого питання, а не  лише винесення судового рішення.

Наявність окремої думки може враховуватися у разі опро-тестування або оскарження судового рішення у вищестоящий

адміністративний суд.