Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 362. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності

1.  У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

2. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов´язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна — протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

3. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

4.  У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред´явити до суду позов про переведення на нього прав

та обов´язків покупця. Одночасно позивач зобов´язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

До таких вимог застосовується позовна давність у один рік.

5. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

Кожний з учасників права спільної часткової власності має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної власності на річ. Однак при продажі своєї частки сторонній особі, він зв´язаний правом на цю частку інших власників. Тому продаж сторонній особі належної кожному з власників частки в праві спільної власності на спільну річ можливий тільки з дотриманням права переважної купівлі, яка належить іншим співвласникам (ст. 362 ЦК). При відчуженні належної кожному зі співвласників частки у праві спільної власності на річ шляхом дарування, міни, довічного утримання інші співвласники не мають переважного права на придбання відчужуваної частки. (За ЦК РФ право переважної купівлі застосовується і при відчуженні частки за договором міни (ч. 5 ст. 250 ЦК РФ). Це правило, як відзначає, Ю.К. Толстой, може застосовуватися тільки тоді, коли відчужувач обмінює свою частку на речі, визначені родовими ознаками. (Гражданское право, Т.1. — М.; 1999. — С. 440). Якщо частка у праві спільної часткової власності належить фізичній особі, то у випадку її смерті належна їй частка в праві спільної часткової власності переходить у порядку спадкування.

При відчуженні частки у праві спільної власності, що належить будь-якому зі співвласників, відбувається не відчуження частини майна в натурі, а частки в праві власності. Тому право спільної часткової власності не припиняється, а відбуваються зміни в суб´єктному складі цих правовідносин.

При продажу одним зі співвласників належної йому частки сторонній особі, інші учасники спільної часткової власності мають право переважної покупки. Вони мають право переважної купівлі за ціною, оголошеною для продажу, і при інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів (ч. 1 ст. 362 ЦК). Відповідно до цього права продавець зобов´язаний у письмовій формі сповістити інших учасників спільної власності про намір продати належну йому частку, вказавши ціну й інші умови, на яких він продає її (термін продажу, порядок сплати грошей тощо). Якщо хоча б один з учасників спільної часткової власності виразить бажання купити частку на зазначених продавцем умовах, то він не вправі продати цю частку сторонній особі. Якщо частку, що продається, бажають придбати декілька співвласників, то продавець може продати свою частку кожному з них за своїм вибором.

У випадку відмови інших співвласників від здійснення права переважної купівлі чи нездійснення цього права у відношенні нерухомого майна протягом одного місяця, а у відношенні рухомого майна протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі. При продажу частки з порушенням права переважної покупки кожен з учасників спільної часткової власності протягом одного року з моменту, коли стало відомо чи повинно було стати відомо про порушення належного йому права переважної покупки, може звернутися в суд з позовом про переведення на нього прав і обов´язків покупця. При пред´явленні такого позову, договір купівлі-продажу не визнається недійсним, тому що якщо його визнати недійсним, то сторони повинні бути відновлені в первісний стан. Як роз´яснив Пленум Верховного Суду України в п. «г» ст.16 постанови від 28 квітня 1978 р. № 3 «Про судову практику про визнання угод недійсними» зі змінами і доповненнями від 25 жовтня 1992 р. № 13 і від 25 травня 1998 р., саме по собі невиконання вимог ст. 114 ЦК УРСР 1963 р. при продажу частки сторонній особі не є підставою для визнання угоди недійсної. У даному випадку співвласник, у межах установленого законом терміну, вправі вимагати переведення на нього прав і обов´язків покупця по укладеній угоді.

У випадку задоволення позову, права й обов´язки покупця переходять до позивача. Такий позов є перетворювальним. При пред´явленні цього позову позивач зобов´язаний внести на депозитний рахунок суду суму, що за договором сплатив чи повинен сплатити покупець. Невиконання позивачем цієї вимоги може бути підставою для відмови в позові (п. «г» ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику по справах по позовах про захист права приватної власності» зі змінами, встановленими постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 р.). Право переважної купівлі застосовується тільки при продажу одним зі співвласників своєї частки і не застосовується при продажу одним зі співвласників належної йому частки в праві спільної власності іншому співвласнику, а також не поширюється на випадки відчуження частки (за договором дарування, міни, довічного утримування), і при продажу частки з публічних торгів, тому що в останньому випадку частка продається тому, хто запропонує більш високу ціну. До вимоги власника про переведення на нього прав і обов´язків покупця, застосовується термін позовної давності в один рік ч. 4 ст. 362 ЦК.

Не допускається передача права переважної покупки (ч. 5 ст. 362 ЦК).