1. Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з'ясовуються:

-1005

1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;

2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;

3) умови життя та виховання неповнолітнього;

4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

1. Коментована стаття доповнює положення ст. 91 КПК, встановлюючи додаткові обставини, що підлягають обов'язковому встановленню під час кримінального провадження щодо неповнолітніх. Невстановлення зазначених обставин свідчить про істотну неповноту кримінального провадження.

Обставини, перелік яких надано в коментованій статті, підлягають обов'язковому дослідженню у судовому розгляді, у тому числі і у випадках, передбачених ч. З ст. 349 КПК, якою регламентована можливість визнання судом недоцільності певних доказів.

З метою з'ясування зазначених обставин належить допитувати як свідків законних представників неповнолітніх, представників служби та міліції у справах дітей, представників підприємств, установ чи організацій, в яких навчався або працював неповнолітній, та інших організацій.

Обставини, передбачені коментованою статтею, з'ясовуються й за умови, що на час досудового чи судового провадження особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці, досягла повноліття.

2. Вік неповнолітнього встановлюється за документами, в яких зазначена дата його народження, - за паспортом чи свідоцтвом про народження. У разі їх відсутності відповідні дані можна отримати із книги реєстрації актів цивільного стану, довідок органів внутрішніх справ за місцем реєстрації громадян, журналів обліку новонароджених тощо. У разі відсутності можливості встановити вік неповнолітнього за документами призначається судово-медична експертиза (п. 4 ч. 2 ст. 242 КПК). При цьому днем народження вважається останній день року, зазначеного у висновку експерта. Якщо у цьому висновку визначено максимальний і мінімальний вік, то днем народження слід вважати останній день року народження, що відповідає мінімальному віку.

3. Для з'ясування стану здоров'я неповнолітнього мають бути допитані як свідки його батьки або особи, які їх замінюють (опікун, піклувальник), про те, чи не хворів неповнолітній тяжкими хворобами, чи немає у нього психічних або фізичних вад, які його здібності щодо логічного мислення, чи не відстає він у розвитку від однолітків. Якщо неповнолітній перебував на обліку у зв'язку з психоневрологічним захворюванням або перебував у лікарні, слід витребувати відповідні медичні документи.

1006

У випадках, коли одержані дані свідчать про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічним розладом, необхідно з'ясовувати рівень його розумової відсталості в порівнянні з рівнем розвитку осіб такого ж віку. Підліток з розумовим відставанням має менший запас знань і уявлень. Потрібно також з'ясувати, рівню розвитку якого віку відповідає фактичний розвиток неповнолітнього.

4. У кожному випадку здійснення кримінального провадження щодо неповнолітнього необхідно перевіряти версію про підбурювання або співучасть дорослого.

Мають бути вжиті заходи до встановлення можливих фактів придбання батьками та іншими особами майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, катування чи розбещення неповнолітнього, втягнення його у пияцтво, вживання наркотиків тощо.