1. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

2. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

3.  Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

4. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Важливою умовою переважної більшості відплатних договорів є ціна. Для ринкової економіки характерним є вільне ціноутворення, коли ціни на товари, роботи та послуги складаються під впливом певних об´єктивних економічних факторів: попиту, пропозиції, конкуренції тощо і визначаються сторонами в договорі за домовленістю.

Але навіть в умовах ринкової економіки свобода ціноутворення не може бути абсолютною. Сторони в договорі мають право вільно встановлювати ціни (тарифи, ставки) на всі види продукції, товарів, робіт і послуг, за винятком тих, по яких згідно з законом здійснюється регулювання цін (тарифів, ставок) уповноваженими державними органами або органами місцевого самоврядування.

Фіксовані та регульовані ціни (тарифи, ставки) як правило встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку. Регулювання цін (тарифів, ставок) здійснюється у випадках, передбачених законом, або шляхом встановлення фіксованих цін (тарифів, ставок), або шляхом встановлення граничних рівнів цін (тарифів, ставок) чи граничних відхилень від фіксованих цін, тарифів і ставок.

Відповідно до частини 2 статті, що коментується, зміна ціни в процесі виконання договору можлива лише у випадках і на умовах, встановлених самим договором або законом. Так, наприклад, сторони в договорі майнового найму (оренди) вправі передбачити можливість перегляду розміру орендної плати на випадок інфляції, істотного погіршення стану орендованого майна тощо. Передбачаючи можливість зміни ціни, сторони, як правило, передбачають і порядок її зміни, наприклад, шляхом укладання сторонами додаткової угоди до договору.

Якщо необхідність зміни ціни в процесі виконання договору зумовлена істотною зміною обставин, то, у разі відсутності на це згоди сторін, ціна може бути змінена за рішенням суду в порядку, встановленому ст. 652 ЦК, при наявності необхідних для цього умов (див. ст. 652 ЦК і коментар до неї). Частина 3 статті, що коментується, в інтересах стабільності цивільного обороту встановлює правило щодо недопустимості зміни ціни в договорі після його виконання.

У випадку, коли ціна є істотною умовою договору (див. ст. 628 ЦК і коментар до неї), вона має бути обов´язково встановлена ним. Невизначеність ціни в цьому випадку є підставою для визнання договору неукладеним. Якщо ціна не є істотною умовою договору, вона може бути не визначена в ньому. Утім, невизначеність ціни у відплатному договорі не звільняє покупця (замовника) від обов´язку оплатити прийнятий ним товар (роботи, послуги). В цьому випадку ціна визначається виходячи із звичайних цін, що існували на відповідному ринку товарів, робіт або послуг на момент укладення договору. Отже, важливе значення при цьому набуває чітке визначення моменту і місця укладення договору (див. ст.ст. 640, 647 ЦК і коментар до них).