Стаття 71. Введення в експлуатацію виробничих об'єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 19.11.97 р. № 650/97-ВР)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони лісів (див. Лісовий кодекс України, Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" тощо).
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів (формальний склад).
Відповідно до статті 45 Лісового кодексу України під час розміщення, проектування, будівництва і введення в дію нових і реконструкції застарілих підприємств, споруд та інших об'єктів, а також удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, передбачаються і здійснюються заходи щодо усунення негативної дії шкідливих факторів, зокрема викидів і скидів забруднюючих речовин, відходів виробництва, підтоплення, осушення та інших видів негативного впливу на ліси.
Нездійснення таких заходів в частині забезпечення підприємств, агрегатів, цехів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об'єктів обладнання, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів, й утворює склад адмінправопорушення, передбаченого цією статтею КУАП.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.