1.  У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв´язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов´язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

2. У разі розірвання договору у зв´язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов´язки за договором.

У випадку припинення дії договору внаслідок невиконання або неналежного виконання набувачем обов´язків за договором довічного утримання передбачена можливість повернення відчужувачу майна.

Якщо набувач відмовляється добровільно повернути майно, набуте ним за договором, відчужувач має право звернутися до суду. Усі витрати, зроблені набувачем на користь відчужувача, не відшкодовуються.

Відповідно до ч.2 статті, що коментується, суд повинен вирішити питання про можливість

залишити за набувачем право власності на частину майна у зв´язку з неможливістю подальшого виконання обов´язків останнім. Суд визначає, на яких підставах припиняється договір, чи є вони істотними, який час та яким чином здійснювалося утримування та чи належним був догляд, обумовлений у договорі.