Методи державного управління — це різні способи, прийоми та засоби цілеспрямованого, організуючого впливу суб´єктів управління на об´єкти, які віднесені до їх ведення.

Державний примус - це психологічний або фізичний вплив державних органів (посадових осіб) на певних осіб з метою спонукати, примусити до виконання норм права.

Адміністративний примус — це владне, здійснюване в односторонньому порядку та передбачених правовими нормами випадках застосування від імені держави до суб´єктів правовідносин, по-перше, заходів попередження правопорушень, по-друге, заходів припинення правопорушень, потрете, заходів відповідальності за порушення нормативно-правових установлень.

Заходи адміністративного примусу поділяються на три групи:

а) заходи адміністративного попередження;

б) заходи адміністративного припинення;

в) заходи відповідальності за порушення адміністративно-правових установлень.

Заходи адміністративного попередження. Сутність попередження правопорушень полягає, по-перше, в тому, щоб не допустити протиправної поведінки з боку конкретних осіб, які до такої поведінки схильні; по-друге, в усуненні причин, що сприяють вчиненню правопорушень і утворенню умов, які виключають протиправну поведінку.

Заходи адміністративного припинення. Їх призначення полягає: а) в припиненні протиправної поведінки; б) в усуненні шкідливих наслідків протиправної поведінки; в) утворенні необхідних умов для можливого в майбутньому притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Заходи відповідальності за порушення адміністративно-правових установлень – це заходи адміністративного примусу, які містяться в адміністративна-правових санкціях і застосовуються уповноваженими на те державними органами, з додержанням встановленої процедури, а) до фізичних осіб за вчинення адміністративних правопорушень; б) до юридичних осіб за порушення адміністративно-правових установлень.

Переконання — це система заходів правового й неправового характеру, які проводять державні та громадські органи, що виявляється в здійсненні виховних, роз´яснювальних і заохочувальних методів, спрямованих на формування в громадян розуміння необхідності чіткого виконання законів та інших правових актів.

Заохочення - спосіб впливу, що через інтерес, свідомість направляє волю 
людей на здійснення корисних, з погляду заохочуючого, справ.

Форми державного управління – це будь-яке зовнішнє вираження конкретних управлінських дій, які здійснюються органами державної влади (виконавчої влади) для реалізації поставлених перед ними завдань та втілення в життя державної політики.

До правових належать форми, використання яких спричиняє виникнення юридичного ефекту. Це, зокрема, видання юридичних актів, застосування примусових заходів. Такі форми виступають як юридичні факти і можуть формувати адміністративно-правові відносини.

До неправових належать форми, які безпосередньо юридичного значення не мають і не спричиняють виникнення адміністративно-правових відносин. Такі форми або передують правовим (проведення ревізії, за результатами якої видається юридичний акт), або настають за ними (нарада з приводу реалізації юридичного акта).

Організаційні дії - поведінка зборів (нарад), обговорення перевірок, розробка прогнозів, програм, методичних рекомендацій, здійснення бухгалтерського і статистичного обліку, організація прес-конференцій, організація зустрічей з трудовим колективом і ін

Матеріально-технічні операції - їх виконання пов´язане з діловодством ( реєстрація, оформлення, тиражування, розсилка документів); відносяться і деякі дії міліції (виконання про адміністративний арешт, доставка осіб у нетверезому стані в мед витверезник, а неповнолітніх - батьків або осіб, які їх замінюють).