Денонсація (фр. dénoncer - повідомляти, розривати; від лат. denuntiatio - повідомлення) - це правомірна одностороння відмова держави від виконання чинного міжнародного договору, якому передує офіційне повідомлення інших сторін договору щодо наміру припинити його дію (щодо двосторонніх угод) або вийти з нього (для багатосторонніх угод), і яке призводить до припинення дії останнього для відповідної держави.

Депутатська недоторканність - це елемент статусу народного депутата України, що є конституційною гарантією безперешкодного та ефективного здійснення народним депутатом своїх повноважень і передбачає звільнення його від юридичної відповідальності у визначених Конституцією випадках та особливий порядок притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, його затримання, арешту, а також застосування інших заходів, пов'язаних з обмеженням його особистих прав і свобод.

Депутатська група (фр. groupe - гурт, громада) - це добровільне об'єднання депутатів парламенту на позапартійній основі.

Депутатська фракція (лат. fractio - розламування) - це організована група членів політичної партії, утворена для проведення її політики в парламенті чи представницьких зібраннях місцевого рівня (депутатська група, сформована на основі партійної приналежності депутатів).

Депутатське звернення - це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території У країни, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатський /суддівський/ імунітет (лат. immunitas - звільнення від повинностей, пільга, свобода) - це елемент правового статусу народних депутатів і суддів, який передбачає, що вони не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до винесення обвинувального вироку судом.

Депутатський /суддівський/ індемнітет (лат. indemnitas - захист від посягання, шкоди, забезпечення охорони) - це елемент правового статусу народних депутатів і суддів, який передбачає, що вони не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та в його органах /в суді та в його палатах і колегіях/, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ та прийнятті рішень з питань, що належать до їх компетенції.

Державний реєстр виборців - це автоматизована інформаційно- телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання і обробки даних, які містять передбачені законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного персоніфікованого обліку громадян України, які мають право голосу на виборах до органів публічної влади України.

Довірені особи кандидата - це особи, які є суб'єктами виборчого процесу, і ведуть агітацію за обрання його на відповідну посаду, сприяють кандидату у проведенні виборчого процесу, представляють його інтереси у відносинах з виборчими комісіями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, об'єднаннями громадян, виборцями.

Дорадче опитування - консультативний референдум, що проводиться з метою визначення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного чи місцевого значення, результати якого розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними органами публічної влади.

Дорадчий голос - право громадянина брати участь у роботі органів публічної влади, політичних партій, громадських і міжнародних організацій без можливості голосувати при прийнятті ними колегіальних рішень.

-                  Е -

Екзит-пол (англ. exit poll - опитування на виході) - опитування громадян, що проводиться соціологічними службами на виході з виборчих дільниць після голосування, з метою передбачити його результати.

-                  З -

Законодавча ініціатива (лат. initium - початок) - це пропозиція прийняти новий або внести зміни до діючого закону, що виходить від осіб чи установ, яким надано таке право.

Законодавчий процес - це нормативно регламентована сукупність послідовно здійснюваних дій і процедур щодо розробки, прийняття (зміни) законів та інших законодавчих актів і їх оприлюднення.

Законодавчий референдум - це референдум, на якому вирішуються питання щодо затвердження, зміни або скасування певного закону.
 

 
Законопроект - це документ, що його суб'єкт права законодавчої ініціативи вносить на розгляд парламенту як законодавчого органу.

Законотворчість - це вид державної діяльності, за допомогою якої воля певної соціальної групи чи спільноти підноситься до ступеня закону і виражається у нормі права конкретних змісту й форми.

Закордонні виборчі дільниці - це виборчі дільниці, що утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, а також у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.

Звичайні виборчі дільниці - це виборчі діяльниці, що утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання.

Змішана виборча система - це система виборів, яка передбачає обрання депутатів за змішаним принципом - частина з них обирається за мажоритарною системою, частина - за пропорційною.

- І -

Імперативний (лат. imperativus - владний, наказовий) депутатський мандат - це депутатський мандат, який передбачає можливість відкликання мандатарія політичною партією (блоком політичних партій), за виборчими списками якої його було обрано, а також виборцями відповідного виборчого округу.

Імперативний референдум - це референдум, рішення якого має найвищу юридичну силу і не потребує додаткового затвердження жодним органом влади.

Імпічмент (англ. impeachment - недовіра;від старофр. empeech- ment - осуд, обвинувачення) - це спеціальна процедура притягнення до юридичної (конституційно-правової) відповідальності вищої посадової особи держави у випадку вчинення такою особою державної зради чи інших злочинів.

Інавгураційна промова - це звернення до Українського народу, яке проголошує новообраний глава держави на урочистій церемонії вступу на свою посаду.

Інавгурація (лат. inauguro - посвячую) - це урочиста церемонія вступу на посаду новообраного глави держави.

Ініціативна група референдуму - це група громадян України, які мають право на участь у референдумі, утворена для організації збирання підписів на підтримку проведення народного волевиявлення з метою вирішення певного питання загальнодержавного чи місцевого значення.

Іноземець - це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

- К -

Кабінет Міністрів України (Уряд України) - це колегіальний орган загальної компетенції, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади України, здійснює керівництво виконавчо- розпорядчою діяльністю цих органів, спрямовує, координує та контролює їх роботу.

Каденція (лат. cado - падаю, припиняюся) - це встановлений законом строк повноважень виборного органу влади чи посадової особи.

Кандидатура (лат. candidatus - вдягнений у біле; претендент на посаду) - це особа, яка названа чи висунута як кандидат на зайняття певної посади чи здобуття певного мандату шляхом обрання чи призначення її певним органом або групою осіб (суспільством в цілому).

Кворум (лат. quorum (praesentia sufficit) - чиєї присутності достатньо) - це встановлена законом мінімальна кількість членів колегіального органу влади, присутність яких є необхідною умовою для відкриття і проведення засідань чи зборів цього органу, для забезпечення його правомочності та прийняття правосильних рішень з питань, що належать до його компетенції.

Коаліційна угода - це угода, яка укладається між депутатськими фракціями, що входять до складу коаліції, в якій фіксуються узгоджені політичні позиції, що стали основою формування цієї коаліції, зокрема стосовно засад внутрішньої і зовнішньої політики, визначається політична спрямованість і принципи діяльності коаліції, а також порядок вирішення внутрішньо-організаційних питань діяльності коаліції та порядок припинення її діяльності.

Коаліція (лат. co-alere - спільне годування;від пізньолат. coali- tio - союз) - це стійке організоване і організаційно оформлене об'єднання двох або більше депутатських фракцій чи груп з метою вироблення і реалізації ними узгоджених рішень щодо спільної позиції з питань, які розглядаються парламентом або належать до його безпосередньої компетенції і здійснюються в процесі його поточної діяльності. Коаліція - це надфракційне утворення, метою якого є здійснення фракціями (групами) депутатів спільної діяльності, вироблення спільної чи принаймні узгодженої політичної лінії та послідовне втілення її у життя, спільна участь у формуванні уряду та інших органів державної влади, повноваження на утворення яких має парламент.

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України - це добровільне об'єднання депутатських фракцій, яке формується у парламенті за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій, до складу якого входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Консенсус (лат. consensus - згода, одностайність) - це процедура одностайного прийняття колективного рішення на основі подолання розбіжностей у результаті виявлення і визнання спільних інтересів та досягнення згоди щодо них.

Консенсусна система виборів - це виборча система, орієнтована на знаходження найприйнятнішої для всіх кандидатів виборчої платформи, що практично виражається в тому, що кожен виборець голосує не за один, а за всіх (обов'язково більш як за двох) кандидатів і ранжирує їхній список у порядку їхніх переваг.

Конституційна правосуб'єктність - це передбачена конституційно- правовими нормами здатність суб'єкта конституційного права бути учасником конституційних правовідносин, що є умовою набуття ним свого правового статусу і полягає в здатності бути носієм конституційних прав та обов'язків, можливості своїми діями набувати для себе ці права та обов'язки і самостійно їх реалізовувати, а також нести юридичну відповідальність за вчинені конституційні делікти.

Конституційна повноважність - це правомочність суб'єкта конституційно-правових відносин реалізовувати визначені законом конституційні повноваження.

Конституційна юрисдикція (лат. jurisdictio - судове провадження; влада, компетенція) - це сфера особливої компетенції державних органів вирішувати питання про відповідність або невідповідність законів та інших нормативно-правових актів, а також дій чи бездіяльності тих чи інших суб'єктів конституційно-правових відносин приписам існуючих конституційних норм.

Конституційна юстиція (лат. justitia - справедливість, правосуддя) - це система органів конституційної юрисдикції, які уповноважені законом здійснювати конституційний контроль за