ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Мандатна система голосування - це система, за якою кожен голосуючий може мати кілька голосів, відповідно до чисельності організації, яку він представляє.

Маніфестація (лат. manifestatio - виявлення, прояв) - це публічний масовий виступ для проголошення ідей, солідарності, протесту, що здійснюється шляхом зібрань прихильників певної ідеї, однодумців, через скандування лозунгів, закликів, виголошення промов, і проводиться у формі зборів, мітингів, походів чи демонстрацій.

Міністерство (лат. ministerium - служба, посада) - це галузевий орган державного управління, що є центральним органом виконавчої влади, керівник якого входить до складу уряду.

Міністр (фр. - ministre, від лат. minister - слуга) - це посадова особа, яка є членом уряду і, як правило, очолює профільне міністерство (виняток в Україні становить Міністр Кабінету Міністрів, який очолює Секретаріат Уряду).

Місцеве самоврядування - це особливий вид управління, реалізація гарантованого законом права територіальних спільнот громадян і органів, яких вони обирають, самостійно, під свою відповідальність і від свого імені вирішувати всі питання місцевого значення, діючи в рамках закону і виходячи з інтересів населення. В Україні місцеве самоврядування визнається гарантованим державою правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцевий референдум - це форма вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення (голосування).

Мітинг (англ. meeting - збори, зустріч) - це мирне публічне зібрання громадян з метою вияву свого ставлення чи позиції до внутрішньої чи зовнішньої політики держави, рішень органів публічної влади та їх посадових осіб і висунення вимог щодо проведення цієї політики або вжиття заходів у зв'язку з певними подіями внутрішньодержавного чи міжнародного життя.

- Н -

Наука конституційно-процесуального права - це галузева юридична наука, що являє собою цілісну систему знань, концепцій та ідей з приводу реалізації суб'єктами конституційно-правових відносин своїх прав та обов'язків, які складаються в процесі організації і здійснення публічної влади.

Народна ініціатива - це форма безпосередньої демократії, змістовно пов'язана з прийняттям парламентом відповідних законодавчих актів і внесенням змін до конституції, а також проведенням референдуму. Народна ініціатива є оформленою відповідно до положень закону вимогою встановленої законом кількості громадян України, які мають право голосу, до глави держави, оголосити референдум для вирішення того чи іншого питання державного чи суспільного життя.

Народний депутат (лат. deputatum - визначений) України - це представник Українського народу у Верховній Раді України, обраний і уповноважений народом протягом строку своїх депутатських повноважень виконування завдання, покладені на нього законом, зокрема виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси окремих громадян, брати активну участь у здійсненні законодавчої, установчої, контрольної, зовнішньополітичної та інших функцій парламенту України.

Невідкладні законопроекти - це законопроекти, визначені Президентом України або рішенням Верховної ради України як такі, що підлягають розгляду в позачерговому порядку.

Нуліфікація (лат. nullificatio - зневага) - позбавлення правової сили певних нормативно-правових актів через процедуру їх офіційного скасування.

Об'єднання громадян - це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об'єкти конституційно-процесуальних відносин - це соціальні явища, з приводу яких суб'єкти конституційно-правових відносин вступають у відносини з приводу реалізації їх взаємних прав і обов'язків, визначених нормами конституційного матеріального права.

Об'єктивне виборче право - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у зв'язку з формуванням виборних органів публічної влади, а також взаємовідносини між виборцями та відповідними виборчими органами, які забезпечують організацію і проведення виборів.

Обов'язковий референдум - це референдум, проведення якого є обов'язковим для вирішення визначених законом питань.

Одномандатний виборчий округ - це виборчий округ, від якого може бути обрано лише одного кандидата.

Омбудсман (швед. ombudsman - уповноважена людина) - це посадова особа, уповноважена Верховною Радою України здійснювати від імені парламенту України контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Офіційні спостерігачі - це особи, які є суб'єктами виборчого процесу, представляють кандидатів та партії (блоки), які висунули кандидатів, що здійснюють публічний контроль за додержанням виборчого законодавства усіма суб'єктами виборчого процесу і за безперешкодною реалізацією виборцями своїх прав на вільне волевиявлення.

Парафування міжнародного договору (фр. paraphe - розчерк, скорочений підпис) - це підтвердження автентичності тексту міжнародного договору ініціалами уповноважених посадових осіб, які представляють держави - сторони даного договору.

Парламент (фр. parler - розмовляти) - це загальнодержавний (загальнонаціональний) представницький орган державної влади, основним завданням якого є вираз волі народу шляхом прийняття законів, які регулюють найважливіші суспільні відносини, а також здійснення в межах своєї компетенції контролю за діяльністю виконавчої влади.

Парламентаризм (фр. parlementarisme - парламентська система) - це організація державної влади, для якої характерним є визнання провідної або істотної ролі парламенту в управлінні державними справами.

Парламентарій - обраний відповідно до закону представник народу у парламенті.

Парламентська більшість - це коаліція депутатських фракцій, що має у своєму складі більшість від загального складу парламенту, що дає їй право і можливість здійснювати контроль за його роботою, а також брати безпосередню участь у формуванні персонального складу уряду.

Парламентська комісія (лат. comitialis - той, що належить до народних зборів) - уповноважена парламентом група осіб - членів парламенту, створена для виконання певного доручення чи попередньої розробки певного питання.

Парламентська опозиція (лат. oppositio - протиставлення) - це одна або кілька депутатських фракцій і груп у парламенті, які мають політичну платформу (політичні погляди, ідеологію, програму дій і політичний курс), протилежну тій, що представляє правляча політична сила чи коаліція таких політичних сил, а відтак, не беруть участі у формуванні уряду та інших органів виконавчої влади, формування яких належить до компетенції парламенту, послідовно критикують уряд з метою в будь-який момент замінити чинний уряд власним.

Парламентська сесія (лат. sessio - сидіння, засідання) - це регулярне зібрання народних депутатів України відповідного скликання, що проводиться у визначений час, у визначеному місці і за встановленою законом процедурою.

Парламентське право - це особлива система юридичних принципів і норм, політичних правил і традицій, що регулюють внутрішній устрій парламенту й пов'язані з ним організаційні відносини, регламентують процес парламентської діяльності, визначають порядок здійснення парламентських процедур, обумовлюють характер взаємовідносин з іншими державними органами влади та безпосередньо з виборчим корпусом, який формує представницьку владу, що його формально уособлює.

Парламентський комітет (лат. committere - доручати) - це орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами зако- нопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної ради України, виконання контрольних функцій.

Парламентський контроль - це особливий вид державного контролю, який здійснюється Верховною радою України на підставі та у межах, визначених Конституцією і законами України, що дає змогу парламентові отримувати достовірну й об'єктивну інформацію про фактичне виконання своїх обов'язків і повноважень відповідними органами влади та їх посадовими особами, належним чином реагувати на виявлені порушення і, відтак, спрямований на забезпечення конституційної законності та державної дисципліни у сферах їх безпосередньої владно-управлінської діяльності.

Парламентські процедури - це встановлений нормами права порядок розгляду і прийняття рішень у парламенті.

Парламентські слухання - це процедурні заходи, що проводяться у Верховній раді України з метою вивчення питань, що становлять суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання.

Парламентські читання - це одна із стадій законодавчого процесу, що полягає в обговоренні проектів законів та інших нормативно- правових актів на пленарних засіданнях парламенту.

Пасивне (лат. passivus - бездіяльний) виборче право - це право громадянина бути обраним до органів публічної влади.

Передвиборна агітація (лат. agitatio - приведення в рух, спонукання) - це гарантоване законом право суб'єктів виборчого процесу на поширення серед громадськості своїх ідей, політичних лозунгів та ідеології з метою політичного впливу на електрорат, що являє собою комплекс заходів, які проводяться з метою спонукання виборців до голосування на підтримку тих чи інших суспільно- політичних сил в країні і відбуваються у формі публікації агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, розповсюдження виборчих листівок, розклеювання виборчих плакатів, публічних закликів голосувати за чи проти кандидатів, а також у формі публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій, інтерв'ю, виступів, політичної реклами, теленарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідомлень про кандидатів, партію (блок), яка висунула кандидата, та в інших формах, що не суперечать чинному законодавству.

Передвиборна програма (гр. проураца - публічна заява, письмове повідомлення, план дій) - це політична платформа кандидата чи політичної партії (виборчого блоку політичних партій) - суб'єктів виборчого процесу, що являє собою стислий виклад основного змісту плану дій і реформ, а також суспільної ідеології, з якою вони виступають в процесі передвиборної агітації і яку зобов'язуються реалізувати у разі здобуття підтримки громадян на виборах, достатньої для набуття права на участь у розподілі державної влади.

Передвиборні дебати (фр. debattre - сперечатися) - це форма передвиборної агітації, що проводиться в строки, передбачені законом для проведення такої агітації, і являє собою публічну дискусію між кандидатами на посаду глави держави чи кандидатами у депутати, що проводиться в засобах масової інформації у фіксований час і за заздалегідь встановленим регламентом.

Петиція (лат. реййо - прохання) - це право громадян направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення (клопотання) або особисто звертатися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з питань, віднесених до їх повноважень.

Плебісцит (лат. plebiscitum - рішення народу) - це узагальнене опитування громадян з метою виявити їхню думку, погляд, волю і позицію щодо соціально значущого питання державного чи громадського життя.

Пленарне засідання (лат. рїепапш - повний) - це організаційно- правова форма роботи колегіальних представницьких органів публічної влади, що передбачає прийняття рішень шляхом голосування за умови наявності на них встановленого законом кворуму.