№ 5. Помічник-консультант народного депутата України

Відповідно до частини першої ст. 34 Закону України "Про статус народного депутата України" народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Законом України "Про статус народного депутата України" та Положенням про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р.

Відповідно до цього Положення помічником-консультантом народного депутата України може бути лише громадянин України, який має середню спеціальну чи вищу освіту і вільно володіє державною мовою.

Помічник-консультант народного депутата працює за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах. Помічники-консультанти народного депутата перебувають у штаті державних підприємств, установ, організацій або за заявою народного депутата прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до виконавчих комітетів відповідного органу місцевого самоврядування, а у містах Києві та Севастополі - до секретаріатів міських рад.

Відзначимо, що на чотирьох помічників-консультантів народного депутата поширюється дія Закону України "Про державну службу", їм присвоюється не вище ніж сьомий ранг державного службовця четвертої категорії, вони прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України або до виконавчих апаратів органів місцевого самоврядування.

Помічник-консультант народного депутата України має право:

  1.  входити й перебувати у приміщеннях Верховної Ради України, дотримуючись встановленого порядку, а також доступу в приміщення центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;
  2.  бути присутнім на пленарних засіданнях парламенту у відведених для цього місцях, засіданнях парламентських комітетів або тимчасових спеціальних чи тимчасових слідчих комісій за письмовим дорученням народного депутата України та згодою голови комітету чи тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії, бути присутнім на засіданнях місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
  3.  на ознайомлення з актами, прийнятими Верховною Радою України, крім прийнятих на її закритих засіданнях, а також інформаційними і довідковими матеріалами, що офіційно поширюються парламентом, главою держави, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
  4.  одержувати за письмовим зверненням народного депутата в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на державних підприємствах, в установах і організаціях у встановленому порядку необхідні на-