Головуючий на пленарному засіданні надає слово для виступу народним депутатам із дотриманням черговості, визначеної при записі на виступ. Народний депутат, записаний на виступ, у будь-який час може відмовитися від свого права на виступ. Він може передати це своє право іншому народному депутату. Якщо народний депутат у момент надання йому слова для виступу відсутній у залі засідань і не передав своє право на виступ іншому народному депутатові, вважається, що він відмовився від виступу.

Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається. Виступ з мотивів голосування має визначати позицію щодо голосування "за", "проти", "утримався".

Народний депутат може виступити на пленарному засіданні з того самого питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, як правило, не більше двох разів.

Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно та формулюються коротко і чітко. Народний депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його. Відповідь на запитання повинна бути точною і лаконічною. Народним депутатам, які виступають в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань головуючого.

Доповідь, співдоповідь, виступ при повному обговоренні питання, заява, звернення, повідомлення, декларація, резолюція, інформація на вимогу Верховної Ради, обґрунтування відповіді на депутатський запит виголошуються з трибуни.

Організація голосування

Рішення Верховної Ради України приймаються відкритим або таємним голосуванням. Якщо ж вид і спосіб голосування з питання, що розглядається, законом чи Регламентом Верховної Ради не встановлено, Верховна Рада може прийняти процедурне рішення щодо визначення виду і способу такого голосування.

Відкрите голосування здійснюється:

а)   за допомогою електронної системи з фіксацією результатів голосування - поіменне, в тому числі з можливим роздруку- ванням результатів голосування кожного народного депутата.

На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інформаційному табло електронної системи в залі засідань по депутатських фракціях;

б) шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи);

в) шляхом подачі іменних бюлетенів.

Після закінчення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвітлюються на інформаційному табло електронної системи в залі засідань та оголошуються головуючим на пленарному засіданні.

Таємне голосування здійснюється народним депутатом особисто шляхом подачі бюлетенів. Бюлетені для таємного голосування в кількості, що відповідає фактичній чисельності обраних народних депутатів, виготовляються Лічильною комісією. Час, місце (сектор) і порядок проведення голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради перед початком голосування. Лічильна комісія також забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування та вільного і особистого волевиявлення народними депутатами.

Рішення за результатами таємного голосування вважається прийнятим, якщо за нього подано більшість голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради та якщо в Конституції України не встановлено іншої кількості голосів народних депутатів, необхідної для прийняття такого рішення. Таємне голосування вважається таким, що не відбулося, якщо бюлетенів для таємного голосування народними депутатами одержано менше, ніж необхідно для прийняття відповідного рішення. У такому разі проводиться перего- лосування, якщо інше не встановлено законом або якщо більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради не прийнято іншого рішення.

Якщо при обранні, призначенні, наданні згоди на призначення на посаду лише однієї особи жоден із кількох кандидатів на посаду не одержить за результатами першого голосування необхідної більшості голосів народних депутатів, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів народних депутатів при першому голосуванні.

Якщо за результатами таємного голосування рішення про надання згоди на звільнення з посади, відкликання, звільнення з посади, припинення повноважень або висловлення недовіри не прийнято, пропозиція вважається відхиленою і повторному розгляду або новому голосуванню щодо тієї самої особи на цій сесії не підлягає, крім випадків виникнення нових підстав або з'ясування обставин, які не були відомі Верховній Раді при розгляді відповідної кандидатури.

Якщо за результатами таємного голосування кандидата не було відповідно обрано, призначено, надано згоди на його призначення на посаду, проводиться повторний розгляд цього ж питання порядку денного з новим висуненням кандидатів, якщо інше не встановлено законом. Кількість повторних розглядів таких питань не обмежується.

Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про таємне голосування щодо кандидатур на посади списком, якщо інше не встановлено Регламентом Верховної Ради чи законом. У разі обрання, призначення колегіального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися більше кандидатур, ніж потрібно для обрання, призначення.

Голосування і підрахунок голосів здійснюються щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними при голосуванні списком вважаються кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів народних депутатів, яка становить більшу половину голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо внаслідок голосування за списком не обрано, не призначено на посади необхідної кількості осіб, продовжується розгляд того ж питання порядку денного з новим висуненням кандидатів на вакантні посади.

Голова Лічильної комісії або визначений нею доповідач - член Лічильної комісії доповідає на пленарному засіданні Верховної Ради про результати таємного голосування і виявлені порушення порядку голосування.

Якщо за результатами таємного голосування буде прийнято рішення про обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду відповідного кандидата, головуючий на пленарному засіданні на підставі доповіді Лічильної комісії оголошує таке рішення, яке оформляється постановою Верховної Ради.

Контроль за використанням електронної системи на пленарних засіданнях Верховної Ради здійснює Лічильна комісія, яка має право безперешкодного доступу до всієї інформації, необхідної для здійснення контролю, та право на залучення експертів і фахівців до роботи з перевірки електронної системи.

У разі необхідності розгляду питань, що виходять за межі повноважень Лічильної комісії, за зверненням Лічильної комісії, народного депутата, депутатської фракції чи за дорученням Верховної Ради, Голови Верховної Ради України, Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради такі питання розглядаються в парламентському комітеті з питань регламенту.

Рішення Верховної Ради

Рішення Верховної Ради - це результати волевиявлення парламенту України з питань, віднесених до його компетенції[21]. До їх кола належать акти Верховної Ради, а також процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних засідань Верховної Ради. Акти Верховної Ради приймаються у формі закону, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 та ст. 91 Конституції України Верховна Рада України приймає рішення виключно на своїх пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України та Регламентом Верховної Ради.

Рішення Верховної Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, коли проводяться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів та відкрите голосування шляхом подачі іменних бюлетенів.

Голосування здійснюється народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування місці біля зали для пленарних засідань. Слід підкреслити, що рішення Верховної Ради приймаються лише за умови особистої участі народних депутатів України в голосуванні та набрання встановленої законом кількості голосів на їх підтримку. Особиста участь народного депутата у голосуванні означає його безпосереднє волевиявлення під час такого голосування незалежно від способу голосування. Також народний депутат України не має права голосувати за інших народних депутатів на засіданнях парламенту.

Порушення встановленої процедури ухвалення законів та інших правових актів парламентом України, в тому числі щодо принципу особистої участі народного депутата у голосуванні в процесі прийняття парламентських рішень, є підставою для визнання їх неконституційними[22]. Хоча тут варто зазначити, що коли за певне рішення Верховної Ради проголосувала визначена Основним Законом кількість народних депутатів, воно вважається прийнятим незалежно від того, скільки народних депутатів не брало участі у голосуванні, позаяк неучасть певної кількості народних депутатів України у голосуванні не є складовою процесу прийняття рішень Верховною Радою[23].

Рішення Верховної Ради щодо проектів законів, постанов, інших актів парламенту приймаються лише з питань, включених до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради до початку конкретного пленарного засідання.

Рішення Верховної Ради можуть бути скасовані Верховною Радою до підписання відповідного акта Головою Верховної Ради. Закони, постанови та інші акти Верховної Ради, що вже набрали чинності, скасуванню Верховною Радою не підлягають, вони лише можуть бути визнані Верховною Радою такими, що втратили чинність.

Рішення про скасування результатів голосування за закон, постанову чи інший акт Верховної Ради в цілому приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, якщо інше не передбачено її Регламентом.

У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод, які могли вплинути на результати голосування під час його проведення, головуючий на пленарному засіданні повинен невідкладно вжити заходів для усунення таких порушень і провести за рішенням Верховної Ради повторне голосування без обговорення.

Верховна Рада може прийняти рішення з процедурних питань (процедурне рішення), визначених у її Регламенті, без підготовки в комітетах та включення до порядку денного. Такі рішення приймаються одразу після скороченого обговорення однією третиною голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Процедурне рішення приймається відкритим поіменним голосуванням.

У разі необхідності Верховною Радою може бути також прийняте рішення про одноразове відхилення (ad hoc) від процедур, перед
 

 
бачених її Регламентом. Таке рішення приймається без обговорення шляхом голосування, яке проводиться після внесення відповідної пропозиції. Прийняття такого рішення не допускається, якщо процедура, одноразове відхилення (ad hoc) від якої пропонується, зумовлена вимогами Конституції України або закону.