1. Певні права та обов'язки за договором підряду має і замовник. Так, відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що її не буде виконано належним чином, замовник має право призначити підрядникові відповідний строк для усунення недоліків, а при невиконанні підрядником цієї вимоги у визначений строк - відмовитися від договору, або вимагати відшкодування збитків, або доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, сплативши підрядникові плату за виконану частину роботи і відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, із зарахуванням того, що підрядник зберіг внаслідок розірвання договору. Доцільним є поширення на усі підрядні договори правила про те, що замовник має право у будь-який час перевіряти хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

У ЦК є низка нових загальних положень, які стосовно специфіки окремих підрядних відносин можуть знайти конкретизацію у договорах підряду. Зокрема замовник зобов'язується у випадках, обсязі та порядку, що передбачені договором підряду, сприяти підрядникові у виконанні роботи. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, спричинені простоєм, або перенесенням строків виконання роботи, або підвищенням ціни роботи. У випадках, коли невиконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дії чи недогляду замовника, підрядник зберігає право на сплату обумовленої ціни з урахуванням виконаної частини роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, коли порушення замовником своїх зустрічних зобов'язань за договором, зокрема таких, як надання матеріалів, устаткування або речі, що підлягає переробці, створило неможливість виконання договору підрядником (статті 850 і 851 ЦК).

Замовник за договором підряду повинен прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану відповідно додоговору, оглянути її та у разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Про це йдеться в ч. 1 ст. 853 ЦК. А далі в пунктах 2-7 цієї статті деталізується порядок виконання замовником обов'язку щодо прийняття роботи, проводиться розмежування явних і прихованих недоліків роботи. Якщо замовник не заявить негайно підрядникові про відступи від умов договору, які погіршили роботу, або інші недоліки в роботі, він втрачає право посилатися на них у подальшому. Замовник, що прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки в роботі, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо замовник виявив після прийняття роботи відступи від договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що умисно приховані підрядником, він повинен повідомити про це підрядника негайно після їх виявлення.

Наведемо такий приклад. 15.03.2004 р. ТОВ "I" звернулося з листом до ТОВ "Видавнича група "Е" з проханням надрукувати журнал "..." № 5 у кількості 15000 шт. у строк до 22.03.2004 р. та гарантувало оплату згідно з виставленим рахунком. Виставлений ТОВ "I" рахунок на оплату друкування журналу на суму

1.  грн був оплачений ним частково - на суму 10319,9 грн. У зв'язку з цим ТОВ "Видавнича група "Е" звернулося у серпні 2004 р. до господарського суду з позовом до ТОВ "I" про стягнення заборгованості за виконані поліграфічні роботи у сумі

1.  грн, 272,98 грн - інфляційних витрат і 114,71 грн - 3-х відсотків річних з простроченої суми. У вересні 2004 р. відповідач звернувся із зустрічним позовом про зменшення суми оплати у зв'язку з неякісним виконанням вказаних робіт на 10429 грн та визнання вартості фактично виконаної роботи на суму 11215,8 грн, стягнення збитків у сумі 20256 грн, спричинених неякісним виконанням робіт.

У постанові Вищого господарського суду України у цій справі зазначено, що, задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків заявити про них підряднику. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття. Оскільки журнал був прийнятий відповідачем 20.03.2004 р., а комісія з його приймання була створена 22.03.2004 р., про допущені недоліки позивача було повідомлено 23.03.2004 р., то суд дійшов правильного висновку про те, що журнал був прийнятий відповідачем без перевірки, а тому він позбавлений права посилатися на недоліки

роботи, тому що вони могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття¹.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-якої із сторін має бути призначена експертиза. Витрати з проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертиза встановила відсутність порушень договору або причинового зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати з експертизи несе сторона, що вимагала її призначення, а якщо експертиза призначена за погодженням між сторонами, - обидві сторони порівну.

Якщо інше не передбачено договором, у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи підрядник має право по закінченні одного місяця з дня, коли згідно з договором робота мала передаватися замовникові, та після наступного дворазового його попередження продати результат роботи іншій особі, а виторг, за вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріальної контори на ім'я замовника. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі робіт, право власності на виготовлену (перероблену) річ визнається таким, що перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Договором або окремим нормативним актом можуть передбачатися умови щодо порядку і строків здачі-приймання результатів виконаної роботи, оформлення здачі-приймання відповідним документом (актом) тощо.

Крім обов'язку щодо прийняття виконаної роботи, замовник за договором підряду повинен оплатити її. Порядок оплати виконаної роботи може бути передбачений договором або законом. Чіткіше і повніше, порівняно зі ст. 345 ЦК 1963 р., викладено правило щодо оплати виконаних робіт у ст. 854 ЦК 2003 р.: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або ж, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу тільки у випадку та в розмірі, обумовлених у договорі.

Як уже зазначалося, підрядник не має права вимагати винагороду за роботу, якщо предмет підряду до здачі його замовникові випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін (ризик підрядника). Проте підрядник зберігає право на одержання плати за роботу, якщо знищення предмета підряду чи неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, доставленого замовником, чи внаслідок його розпоряджень про спосіб виконання роботи або відбулися після пропущення строку прийняття замовником виконаної роботи, причому замовника було своєчасно попереджено про названі вище обставини. Відповідно до ст. 856 ЦК у разі невиконання замовником обов'язку сплатити встановлену ціну або іншу суму, належну підрядникові у зв'язку з виконанням договору, підрядник має право притримання результату роботи, а також належного замовникові устаткування, переданого для перероблення речі, залишку невикористаних матеріалів та іншого майна замовника, що опинилося у нього до сплати замовником відповідних сум.

1. За порушення умов договору підряду сторони несуть одна перед одною майнову відповідальність.

Права замовника у разі порушення підрядником умов щодо якості предмета підряду закріплені у ст. 858 ЦК. Якщо підрядник виконав роботу з відступами від договору, що погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для передбаченого у договорі використання, або ж - за відсутності у договорі відповідної умови - для звичайного використання, замовник має право, оскільки інше не встановлено договором, на свій вибір вимагати від підрядника: 1) безоплатно усунути недоліки роботи у розумний строк; 2) пропорційно зменшити встановлену за роботу ціну; 3) відшкодувати свої витрати на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх передбачене у договорі. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він несе відповідальність, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання роботи. У цьому разі замовник повинен повернути підрядникові раніше передану йому роботу, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору або інші недоліки в роботі є істотними та такими, що не усуваються, або ж у встановлений замовником розумний строк виявлені недоліки не були усунуті, замовник має право відмовитися від договору та вимагати

відшкодування завданих збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки в роботі не звільняє його від відповідальності, якщо доведено, що такі недоліки виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Відповідно до статей 863 і 864 ЦК позовна давність для вимог, спричинених неналежною якістю роботи, виконаної за договором підряду, становить 1 рік, а щодо будівель і споруд - 3 роки з дня прийняття роботи замовником. Якщо договором підряду встановлено гарантійний строк і заяву з приводу недоліків у роботі зроблено у межах гарантійного строку, перебіг зазначеної позовної давності починається з дня заявлення про недоліки. У разі коли відповідно до договору підряду роботу замовник прийняв частинами, перебіг позовної давності починається з дня прийняття роботи в цілому. У договорі підряду можуть передбачатися санкції (неустойка, штраф, пеня) за порушення й інших умов договору, зокрема за прострочення підрядником виконання і здачі роботи замовникові, за прогаяння строку приймання її замовником, за несвоєчасну оплату виконаної роботи тощо.