1. Велику групу підприємницьких договорів становлять договори про виконання робіт. Це договори підрядного типу. Загальним для усіх підрядних договорів є визначення, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК). У ЦК (§ 1 гл. 61) викладено загальні положення про договори підряду, що їх застосовують і до окремих видів цього договору, зокрема договорів побутового підряду, будівельного підряду, на виконання проектних та пошукових робіт, якщо інше не передбачено правилами цього Кодексу про зазначені види договорів. Загальні положення про підрядні договори ЦК (статті 837-864) поширюються й на інші види підрядних підприємницьких договорів, якщо тільки у спеціальних нормативних актах не передбачено особливостей в регулюванні цих договорів (наприклад договорів на проведення аудиту тощо).

Дуже важливою у ЦК (ч. 2 ст. 837) є вказівка на те, що договір підряду укладається на виготовлення, переробку, обробку і ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовникові. Передаючи замовникові річ, виготовлену за договором підряду, підрядник передає і права на неї. Це дає змогу відрізнити договори підряду від договорів про надання послуг, за якими послуга не виступає у вигляді певного об'єктивованого результату, а надається і споживається у процесі діяльності послугонадавача (наприклад при перевезенні вантажу, зберіганні майна тощо).

Спільною для підрядних договорів ознакою є несення підрядником ризику випадкової загибелі предмета підряду або неможливості закінчення роботи. Ризик підрядника полягає в тому, що в разі, коли предмет підряду до здачі його замовникові випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плату за роботу (ч. 1 ст. 855 ЦК). Ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження матеріалів несе сторона, яка надала матеріал (ст. 842 ЦК).

Суб'єктами (сторонами) договору є замовник і підрядник. У статті 333 ЦК 1963 р. передбачалося, що громадянин може прийняти на себе виконання роботи за договором підряду лише у випадках, не заборонених законом, і за умови виконання цієї роботи особистою працею. Ця норма значною мірою застаріла і не відповідала реаліям сьогодення. Якщо громадянин зареєстрований у встановленому порядку як суб'єкт підприємницької діяльності, то він може брати на себе виконання будь-якої роботи за договором підряду. Правда, для виконання деяких видів роботи, передбачених законом, підрядник повинен одержати спеціальний дозвіл (ч. 3 ст. 837 ЦК).

Отже, сторонами - замовником і підрядником - у підприємницькому підрядному договорі можуть бути як юридичні, так і фізичні особи-підприємці.

Договірні відносини з виконання робіт складаються за схемою прямого договору між замовником і підрядником або за конструкцією генерального підряду. Остання за попереднім законодавством застосовувалась у підрядних відносинах з капітального будівництва і виконання проектних та пошукових робіт. За новим ЦК система генерального підряду закріплюється як загальна для договорів підрядного типу. Відповідно до ст. 838 ЦК підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), несучи перед замовником відповідальність за результат їх роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генпідрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення свого обов'язку. Якщо інше не передбачено законом або договором, замовник і субпідрядник не мають права ставити один до одного вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним із них із генпідрядником.

Істотною умовою договору підряду є умова щодо предмета договору, його кількісних, якісних та інших показників. При погодженні цієї умови враховуються не лише побажання (вказівки) замовника, а й спеціальні вимоги до предмета договору, якщо вони передбачені стандартами, технічними умовами, іншими регламентами. Тому серед обставин, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника, в п. 2 ч. 1 ст. 847 ЦК названо також і те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи.

Умова щодо предмета договору підряду уточнюється ціною виконуваної роботи. Відповідно до статей 843 і 844 ЦК у договорі підряду зазначається ціна роботи або спосіб її визначення. За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна у договорі підряду включає компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду. Ціна роботи може бути визначена шляхом складання підрядником кошторису, який набуває чинності та стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис визнається твердим, якщо в договорі немає інших вказівок. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися тільки за погодженням сторін. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення, у тому числі і в разі якщо на момент укладення договору виключалася можливість передбачити повний обсяг роботи, що підлягає виконанню, або необхідні для цього витрати. Тому в разі перевищення твердого кошторису всі пов'язані з цим витрати несе підрядник, крім випадків, коли після укладення договору істотно зросла вартість матеріалів чи устаткування, які мали бути надані підрядником, або послуг, які надавалися йому третіми особами. В цьому разі підрядник має право вимагати збільшення встановленої ціни (кошторису), а за відмови замовника виконати його вимоги - порушувати питання про розірвання договору. Якщо виникла потреба у проведенні додаткових робіт і у зв'язку з цим в істотному перевищенні визначеного приблизного кошторису, підрядник повинен своєчасно попередити про це замовника. Не погоджуючись на перевищення кошторису, замовник має право відмовитися від договору. В цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної ним частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення зазначеного у договорі кошторису, зобов'язаний виконати договір, зберігаючи право на оплату робіт за ціною, визначеною у договорі.

За загальним правилом, підрядник повинен виконати роботу, обумовлену договором, із своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. При цьому підрядник відповідає за доброякісність наданих ним матеріалів та устаткування, а також за надання матеріалів або устаткування, обтяже- них правами третіх осіб (ст. 839 ЦК).

Якщо робота повністю або частково виконується з матеріалу замовника, останнього слід своєчасно попередити про недоброякісність або непридатність цього матеріалу. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядник має право відмовитися від договору і стягнути завдані з вини замовника збитки. За частиною 2 ст. 848 ЦК обов'язок підрядника відмовитися від виконання робіт за договором підряду передбачений для випадків, коли використання недоброякісних чи непридатних матеріалів або додержання вказівок замовника загрожують життю та здоров'ю людей або призводять до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог. Підрядник нестиме відповідальність за неналежне виконання роботи, спричинене недоліками наданих замовником матеріалів, якщо не доведе, що недоліки не можна було виявити при належному прийманні цих матеріалів. Підрядник відповідає за неправильне використання матеріалів, наданих замовником, повертає йому лишок матеріалу після закінчення роботи. Відповідно до ч. 2 ст. 840 ЦК у договорі, що передбачає виконання роботи з матеріалу замовника, крім інших умов, мають бути передбачені норми витрат матеріалів, строки повернення лишків та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання обов'язків. Підрядник повинен вживати усіх заходів щодо забезпечення збереження наданого йому замовником майна та відповідає за будь-який недогляд, що призвів до втрати або пошкодження цього майна.

Обов'язком підрядника є своєчасне виконання ним обумовлених договором робіт. Строки виконання робіт або їх окремих етапів встановлюють сторони у договорі. Якщо у договорі немає вказівок щодо строків виконання робіт, то підрядник повинен виконати роботи, а замовник має право вимагати їх виконання у розумні строки, виходячи із суті зобов'язання, характеру та обсягів робіт і звичаїв ділового обороту (ст. 845 ЦК). У разі коли підрядник не приступає своєчасно до виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК). Договором або спеціальним нормативним актом може бути передбачена неустойка за несвоєчасне виконання підрядником узятих на себе робіт.

Підрядник повинен забезпечити і належну якість виконуваної роботи. Відповідно до ст. 857 ЦК виконана підрядником робота має відповідати умовам договору, а в разі їх відсутності чи неповноти - вимогам, що зазвичай ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має: 1) на момент передачі замовникові відповідати якості, зазначеній у договорі, або відповідати вимогам, що зазвичай ставляться; 2) у межах розумного строку бути придатною для передбаченого договором використання, а якщо воно договором не передбачене, - для звичайного використання роботи такого характеру.

У разі якщо законом або договором передбачене надання підрядником замовникові гарантій якісної роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результати роботи, які мають відповідати вищезазначеним вимогам протягом усього гарантійного строку (ч. 1 ст. 859 ЦК). Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом із результатами роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або характер інформації такий, що без неї неможливо використати результати роботи з метою, зазначеною у договорі. У ст. 862 ЦК йдеться про забезпечення конфіденційності одержаної сторонами інформації: якщо сторона, виконавши своє зобов'язання за договором підряду, одержала від іншої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.