Житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування відповідно до ст. 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» шляхом; а) будівництва; б) реконструкції існуючих жилих будинків, а також переобладнання нежилих будинків у жилі; в) отримання житла, переданого в дар; г) передачі в комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень або визнаного в установленому законом порядку безхазяйним або відумерлим; ґ) передачі забудовниками місцевим радам частки жилої площі в новозбудованих будинках; д) передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету; е) використання на договірних засадах приватного житлового фонду; є) набуття права власності на житло на інших підставах. Передача житла з житлового фонду соціального призначення не допускається»

1. Житловий фонд спеціального призначення – це житло, що надається в користування працівникам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного договору, у складі якого виділяються фонд професійного і надзвичайного призначення (службове житло, гуртожитки, будинки маневреного житлового фонду, жилі будинки іншого особливого призначення).

Житловий фонд спеціального призначення формується шляхом споруджених квартир нових будинків, переобладнання існуючих будинків і квартир інших категорій житлового фонду, переобладнання нежилих будинків і включення їх до житлового фонду, а також шляхом переведення одного житлового фонду до фонду іншою призначення.

До житлового фонду спеціального призначення належать: а) службове житло; б) гуртожитки для проживання самотніх громадян (жилі кімнати для спільного користування кількох осіб, які не перебувають у родинних зв’язках); в) гуртожитки для проживання сімей (житло, що складається з однієї або кількох кімнат і перебуває у користуванні окремої сім’ї); г) будинки (квартири) маневреного житлового фонду.

Притулки будуть належати до житлового фонду тільки у разі виникнення надзвичайної ситуації на базі існуючих приміщень що не тягне після ліквідації стихійного лиха чи іншої екстремальної ситуації зміни статусу цих приміщень.

Із наведеного переліку стає зрозумілим, що правовий режим, який поширюється на житловий фонд соціального і спеціального призначення в частині забезпечення житлових прав осіб, які втратили житло, майже однаковий. Проте слід відмітити наступні розбіжності: 1) право на житло для тимчасового проживання громадян виникає тільки у визначених законом випадках; 2) Житловий кодекс УPCP прямо відносить такий житловий фонд до спеціалізованих жилих приміщень; 3) користування спеціалізованим житлом, мабуть, безоплатне, що прямо випливає із ст. 131 ЖК УPCP, а користування житлом соціального призначення завжди платне, що прямо встановлено у ст. 2 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення».

Проте схожі риси полягають у наступному:

– мета забезпечити житлом громадян, які його не мають;

– громадяни не мають можливості за власний кошт задовольнити свої житлові потреби, тому житло надається безоплатно або за доступну плату;

– на мешканців такого фонду поширюються ті самі обмеження (заборона права приватизувати, обміняти, поділити, здавати в піднайм тощо);

– тимчасовий характер проживання пов’язаний із можливістю продовження строку в разі неспроможності мешканця цього приміщення набути альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового припинення права громадянина нa користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасо вого проживання; приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання у непридатність для його використання; інші підстави, встановлені законом.

Фонди житла для тимчасового проживання формуються шляхом: будівництва нового житла; реконструкції існуючих жилих будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежилих будинків у жилі; передачі житла у комунальну власність; придбання житла.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» житловий фонд соціального приначення формується тим самим шляхом. Звичайно, якщо ЖК УРСР у редакції Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-ІV допускає виселення сімей з неповнолітніми дітьми, вагітних жінок, інвалідів, осіб пенсійного віку внаслідок звернення стягнення на житло як наслідок неповернення кредиту банку, то такий житловий фонд з розвитком кредитування житлового будівництва за «сприяння» місцевої влади має бути пріоритетним.

Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 422, якою затверджено Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання, визначає тільки умови формування фондів житла для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили житло внаслідок звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного приміщення, не забезпечує обов’язок державних органів надавати таке житло в безумовному порядку.