Гіпноз - тимчасовий стан свідомості, що характеризується звуженням її  обсягу й різким фокусуванням на змісті навіювання, що пов'язане зі зміною функції індивідуального контролю й самосвідомості [328][56] . Гіпноз - це механізм особливої  схильності людини до   сили слова, що навіюється за    певних умов [99] [57]. Гіпноз (та введення у близькі до цього стани) все частіше використовується в процесі вчинення шахрайських дій. Відомі випадки коли з метою заволодіння житлом або майном громадян гіпноз використовували колишні психіатри й медичні працівники.

Так, невідомі особи  за допомогою гіпнотичного впливу навіяли потерпілій О. , що в неї хворіють рідні й вони можуть допомогти вилікувати їх. Для цього, вони попросили щоб О. принесла всі кошти і ювелірні прикраси, які в них є. Після того, як невідомі заволоділи ними, вони зникли. Допитана О. повідомила, що вона втратила над собою контроль і виконувала все , що їй говорили невідомі[58] .

Шахрайство передбачає вирішення багатьох розумових завдань, що мають різну спрямованість. Серед них: а) визначення предмета шахрайських операцій; б) визначення осіб, які можуть бути зацікавлені в одержанні тих або інших майнових вигід; в) визначення механізму (технології) впливу; г) визначення місця, часу, обстановки вчинення шахрайських дій.

При розгляді цих завдань слід зазначити, що їхнє вирішення пов'язане з потребами та інтересами різного кола осіб, які шахраями вивчаються в процесі спілкування або на рівні одержання інших відомостей. У такий спосіб одержують відомості про необхідність придбання будинків, квартир, автомобілів, вступу до вищих навчальних закладів, одержання банківських кредитів, відкриття підприємств (товариств) тощо.

Вирішення завдання, пов'язаного з визначенням механізму впливу на таких осіб, може мати кілька ступенів і видів навіювання: а) поширення відомостей про привабливість такого об'єкта придбання; б) вплив шляхом повідомлень про доступність придбання тих чи інших об'єктів; в)  навіювання шляхом загроз про втрату можливості придбати необхідні об'єкти.

Під час визначення місця, часу або обстановки вчинення шахрайських дій, злочинець обирає місця, які найбільш наближені до об'єкта можливої реалізації, щоб створити враження наближеності до цих структур або роботи у них. Ця обставина справляє найбільше враження, породжуючи певну довіру до шахрая.

Механізми впливу у цих випадках засновані на добре підготовленому навіювання, в основі якого - рефлексивне мислення та управління [59]. Шахрай імітує мислення за іншу людину, а тому знаходить жертву, обирає спосіб вчинення та приховування злочину, місце, час та обстановку. Таким чином, у системі психологічного механізму реалізації злочинного діяння важливе місце посідає рефлексивне мислення та управліня з боку шахраїв.