У сучасних умовах значного     поширення     набуло шахрайство в сфері підприємницької діяльності. Проголошена державою свобода підприємницької діяльності дозволила шахраям завдати шкоди величезній кількості людей. Створені ними довірчі товариства, трастові, страхові й фінансові компанії почали активно залучати кошти громадян, використовуючи принцип фінансової піраміди. Однак даний вид шахрайства не є новим. Подібні афери вже давно відомі у світовій практиці [5][111]. Звичайно клієнтів приваблюють виплатою високих відсотків і можливістю зберегти свої кошти від інфляції, а також їх примножити, а це означає, що виплата відсотків буде здійснюватися за рахунок коштів нових клієнтів. Виплата відсотків провадиться до того часу, поки сума внесених коштів перевищує суму виплачуваних. На певному етапі керівництво подібних структур разом із вкладеними  грішми зникало або припиняло виплачувати відсотки, оскільки кошти нікуди не інвестувалися й не давали  прибутку.

Так, прокуратура Харківської області передала до суду кримінальну справу відносно шести шахраїв, які через незаконну кредитну організацію заволоділи 2,6 млн. грн. харків¢ян. Ці особи, на протязі 2005-2006 років під виглядом дочірнього підприємства широко розрекламованої компанії-посередника пропонували населенню вигідні умови при купівлі-продажу житла, автотранспорту, побутових товарів у кредит і надання послуг. Насправді ж, довірливих клієнтів включали в так звані групи осіб, які "самофінансуються", накопичують кошти на придбання товарів, яким платять по черзі на підставі "конкурсу".[112]

 Нині широкого розповсюдження набув такий вид шахрайства, як шахрайство в сфері житлового будівництва [104][113] . Суть цього виду полягає в залученні коштів громадян з обов'язком інвестувати отримані гроші в будівництво та реконструкцію житлових будинків. По завершенні будівництва потерпілому повинна була надаватися квартира, передбачена умовами укладеного договору. Після закінчення терміну дії договору фірми свої зобов'язання не виконували, припиняли свою діяльність і кошти не повертали.

Так, у м. Києві порушена кримінальна справа відносно керівників "Елітицентра" за фактом шахрайства. Вони одержали дозвіл на будівництво багатоповерхового будинку. Після цього дали оголошення про залучення коштів громадян нібито для інвестування в будівництво. Однак, коли була зібрана величезна сума грошей, будівництво так і не закінчилося, а співробітники "Елітицентра" зникли[114] .

 Останнім часом зросло число злочинів, пов'язаних з відчудженням нерухомості громадян. Ринок нерухомості не обійшли стороною й шахраї [154, 310][115] . Злочини в цій сфері характеризується двома видами незаконних угод: купівля-продаж приватизованих квартир громадян і здавання в найом  (піднайом) житла без дозволу й відома власника (наймача) [266, 310][116] .

 При продажу житла використовується така схема. Шахрай орендує житло на кілька місяців, оплачує проживання, щоб потерпілі не хвилювалися й не відвідували його зайвий раз, виготовляє підроблені документи на квартиру й продає її.

Так, вчинили В. і З, засуджені Червонозаводським районним судом м. Харкова. Узявши в оренду квартиру, вони виготовили доручення, що дало їм право продажу квартири від імені потерпілої. Використовуючи підроблені документи, одержали в БТІ довідку-характеристику на квартиру й збиралися її продати. Випадковий прихід потерпілої в їхню відсутність, яка побачила підроблені документи у квартирі, не дав можливості їм    довести злочин до кінця[117].

Шахраї діють майже в кожній сфері людської діяльності - не могли вони обійти своєю увагою й Інтернет. Інтернет - шахрайство вимагає свого вивчення. Так, Національною лігою споживачів було проведено дослідження й визначено 10 самих популярних видів шахрайства в Інтернеті: 1) підроблене повідомлення з онлайнового аукціону про продаж лота, якого там немає; 2) неповне одержання товару або одержання в неналежному виді; 3) "Нігерійські" гроші на зберігання; 4) неповна або перекручена поставка комп'ютерного ПО; 5) шахрайство з доступом в Інтернет, коли шахрай пропонує послуги за меншу плату; 6) витрати на кредитні картки за матеріали, які ніколи не купувалися; 7) пропозиція высокоприбуткової роботи вдома; 8) авансові позики; 9) липові пропозиції угод за допомогою кредитної картки; 10) ділові пропозиції з явно завищеною оцінкою очікуваного прибутку [12][118].