Усвідомлюючи важливість усіх розділів Програми інтеграції України до ЄС, ми вважаємо за доцільне зупинитися докладніше на деяких з них. У першому розділі "Критерії членства в ЄС" проаналізована поточна ситуація в Україні. Створення умов для набуття Україною членства в ЄС означає, насамперед, необхідність проведення відповідних реформ на основі реалізації УПС з поступовим досягненням відповідності копенгагенським критеріям. Копенгагенські критерії незмінні для кожної з країн-кандидатів на вступ до ЄС і з урахуванням євроінтеграційних прагнень України обов'язкові і для неї. Як підкреслюється у Програмі, з набуттям членства в Раді Європи у 1995 р. Україна значною мірою наблизилася до рівня відповідності іншим критеріям (права людини і захист національних меншин; економічна політика; здатність виконувати зобов'язання, що випливають із членства в ЄС). Особливого значення набувають короткострокові (2000-2001 р.р.) та середньострокові (2002-2003 рр.) пріоритети створення умов щодо набуття членства України в ЄС [50].

Відповідно до третього розділу Програми - "Судова система" [50] головним завданням для України у цій сфері є забезпечення відповідно до вимог, визначених у Декларації, що прийнята Європейською Радою на Копенгагенському самміті у червні 1993 року, розвитку судової системи, яка б сприяла досягненню стабільності у суспільстві, гарантувала верховенство права, права людини і забезпечувала функціонування ринкової економіки. Для підвищення рівня інституційної та адміністративної спроможності судової системи визначено короткострокові та середньострокові пріоритети (прийняття Верховною Радою України проекту Закону України "Про судовий устрій"; запровадження в Україні системи органів адміністративної юстиції, у тому числі адміністративних судів; закінчити роботу над проектами Кодексу України про адміністративні проступки, Адміністративного процесуального кодексу України і т.ін.). У напрямку поліпшення діяльності судових органів необхідно допрацювати проект Закону України "Про порядок виконання рішень Європейського Суду з прав людини", підготувати проекти Кодексу поведінки суддів, "Про статус суддів", "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України" тощо. Значна увага у Програмі приділяється вирішенню проблем підготовки висококваліфікованих кадрів для формування суддівського корпусу в Україні, підготовки фахівців з правознавства, поліпшення доступу до інформації стосовно рішень судів.

Виходячи із Стратегії інтеграції України до ЄС [34], Кабінет Міністрів України вважав за необхідне включити розділ, який присвячений правосуддю та внутрішнім справам. Цілком логічною виглядає структурна побудова цього розділу. У частині, що пов'язана із розробкою шляхів щодо вирішення імміграційних питань та прикордонного контролю, розглядаються пріоритетні напрямки у сфері охорони кордону, професійної підготовки, боротьби з нелегальною міграцією, інституційних потреб, участі у міжнародному співробітництві в сфері охорони кордону, боротьби проти нелегальної міграції, технічного обладнання кордонів та прикордонних пунктів пропуску відповідно до стандартів ЄС, співробітництва з відповідними органами держав, що найближчим часом увійдуть до складу ЄС. Враховуючи актуальність вирішення проблем у сфері міграції взагалі та надання притулку зокрема, Програмою зазначаються заходи щодо удосконалення законодавства у цій сфері (наприклад, затвердження Верховною Радою України Державної міграційної програми), інтеграційної допомоги біженцям, підвищення рівня кваліфікації державних службовців, що здійснюють процедуру і приймають рішення про надання статусу біженця і т. ін.

Залучення України до програм ЄС та тісне співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ є важливою передумовою створення в Європі простору безпеки та стабільності. Задля досягнення цієї мети у Програмі визначається поточна ситуація в сфері боротьби з організованою злочинністю та незаконним обігом наркотиків, організаційно-правові механізми поглиблення співробітництва органів внутрішніх справ України з правоохоронними органами країн-членів ЄС, міжнародними правоохоронними організаціями. У Програмі знайшли відображення і питання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах, і механізми боротьби з корупцією. У роботі більш докладніше ці питання будуть розглядатися у наступному розділі під час дослідження правових засад участі Міністерства внутрішніх справ України у інтеграційних процесах в галузі юстиції та внутрішніх справ.

Аналіз Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку" [52] дозволяє ще раз переконатися, що курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною державної незалежності. Як зазначено у Посланні, європейський вибір України - це водночас і рух до стандартів реальної демократії, інформаційного суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства, базованого на засадах верховенства права й забезпечення прав та свобод людини і громадянина. У першому розділі Послання - "Україна та глобальні тенденції соціально-економічного розвитку" - зазначається, що при визначенні стратегії держави слід враховувати нову геополітичну ситуацію. Нові види загроз і викликів обумовлюють необхідність утвердження нової моделі світового розвитку, глобальної безпеки. Україна має враховувати ці процеси, брати найактивнішу участь у формуванні механізмів нової міжнародної антитерористичної політики. Президент України підкреслює, що пріоритетність інтеграції України в ЄС не повинна вступати у протиріччя з іншими стратегічними напрямками зовнішньополітичної та економічної діяльності держави.

Конкретизуючи найважливіші стратегічні завдання періоду глибоких якісних перетворень у всіх сферах суспільного життя, Послання на перше місце висуває наступне: створення передумов для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Відмічаються певні досягнення України на цьому шляху. Принциповим кроком у зміцненні та розвитку стратегічного партнерства стали п'ятий самміт Україна-ЄС (Ялта, вересень 2001 року), а також прийняття Плану дій ЄС у галузі юстиції та внутрішніх справ в Україні (12 грудня 2001 року) [53]. Така послідовна робота виводить весь комплекс відносин Україна-ЄС у площину практичної реалізації завдань, пов'язаних із вступом України до Євросоюзу. У Посланні зазначається, що на це мають бути спрямовані всі інституційні перетворення, політика економічних, соціальних та гуманітарних реформ. Ідеться про такий комплекс системних перетворень, який би дав можливість нашій державі до кінця 2007 року претендувати на набуття асоційованого статусу в ЄС, а до 2011 року - створити реальні (внутрішні) передумови для вступу України в ЄС.

Серед стратегічних пріоритетів України, які визначені Президентом України, є також наступні: забезпечення інноваційної моделі розвитку; соціальна переорієнтація економічної політики. З огляду на це можна вважати, що поєднання інноваційної моделі структурної перебудови та зростання економіки з завданнями європейської інтеграції має лягти в основу не лише економічної стратегії держави, а й політичної консолідації націй. Крім того, побудова в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки європейського типу постає визначальним чинником посилення суспільної привабливості реформ, забезпечення їм широкої громадської підтримки, утвердження сучасних європейських стандартів якості життя.

Безумовно, позитивним моментом Послання Президента України виявляється наявність конкретних механізмів досягнення мети європейської інтеграції України. Передусім, звертають на себе увагу інституційні перетворення, стратегія яких узгоджується з визначеними критеріями членства в ЄС (копенгагенські критерії). У комплексі завдань, від реалізації яких залежить підвищення дієвості держави, важливе значення має завершення адміністративної реформи. Відомо, що водночас це один із визначальних чинників забезпечення інституційної спроможності інтегрування України в ЄС. Послання Президента України визначає основну мету нового етапу адміністративної реформи: створення ефективної системи державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою. Ця система має бути прозорою, забезпечувати верховенство прав та свобод людини, утвердження дієвих механізмів громадського контролю за діяльністю законодавчої та виконавчої гілок влади.

Завданням великої ваги постає проведення конституційної реформи, яка у поєднанні з адміністративною реформою спроможна усунути наявну розбалансованість між трьома гілками влади - законодавчою, виконавчою та судовою, забезпечити їх співпрацю. Оскільки однією із умов членства України у ЄС постає проведення судової реформи, Президент України слушно акцентує увагу не тільки на вдосконаленні діяльності судів та суддів, але й на сприянні створення умов для посилення захисту прав і свобод людини та громадянина. Шлях до цього - це системний взаємозв'язок та взаємодія між судовою, законодавчою і виконавчою гілками державної влади.

Нагальною потребою європейської інтеграції України, а також підвищення дієвості української держави є здійснення нових кроків у формуванні ефективної системи виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях. Президент України у своєму Посланні визначає і головну мету такого реформування, яка полягає в утвердженні таких механізмів, які б забезпечували результативність управлінських рішень, розмежування, збалансування повноважень та відповідальності (що досить важливо!) різних рівнів влади й місцевого самоврядування у сфері надання державних і громадських послуг. Враховуючи те, що поставлені завдання є масштабними і складними, у Посланні акцентується увага на прискореному формуванні та оновленні управлінської еліти, залученні до системи управління на всіх рівнях енергійних, компетентних та ініціативних кадрів нової генерації.

З огляду на останнє, а також на інші положення Послання можна стверджувати, що розвиток людського потенціалу - основа стратегії структурно-інноваційного розвитку. Це головна складова національного багатства і рушійна сила суспільного поступу, визначальний критерій оцінки його рівня. Світовою практикою доведено, що інвестиції в людський капітал - найефективніші. Для вирішення цього завдання запропоновано розробити та реалізувати широкомасштабну довгострокову стратегію модернізації всієї системи освіти, наближенні її якості до стандартів ЄС, потреб внутрішнього розвитку держави та суспільства, ринкової економіки. Звертається увага на необхідність запровадження системи безперервної освіти та освіти протягом життя.

Окремий розділ Послання присвячений зовнішньоекономічній стратегії, ключове завдання якої полягає у забезпеченні відповідно до світових стандартів та критеріїв оптимальних параметрів відкритості управлінської економіки, дотримання яких сприятиме економічній безпеці держави, забезпечуватиме тісніше поєднання внутрішньої та зовнішньої економічної політики. Серед іншого, визначені і практичні кроки в європейській інтеграції [52].

Таким чином, Послання Президента України Верховній Раді України [52] постає на сучасному етапі одним із основних документів, в якому визначаються пріоритетні напрямки політики України щодо європейської інтеграції.