Класифікація адміністративних проступків - це їх розподіл згідно з конкретно визначеними ознаками, притаманними окремим проступкам та їх групам, і навпаки, відсутнім у інших деліктів (проступків).

Це перш за все необхідно :

 а) для визначення цілісності структури адміністративно карних протиправних дій;

 б) для визначення та опису адміністративно карних дій, які переслідуються різними органами, які уповноважені розглядати справи про адміністративні проступки;

 в) визначення і фактичне визнання органічних зв'язків між окремими елементами єдиної структури (сукупність адміністративних проступків, підвідомчих різним органам), які забезпечують упорядкованість системи деліктів, що знаходяться у сфері функціональних обов'язків цих органів;

 г) об'єктивування окремих блоків адміністративних проступків, в межах чітких функціональних характеристик.

Враховуючи те, що різноманітність адміністративних проступків дуже велика, не існує єдиного критерію класифікації адміністративних проступків.

Засновуючись на діючому законодавстві ми бачимо, що КУпАП  поділяє адміністративні проступки в залежності від родового об'єкта посягання: вони перелічені в главах 5-15 Особливої частини КУпАП України. Зокрема, це проступки:

• Адміністративні проступки  галузі охорони праці та здоров'я населення (глава 5 КУпАП );
• Адміністративні проступки, які посягають на власність (глава 6 КУпАП );
• Адміністративні проступки у галузі природних ресурсів, охорони пам'ятників історії та культури (глава 7 КУпАП );
• Адміністративні проступки у промисловості, будівництві та в галузі використовування паливно-енергетичних ресурсів (глава 8 КУпАП );
• Адміністративні проступки у сільському господарстві. Порушення ветеринарно-санітарних правил (глава 9 КУпАП );
• Адміністративні проступки на транспорті, у галузі шляхового господарства та зв'язку (глава 10 КУпАП );
• Адміністративні проступки в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (глава 11 КУпАП );
• Адміністративні проступки в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницької діяльності (глава 12 КУпАП );
• Адміністративні проступки в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації (глава 13 КУпАП );
• Адміністративні проступки, які посягають на громадський порядок та громадську безпеку (глава 14 КУпАП);
• Адміністративні проступки, які посягають на встановлений порядок  управління (глава 15 КУпАП).

         Окрім цієї класифікації можна виділити такі критерії:

1. В залежності від форми вини;
2. В залежності від органа, який розглядає справу про адміністративний проступок;
3. В залежності від суб'єкта проступку;
4. В залежності від виду об'єктивної сторони проступку;

Однак навіть прийнята законодавцем класифікація адміністративних проступків недосконала. Так деякі проступки в своєму складі мають 2, а іноді й більш родових об'єктів, і, навіть, об'єднання проступків в окремі узагальнені групи іноді досить не оправдано.

Так, на думку дисертанта, слід  більш уважно дослідити главу 14 КУпАП та розділити цю главу на 2 частини (2 глави):

1. адміністративні проступки, які посягають на громадянський порядок;
2. адміністративні проступки, які посягають на громадську безпеку.

Так як хоча явища громадський порядок та громадська безпека взаємопов'язані, але вони різні по своєї суті:

"Під громадським порядком як об'єктом правової охорони слід розглядати взаємопов'язану сукупність (систему) суспільних відносин, встановлення котрих забезпечує підтримання ритмічності й злагодженості найбільше значних процесів суспільного життя, обстановки спокою, сприятливих зовнішніх умов для трудової діяльності, побуту й відпочинку людей, а також дотримання вимог суспільної моральності, поваги честі й гідності особи" [ 74, с. 78 ].

         У зв'язку з вищевикладеним у якості критерію відмежування суспільних відносин, які утворюють сферу громадського порядку треба використовувати зміст цих відносин. Тоді їх ми можемо виділити і кілька груп.

По-перше, ці відносини засновані на підтримці ритму важливих процесів суспільного життя, узгодження поведінки окремих осіб та груп інших людей між собою та із зовнішніми умовами.

По-друге, складовими частинами громадського порядку слід розглядати відносини, які засновані на підтримці спокою та необхідних зовнішніх умов для трудової діяльності та відпочинку людей. Цьому служать попередження та припинення дій, які викликають  неспокій людей, які порушують тишу в місцях відпочинку і т.д.

По-третє, до сфери громадського порядку слід відносити суспільні відносини, які засновані на підтримці поваги до суспільства, суспільної моральності, честі ті гідності особи.

"В правовій літературі громадська безпека  розглядається в якості  системи суспільних відносин, які складаються у відповідності до правових нормам при застосуванні об'єктів, які представляють підвищену небезпеку для суспільства, або при настанні особливих умов в зв'язку зі стихійними лихами або іншими надзвичайними обставинами" [74, с. 78 ].

Ці вищевказані правові категорії мають дуже глибокий зв'язок. Наприклад, при організації дорожнього руху та пожежної охорони забезпечення громадської безпеки є необхідною умовою для підтримки надійного громадського порядку. У свою чергу зміцнення громадського порядку є необхідною умовою забезпечення громадської безпеки.

У практиці правоохоронної діяльності мали місце факти, які вказували на тісний зв'язок між громадським порядком та громадською безпекою. Однак поряд з цим у реальному житті вони залишаються самостійними категоріями, а в праві - самостійними правовими інститутами.

Глава 14 КУпАП містить у собі  статті з 173 по 184 і на основі вищевказаного треба поділити ці проступки на 2 групи та зробити дві окремі глави.

А:  Адміністративні проступки, які посягають на громадський порядок (ст. 173, 1732, 174, 178, 181, 1811, 1812, 182 КУпАП)

Б: Адміністративні проступки, які посягають на громадську безпеку (ст. 175, 176, 177, 179, 180, 183, 184 КУпАП України).