1.3. Склад адміністративного проступку його структура та значення
Сторінки матеріалу:
- 1.3. Склад адміністративного проступку його структура та значення
- Сторінка 2
- Сторінка 3
- Сторінка 4
Вчення про склад адміністративного проступку займає одне з центральних місць в адміністративно-правовій науці і має велике практичне значення. По-перше, воно сприяє виявленню найбільш істотних ознак антигромадських діянь, їх розмежуванню й установленню справедливих санкцій; по-друге, допомагає відповідним органам правильно кваліфікувати проступки й обирати адекватні їм заходи впливу; по-третє, дозволяє зрозуміти закон, допомагає навчанню юристів і правовому вихованню громадян.
Якщо звернутися до теорії права то ми побачимо, що під юридичним складом будь якого правопорушення розуміється сукупність необхідних та достатніх з точки зору чинного законодавства умов або елементів (та їх, ознак ) об'єктивного та суб'єктивного характеру для кваліфікації протиправного діяння як правопорушення. Для теорії будь якого права, в тому числі і адміністративного, характерно відштовхуватися від цього положення. "Під складом адміністративного проступку розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним проступком" [ 124, с. 234 ].
Такої ж точки зору дотримується Д.М. Бахрах: "…під складом адміністративного проступку розуміється встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких протиправне діяння вважається адміністративним проступком"[ 79, с. 39 ].
Цілком очевидно, що з цього виникає питання: скільки ж ознак у проступку, які ці ознаки за своїми юридичними властивостями, які з них є обов'язковими для визнання діяння протиправним.
Ці ознаки поділяються на: а) які мають юридичне значення (юридично значущі); б) які не мають юридичного значення (юридично незначущі).
Юридично значущі ознаки в свою чергу поділяються на дві групи: по-перше, ознаки, які входять до складу проступку (описані в законі) або конструктивні ознаки; по-друге, ознаки, які не входять до складу проступку. До другої належать обставини, що пом'якшують (ст. 34 КУпАП), обтяжують (ст. 35 КУпАП), виключають (ст. 17-20 КУпАП) відповідальність тощо.
Усі ознаки складу адміністративного проступку взаємопов'язані і взаємозалежні, тобто їх сукупність являє собою цілісне системне утворення. Візьмемо для прикладу дрібне розкрадання (ст. 51 КУпАП). Самі по собі такі його ознаки, як державне або колективне майно, намір, вік, взяті як окремо, так і в сукупності, нічого вартого для суду не містять. Але коли вони об'єднуються законом у відповідній нормі як ознаки конкретного протиправного діяння, перед нами виникає юридична модель адміністративного проступку (його складу).
З визнання такої властивості складу, як цілісність, впливає дуже важливий висновок: якщо в діянні немає хоча б однієї з ознак, що містяться в складі, то в ньому немає і цього складу, тобто воно не може бути кваліфікованим за конкретною статтею, на основі норми права, що закріплює даний склад. Це означає, що в діянні або є інший склад, або немає ніякого.
Велике практичне значення має виділення постійних і перемінних ознак складів правопорушень.
Постійними вважаються ті, що чітко визначені правовою нормою, теорією або встановленого практикою. Наприклад, чітко зафіксований зміст понять: "вік настання відповідальності", "контрабанда", "пішохід", "торгівля з рук" тощо.
Перемінними називають ознаки, зміст яких чітко не зафіксований. Перший різновид становлять ті ознаки, що містяться в бланкетних нормах і змінюються підзаконними актами Наприклад, Законом встановлена відповідальність за порушення правил санітарії (ст. 42, 43, 107 КУпАП), торгівлі алкогольними напоями (ст.. 156 КУпАП), тримання собак і котів (ст. 154 КУпАП) і т.д. Ці правила можуть установлюватися, змінюватися, скасовуватися органами управління, що тягне зміну ознак відповідних складів.
Другий різновид перемінних ознак - оцінні. Зміст таких ознак у нормативному порядку чітко не визначається і питання про їх наявність або відсутність вирішується практичними працівниками з урахуванням конкретних обставин. Тому значну роль у розкритті їх змісту мають теоретичні дослідження. Це такі ознаки, як: "грубе порушення" (ст. 85, 86, 108 КУпАП), "злісне ухилення"(ст. 185³, 1854 КУпАП), "що ображає людську гідність та громадську мораль"(ст. 178 КУпАП); при цьому Д.М.Бахрах також вказує: "питання про наявність або відсутність цих ознак повинно вирішуватися з урахуванням конкретної обстановки. Ці ознаки чітко в КУпАП конкретизувати важко, а в ряді випадків й не треба" [ 79, с. 40 ].
Слід також зауважити, що за ступенем узагальнення розрізняють ознаки: а) загальні; б) родові або видові; в) конкретні або одиничні.
Загальні ознаки властиві усім складають (протиправність, винність, карність та інші).
Родові (видові) характерні для окремої групи складів. Наприклад, для складів, що описують проступки в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації, специфічним буде об'єкт посягання - суспільні відносини, що складаються в даній сфері.
Конкретні (одиничні) ознаки характеризують окремі конкретні склади. Наприклад, "нецензурна лайка" (ст. 173 КУпАП), "проституція" (ст. 1811 КУпАП), "неповага до суду" (ст. 1853 КУпАП).
Вивчення складів адміністративних проступків неможливе без виділення однопорядкових груп, які прийнято називати видами. На сьогоднішній день відомі такі види складів адміністративних проступків:
Залежно від ступеня суспільної небезпеки виділяють склади основні і кваліфіковані. Законодавець у цілому ряді випадків конструює кілька складів адміністративних проступків стосовно до одного типу діянь. Такі склади відрізняються ступенями суспільної шкідливості. На більш високий ступень шкідливості вказують додаткові ознаки, які прийнято називати кваліфікуючими. Таким чином, ознаки можуть бути основними, тобто такими, що мають місце в кожному випадку вчинення проступку, і кваліфікуючими, тобто такими, що доповнюють основні. Основні ознаки утворюють так званий основний склад. За необхідності законодавець доповнює склад кваліфікуючими ознаками. За їх наявності діяння повинно бути кваліфіковане за статтею, що передбачає більш суворе покарання. Склади з такими ознаками називають кваліфікованими. Найчастіше в адміністративному праві зустрічаються такі кваліфікуючі ознаки, як повторність (ст.. 130, 1863, 1644, 154, 187 КУпАП та інші), наявність або можливість настання шкідливих наслідків (ст. 123, 126, 127, 1281 та інші), грубе порушення правил (ст. 85 та ст. 108 та інші).
Залежно від характеру шкоди склади поділяють на матеріальні й формальні. До матеріальних належить склади, у яких:
А) Міститься така ознака, як настання шкідливих матеріальних наслідків антигромадського діяння. Наприклад, пошкодження лісу стічними водами, що спричинило його усихання (ст. 72 КУпАП ), знищення лісу в результаті підпалу (ст.. 77 КУпАП).
Б) Описується дія, що обов'язково спричиняє шкідливі і наслідки, хоча останні законом і не названі: потрава посівів (ст. 104 КУпАП), свідомо неправдивий виклик аварійних служб (ст. 183 КУпАП).
В) Причинний зв'язок між дією та наслідками, які стали внаслідок цієї дії чи бездіяльності.
До формальних відносять склади, в яких немає ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків. Наприклад, проживання за недійсним паспортом (ст. 197 КУпАП), прийняття паспорту в заставу (ст. 201 КУпАП). Необхідно підкреслити, що вчинення проступку, передбаченого статтею КУпАП, що містить формальний склад, нерідко тягне настання майнового збитку. Наявність збитку в таких випадках не є конструктивною ознакою складу, але враховується при визначенні розміру стягнення (Наприклад, ст. 103, 101, 96, 93 КУпАП України).
Залежно від суб'єкта проступку їх поділяють - на особисті та службові. Склади адміністративних проступків поділяються на особисті й службові залежно від того, хто є суб'єктом проступку - просто громадянин чи посадова особа (статті 86, 93, 96, 201 КУпАП). Для посадового проступку характерно, що протиправне діяння повинно бути скоєне через дію по службі. Посадові особи, зазначено в ст. 14 КУпАП, підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні проступки, зв'язані з недодержанням установлених правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Залежно від структури склади можуть бути однозначними й альтернативними. Велике практичне значення має поділ складів на однозначні й альтернативні. Перших - більшість. В цих складах чітко й однозначно вказується ознака правопорушення (проступку). Наприклад, доведення неповнолітнього до стану сп'яніння ст. (180 КУпАП), заняття проституцією (ст. 181-1 КУпАП). В альтернативних складах називаються кілька варіантів ознак. Закон досить часто передбачає кілька варіантів дій, вчинення яких визнається проступком. При цьому проступком вважається вчинення як однієї з описаних дій, так і кількох (або навіть усіх). Наприклад, ст. 189 КУпАП установлює відповідальність за порушення правил відкриття поліграфічних штемпельно-граверних підприємств, придбання, збут, використання, облік, зберігання розмножувальної техніки особами, відповідальними за дотримання цих правил.
За особливостями конструкції вони поділяються на описові і бланкетні. Описові склади цілком розкривають зміст і суть діяння, що визнається адміністративним проступком. Наприклад, дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП), свідомо неправдивий виклик спеціальних служб (ст. 183 КУпАП). Бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах. Наприклад, порушення правил адміністративного нагляду (ст. 187 КУпАП), порушення правил тримання собак та котів (ст. 154 КУпАП). А вказані правила містяться в інших нормативних актах, тобто стаття КУпАП відсилає нас до іншого правового акту. Структуру ж складу адміністративного проступку складають: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
ОБ'ЄКТ
Об'єкт адміністративного правопорушення - це те, на що воно посягає, чому воно завдає шкоди. Адміністративний проступок завдає шкоди або створює загрозу її заподіяння суспільним відносинам, які і становлять об'єкт проступку. Засобами адміністративної відповідальності охороняються суспільні відносини, які регулюються нормами не тільки і не стільки адміністративного права, а й багатьох інших галузей права: цивільного, екологічного, трудового, фінансового тощо. Не всі соціально корисні відносини урегульовані правом відносини охороняються юридичними санкціями. Об'єктом адміністративного проступку можуть бути лише такі суспільні відносини, які охороняються адміністративною санкцією. Отже об'єктом адміністративного проступку визначаються "...суспільні відносини, урегульовані правовими нормами, які охороняються адміністративними санкціями"[ 124, с. 264 ].
Ю.П. Битяк також говорить про суспільні відносини, як об'єкти проступку: "Адміністративний проступок заподіює шкоду або створює загрозу її заподіяння суспільним відносинам, які і становлять об'єкт проступку"[ 75, с. 163 ]. Велике теоретичне й практичне значення має класифікація об'єктів проступків. Саме класифікація дозволяє чіткіше визначити об'єкт кожного діяння, його місце в загальній системі відносин, що охороняються адміністративними санкціями, його цінність.
Залежно від ступеня узагальнення, рівня абстрагування розрізняють загальний, родовий, видовий та безпосередній об'єкти проступків.
Загальним об'єктом адміністративних проступків є суспільні відносини, що мають дві ознаки: по-перше, вони регулюються різними галузями права; по-друге, охороняються адміністративними санкціями.
Родовий об'єкт - це однорідна група суспільних відносин, що є невід'ємною і самостійною частиною загального об'єкта на частини (родові об'єкти) може проводитися за різними основами:
- 1
- 2
- 3
- 4
- наступна ›
- остання »