А: усю сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративними санкціями, можна поділити на частини залежно від того, якою галуззю права вони регулюються. Отже, можна говорити про адміністративні, земельні, трудові та інші правовідносини.

Б:   як критерій класифікації, можна використовувати галузь громадської діяльності, в якій складаються суспільні відносини. За цією ознакою можна виділити такі родові об'єкти, як відносини в сільському господарстві, промисловості, на транспорті тощо.

В:  як критерій класифікації можна використовувати зміст суспільних відносин, що охороняються. З урахуванням даного критерію розрізняють такі родові об'єкти, як власність, громадський порядок, громадська безпека, порядок управління.

В особливій частині КУпАП класифікація складів проведена за двома підставами

1. Залежно від галузі громадської діяльності (Б)
2. Залежно  від  змісту відносин, що охороняються (В)

Звичайно, такий підхід не бездоганний, але на даному етапі кодифікації законодавства його було визнано найбільш корисним. Видовий об'єкт - це різновид родового об'єкта. Наприклад, якщо взяти такий родовий об'єкт, як власність, то її види - це власність колективна, державна.

Безпосередній об'єкт. Адміністративний проступок завдає  шкоди конкретним суспільним відносинам, що охороняються адміністративною санкцією. Саме ці відносини є безпосереднім об'єктом проступку. Наприклад, при перевищені швидкості - громадська безпека на певній дорозі.

ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА

Об'єктивна сторона складу проступку - це зовнішній прояв суспільно-небезпечного посягання на об'єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій.

Основною й обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого виключає склад будь - якого адміністративного проступку. Усі інші ознаки мають факультативній характер. Так, шкідливі наслідки  і причинний зв'язок обов'язкові лише у так званих матеріальних складах проступків.

Окрім діяння - основної ознаки, шкідливих наслідків, причинного зв'язку до ознак об'єктивної сторони складу адміністративного проступку входять місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Слід також зауважити, що протиправне діяння може бути:

1. Простим (воно являє собою єдину дію або короткочасну бездіяльність, єдиний короткочасний акт протиправної поведінки. Наприклад, безквитковий проїзд).
2. Складним (воно складається з декількох самостійних дій, або розтягнуте в часі, або вчиняється групою).

В літературі розрізняють такі різновиди складних діянь, які караються в адміністративному порядку

• з двома різними діями;
• які складаються з альтернативних дій;
• збірні;
• які тривають;
• які продовжуються. [ 124, с. 269 ].

"Правопорушенням (проступком) із двома діями є таке, склад якого утворює єдність двох самостійних дій. Вчинення тільки однієї, передбаченої законом дії, складу проступку в даному випадку не створює. Наприклад, "дрібна спекуляція" (ст. 157 КУпАП). Її склад утворить єдність скупки й перепродажу, тобто єдність двох самостійних дій. Відсутність у діянні скупки або перепродажу виключає визнання його адміністративним проступком." [ 124, с. 270 ].

Проступком, що складається з альтернативних дій, є такий, склад якого утворює вчинення як однієї з перелічених у законі дій, так і всіх разом. Тут важливо зазначити, що особа не скоює нового проступку, якщо вона послідовно здійснює всі названі у законі дії (ст. 44 КУпАП ).

Збірними можна називати проступок, що фактично "зібраний" із кількох різних порушень, які існують самостійно, хоча і дуже близьких за змістом адміністративно - правових норм. Підставою такого підходу до самостійних протиправних діянь є те, що вони тотожні і цілком збігаються за юридичними ознаками складу. До них належать порушення різних окремо встановлених правил, інструкцій, вимог (банкетні склади). Наприклад, ст.ст. 93, 82, 154, 156, 187, 196 КУпАП України.

Про збірний проступок мова може йти в тих випадках, коли простий склад у якості конструктивної ознаки містить неодноразовість діянь, як би вона не назвалася: систематичність, повторність. Й ще одна особливість збірного поступку: не за одне з утворюючих  його діянь винний раніше до відповідальності не притягався [ 79, с. 52 ].

Такими, що тривають, визнаються правопорушення, які почавшись із якоїсь протиправної дії або бездіяльності здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути як активна дія, так і бездіяльність. Потім винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю, не належним чином. Наприклад, ст.ст. 197,210, 1481 КУпАП.

Таким, що продовжується, можна вважати адміністративний проступок, що складається з ряду тотожних, тісно пов'язаних між собою проступків. Їх сукупність утворює єдине правопорушення. Такий адміністративний проступок складається з окремих, дискретних, тотожних діянь, що відокремлені один від одного у часі. Вони цілком збігаються за основними юридичними ознаками (формою вини, метою суб'єкта і т ін.), між ними існує тісний внутрішній зв'язок, їх можна порівняти з ланками одного ланцюга. Такими, що продовжуються, адміністративними проступками вважаються, приміром, такі як багатократні пошкодження таксофонів (ст. 148 КУпАП), багаторазове порушення правил фотографування з борта повітряного  судна (мається на увазі протягом одного перельоту) ст. 112 КУпАП.

Місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку (наприклад, окремі діяння визнаються адміністративними проступками  лише в разі вчинення їх у громадському місці, часто в диспозиціях вказується на спосіб вчинення проступку - грубе, злісне порушення, прихована передача тощо). В інших випадках вони можуть визнаватися обставинами, що пом'якшують або обтяжують відповідальність (наприклад, вчинення правопорушення  в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин обтяжує адміністративну відповідальність).

СУБ'ЄКТ

Чинне адміністративне законодавство не дає узагальненого визначення суб'єкта адміністративного проступку і такого терміну не вживає.

Ю.П. Битяк говорить "...суб'єктом адміністративного проступку визнається фізична особа, яка на момент вчинення адміністративного проступку досягла шістнадцятирічного віку" [ 75, с. 166 ].

Чинний КУпАП  однозначно визнає суб'єктом проступку винятково фізичну особу. Про це, зокрема, свідчать його ознаки, закріплені нормативно. Так, ст. 12 КУпАП говорить про вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність: "Адміністративній відповідальності підлягають особи, які  досягли на момент вчинення адміністративного проступку шістнадцятирічного віку" [ 66, с. 46 ]. Стаття 20 КУпАП передбачає як обов'язкову ознаку суб'єкта його осудність; ст. 27 КУпАП України точно визначає, що штраф є грошовим стягненням, яке накладається на громадян і посадових осіб за вчинення адміністративних проступків.

Усі ознаки складу, що характеризують індивідуального суб'єкта, можна поділити на дві групи: загальні та спеціальні (аналогічно цьому, і суб'єктів прийнято поділяти на загальні та спеціальні).

Загальними визнаються такі, які повинна мати будь-яка особа, що піддається адміністративному стягненню. У першу чергу, до них належать вік та осудність. Вони закріплені статтями 12 та 20 Загальної частини КУпАП.

Спеціальними визнаються такі, які вказують на особливості правового становища суб'єктів і дозволяють диференціювати відповідальність різних категорій осіб, забезпечуючи тим самим справедливу правову оцінку вчиненого діяння. Вони містяться в особливій частині КУпАП і впливають на кваліфікацію проступку.

Загальні та спеціальні ознаки суб'єкта входять до складу адміністративного проступку.

Спеціальні ознаки можна поділити на три групи, що відбивають:

1) Особливості трудової діяльності і службового становища (посадова особа, капітан судна, водій, підприємець тощо);

2) Минулу протиправну поведінку (особа, що перебуває під адміністративним наглядом, особа, що раніше притягувалася до адміністративної відповідальності);

3)    Інші особливості суб'єкта (військовозобов'язаний, призовник, хворий тощо).

Спеціальні ознаки мають такі особливості :

а) властиві лише окремим групам громадян;

б) відбивають специфіку їх правового статуту;

в) виникають на основі індивідуальних актів управлінні або інших юридично значущих дій повноважних органів;

г) динамічні, ніж загальні ознаки;

д) містяться  у статті Особливої частини КУпАП;

е) закріплюються законом з метою диференціації відповідальності різних категорій осіб, забезпечення справедливої правової оцінки їх неправомірних дій.

Спеціальні ознаки виконують одну з двох функцій:

• по-перше, вони можуть бути конструктивними ознаками простих складів, а це означає, що до адміністративної відповідальності за відповідні правопорушення (проступки) притягуються лише спеціальні суб'єкти.
• по-друге, вони можуть бути кваліфікуючими ознаками кваліфікованих складів. У таких випадках за конкретні дії до адміністративної відповідальності може бути притягнутий будь-який громадянин, що досяг 16-ти річного віку, а вчинення подібних дій спеціальним суб'єктом оцінюється, як виконання кваліфікованого складу.

Таким чином, адміністративному праву відомі загальні та спеціальні суб'єкти проступку.

В.К. Колпаков говорить також про особливих суб'єктів, до них він відносить:

"а) неповнолітніх;

б) інвалідів;

в) жінок, що  мають дітей віком до 12 років і вагітних;

г) військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних;

д) рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ;

е) студентів і учнів;

є) особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну. Що передбачають застосування дисциплінарних санкцій за адміністративні проступки;

ж) депутатів;

з) іноземних громадян;

і)  осіб, які повторно протягом року здійснили однорідне правопорушення, за яке вони вже піддавалися адміністративному стягненню

ї) засуджених за вчинення злочину" [ 124, с. 282 ].

Наявність особливих ознак може мати для суб'єкта такі юридичні наслідки:

А: Вони можуть бути обставинами, що пом'якшують або обтяжують відповідальність

Б: Особливі суб'єкти не піддаються деяким стягненням. Так, адміністративний арешт не може застосовуватися до військових, неповнолітніх, вагітних жінок, інвалідів І та ІІ груп і т. ін.

В: Цілий ряд суб'єктів з особливими ознаками за адміністративні проступки можуть бути піддані не адміністративним, а дисциплінарним стягненням.

Відповідно до КУпАП  суб'єктами адміністративного проступку та адміністративної відповідальності є тільки фізичні особи. Однак, деякі нормативні акти податкового антимонопольного законодавства про підприємницьку діяльність та ін., як суб'єктів такої відповідальності передбачають і юридичних осіб. Так, п. 7 ч. 3 ст. ІІ Закону України "Про державну податкову службу України" від 24 грудня 1994 р. говорить: "Застосовувати до підприємств, організацій, установ, громадян фінансові санкції за ..." відсутність обліку прибутку (доходу) чи ведення цього обліку з порушенням установленого порядку, а також неподання чи несвоєчасне подання податкових декларацій, звітів, розрахунків та інших документів, необхідних для розрахунку та сплати податків. Установлена санкція 10% несплачених сум податків чи інших обов'язкових платежів" [ 3 ].