Дільничні інспектори міліції вільні і рівні у своїй гідності та правах. Вони мають право на: вільний розвиток своєї особистості; свободу думки; свободу світогляду і віросповідання; повагу до його гідності; свободу та недоторканість; недоторканість житла; захист свого життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; знати свої права та обов'язки; брати участь в управлінні державними справами; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; працювати і здобувати освіту і т. ін. Слід зауважити, що деякі права зазначені в Конституції, на працівників міліції, яким є і дільничний інспектор, не розповсюджуються. Так, працівник міліції не може бути членом політичної партії, руху та іншого громадського об'єднання, що мають політичну мету. Їм забороняється займатись будь якими видами підприємницької діяльності, а так само організовувати страйки або брати в них участь.

До прав другого рівня (як працівника міліції і представника влади) належать права, частина яких знайшла закріплення в таких основних нормативних актах, як Закон України "Про міліцію" від 20 грудня    1990 р. Зокрема: право носити встановлену форму одягу; знайомитись з документами, які мають певний гриф; мати спеціальне звання міліції; знаходитись під захистом закону; виступати як представник органу внутрішніх справ в межах визначеної компетенції, від імені держави під час провадження в справах про адміністративні правопорушення, перевірки об'єктів дозвільної системи, паспортного режиму інших законних дій; зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю; користуватися безкоштовно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення злочинів, осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців; морально і матеріально заохочувати громадян, які подають допомогу в охороні правопорядку та боротьбі із злочинністю; і т. ін.

До третього спеціального рівня належить комплекс прав, які властиві дільничному інспектору міліції у зв'язку із займаною посадою.

У затвердженій Інструкції з організації роботи дільничного інспектора міліції від 14.10.1999 р. [2], основні права дільничного інспектора викладені у четвертому розділі. В ній більш чітко визначені права дільничного інспектора щодо виконання тих обов'язків, які на нього покладено. Ці права співвідносяться з правами, які закріплені у Законі України "Про міліцію" як спільне і особливе. Інструкція передбачає право:

• вимагати від громадян і службових осіб припинення злочину або адміністративного правопорушення, а також дій, які перешкоджають здійсненню повноважень міліції, законній діяльності народних депутатів, кандидатів в народні депутати, представників державних органів і громадських об'єднань;
• перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що засвідчують їх особу, якщо є достатні підстави підозрювати їх у скоєні злочину або адміністративного правопорушення; виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу, на підставі та в порядку, встановлених законодавством;
• отримувати від громадян і посадових осіб пояснення, відомості, довідки, документи, копії з них, які необхідні у зв'язку з виконанням службових обов'язків дільничного інспектора;
• викликати осіб, які систематично вчиняють порушення громадського порядку та інші правопорушення, для реєстрації офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки;
• доставляти до міськрайоргану і затримувати на строк до трьох годин осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, з метою його припинення, якщо вичерпані інші заходи впливу;
• затримувати осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії;
• затримувати (у разі відсутності військових патрулів) військовослужбовців, які злісно порушують громадський порядок, доставляти їх до чергової частини міськрайоргану для подальшої передачі військовим патрулям, представникам військової комендатури, військових частин або військових комісаріатів;
• викликати громадян і посадових осіб по справах і матеріалах, які знаходяться в його провадженні;
• складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати у випадках, передбачених законодавством, адміністративні затримання, особистий огляд і огляд речей, вилучення зброї, а також речей, документів, виявлених у правопорушника при особистому огляді;
• проводити передбачені кримінально-процесуальним законодавством дії по справах, які знаходяться у його провадженні, а також по окремих письмових дорученнях прокурорів, слідчих, органів дізнання, постанов суддів і ухвал судів;
• перевіряти стан збереження державного і громадського майна в місцях його виробництва, зберігання, транспортування і реалізації; 
• забороняти чи обмежувати рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів з метою запобігання аваріям, які можуть привести до тяжких наслідків, або охорони місця події для збереження слідів дорожньо-транспортної пригоди;
• зупиняти в необхідних випадках транспортні засоби і відстороняти від керування транспортним засобом осіб які перебувають у нетверезому стані чи не мають права керувати цим видом транспорту;
• затримувати водіїв і посадових осіб, що використовують довірений їм державний транспорт і громадський транспорт не за призначенням;
• вилучати вогнепальну зброю і бойові припаси з підприємств, організацій, установ (крім ВОХР) у випадках порушення правил придбання, зберігання, обліку, використання і перевезення цих предметів, вилучати вогнепальну зброю у громадян при скасуванні дозволу на право її зберігання і використання, а також у випадках, які не терплять зволікання;
• входити будь-якого часу доби до житлових приміщень осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, з метою перевірки дотримання встановлених обмежень, до житлових приміщень і приміщень підприємств, організацій, установ при переслідуванні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також для припинення злочинів, що загрожують громадському порядку або особистій безпеці громадян;
• затримувати і доставляти в міліцію відповідно до законодавства осіб, які підозрюються у скоєні злочину або ухиляються від виконання кримінального покарання чи адміністративного арешту, а також осіб відносно яких запобіжним заходом обрано взяття під варту;
• проводити у встановленому законом порядку огляд осіб, підозрюваних у скоєні злочину або адміністративного правопорушення;
• доставляти до медичних закладів або до чергової частини міліції з вулиць, інших громадських місць осіб, які перебувають у стані сп'яніння і втратили можливість самостійно пересуватися або орієнтуватися в обстановці або можуть завдати шкоди оточуючим чи собі;
• використовувати безкоштовно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення) для проїзду до місця події чи стихійного лиха, доставляти до лікувальних закладів осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та доставки їх до міліції;
• у невідкладних випадках безперешкодно і безкоштовно користуватися засобами зв'язку, які належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
• застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю в порядку, встановленому Законом України "Про міліцію".

Підписувати і надсилати запити:

• в інформаційні центри щодо громадян, які проходять у справах про злочини, а також щодо осіб, стосовно яких здійснюється профілактична робота, з метою встановлення в них судимості та для одержання відомостей про вчинені ними адміністративні правопорушення;
• за місцем роботи правопорушників - про видачу на них характеристик, довідок та інших документів, необхідних для перевірки заяв громадян, виконання запитів підприємств, установ і організацій, проведення профілактичної роботи;
• у наркологічні, психоневрологічні диспансери та інші установи органів охорони здоров'я - про перебування громадян на медичному або профілактичному обліку, наявність у них захворювань хронічним алкоголізмом чи наркоманією, їх ставлення до лікування;
• відповіді на: запити підприємств, установ, організацій про місцезнаходження осіб, які ухиляються від сплати аліментів; повідомлення за місцем роботи осіб, які знаходяться під наглядом міліції, про встановлення щодо них адміністративного нагляду і пропозиції стосовно закріплення за ними шефів-наставників; пропозиції у створені в трудових колективах комісії по боротьбі з пияцтвом, товариські суди, ради громадських пунктів охорони порядку про обговорення антигромадської поведінки осіб, що перебувають на профілактичному обліку, і проведення з ними виховної роботи;
• направлення до органів судово-медичної експертизи на медичне обстеження осіб, яким завдано тілесних ушкоджень, а також залиту про ступінь тяжкості цих ушкоджень.

Правовий та соціальний захист дільничного інспектора міліції, як і інших працівників міліції, закріплений ст.ст. 21, 22 Закону України "Про міліцію". Законом гарантується захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна дільничного інспектора міліції та членів його сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій. Це означає, що чинне законодавство - кримінальне, адміністративне, цивільне та трудове - гарантує  дільничному інспектору міліції захист життя, здоров'я, честі і гідності, майна від злочинних посягань. Під захистом законів знаходяться не тільки дільничні інспектори а й їх близькі родичі (батьки, дружина, діти рідні брати і сестри, дід, баба а також онуки) за умови, якщо протиправні дії, чи злочини вчиняються в зв'язку з виконанням дільничним інспектором  міліції службових обов'язків. Захист життя, здоров'я, честі й гідності працівника органів внутрішніх справ передбачено в цілі низці норма Кримінальний кодекс (КК) України [31]. Розділом ХV КК України передбачена кримінальна відповідальність за протиправні дії щодо працівників МВС у таких випадках:

• за захоплення працівника правоохоронного органу як заручника;
• за опір працівнику міліції при виконанні ним обов'язків по охороні громадського порядку;
• за образу працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків;
• за погрозу вбивством, насильством або знищенням майна щодо працівника органів внутрішніх справ, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків;
• за нанесення тілесних ушкоджень працівникові органів внутрішніх справ або його близьким родичам у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків; і інших випадках.

Адміністративна відповідальність наступає в разі злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, яким є дільничний інспектор, яка передбачена у ст. 185 КпАП, інші дії, передбачені вказаним законом.

Спеціальні заходи щодо гарантування безпеки, умови і порядок їх застосування відповідними посадовими особами передбачені Законом України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р. [32]. Причому цей Закон поширюється не тільки на тих працівників органів внутрішніх справ, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а й на тих, які проводять розслідування кримінальних справ, здійснюють провадження у справах про адміністративні правопорушення, охорону громадського порядку і громадської безпеки, беруть участь у виконанні вироків, а також на їх близьких родичів.

Ст. 5 названого Закону передбачає наступні види спеціальних заходів щодо гарантування безпеки:

а) особиста охорона, охорона житла й майна;

б) видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;