в) встановлення телефону за місцем проживання;

г) використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;

д) тимчасове розміщення у місцях, що гарантують безпеку;

ж) переведення на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів, зміна зовнішності, переселення в інше місце проживання.

Особами, які приймають рішення про вживання спеціальних заходів безпеки щодо працівників органів внутрішніх справ та їх близьких родичів, є керівники органів внутрішніх справ (ст. 14 Закону). Здійснення заходів безпеки покладається на спецпідрозділи в структурі органів внутрішніх справ (ст. 15).

Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачає, що звільнення дільничного інспектора зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчинені злочину допускається за умови набуття обвинувальним вироком суду законної сили.

Під час несення служби, як соціальний захист, виступає 41-годинний робочий тиждень, який є основною тижневою нормою робочого часу. Можливий і понад встановлений законом робочий час за умови законних підстав, якими є: 1) графіки нарядів, чергувань, затверджені начальником органу внутрішніх справ; 2) плани проведення навчань та профілактичних заходів; 3) письмові накази начальника органу внутрішніх справ. У випадках роботи понад встановлений час, має проводитись доплата у більш високих розмірах.

Вимоги до професійних якостей дільничного інспектора як елемент правового статусу.  Основні вимоги до професійних якостей працівника міліції як керівника визначені О.М. Бандуркою з якими можна цілком погодитись тому, що дільничний інспектор міліції є одночасно і працівником міліції і керівником щодо помічників дільничних інспекторів міліції. Основні вимоги, яким мають відповідати  співробітники органів внутрішніх справ, можна поділити на три групи: професійні, ділові, особисті [33, с. 196-203].

До професійних відносять ті, що характеризують будь-якого грамотного спеціаліста і які є необхідною підставою для виконання обов'язків.

Діловими якостями є ті, які дозволяють організувати роботу на адміністративній дільниці, створити для виконавців необхідні умови, координувати і контролювати їх діяльність.

Особисті якості дільничного інспектора міліції сприяють його авторитету, пошані до нього з боку підлеглих, населення.

Спеціальні професійні якості передбачають володіння спеціальними знаннями, вміннями і навичками, а також певні особисті якості, необхідні працівнику для успішного виконання службових обов'язків за конкретною посадою - дільничного інспектора міліції.

Професійність діяльності дільничного інспектора міліції визначається з огляду на його вміння працювати з людьми, правильно використовувати обізнаність з особливостями закріпленої за ним адміністративної дільниці і населення, що проживає на ній, досвід і спеціальну підготовку в попередженні та розкритті злочинів і профілактиці правопорушень. Перелічені вимоги до якостей дільничного інспектора суттєво впливають на результати роботи дільничного інспектора міліції і в певній мірі на діяльність міліції в цілому. Ці вимоги передбачені п. 2.8. Інструкції з організації роботи дільничного інспектора міліції (наказ МВС України № 802 від 14.10.1999 р.) [2].

Заходи заохочення та відповідальність дільничного інспектора міліції. З метою успішного виконання поставлених нормами законодавства завдань перед дільничним інспектором міліції передбачена низка засобів стимулювання діяльності дільничних інспекторів, згідно, зокрема Дисциплінарному статуту ОВС [34]: подяка за сумлінне виконання службових обов'язків, почесні грамоти, цінні подарунки, грошові премії, дострокове присвоєння чергового спеціального звання або присвоєння звання на ступінь вище від встановленого за посадою, дострокове зняття раніше накладеного стягнення. Слід активніше використовувати спеціальні фонди заохочення і допомоги. Як заохочення використовується й просування по службі, зачислення в резерв на вищу посаду. Разом з тим, до дільничних інспекторів міліції, які не виконують своїх функціональних обов'язків та порушують службову дисципліну, вчиняють злочини або адміністративні проступки можуть застосовуватись дисциплінарні стягнення, кримінальна відповідальність, адміністративна відповідальність, цивільно-правова відповідальність. Як дисциплінарні стягнення застосовуються: оголошення зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; затримка присвоєння чергового спеціального звання або подання на його присвоєння на строк до 6 місяців; звільнення з органів внутрішніх справ. Стягнення, передбачені Дисциплінарним статутом, мають бути застосовані так, щоб і покараний працівник, і весь колектив розуміли його справедливість.

 Вчинення дільничним інспектором міліції адміністративного проступку, передбаченого в КпАП, тягне відповідальність за Дисциплінарним статутом. За порушення  правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил і за контрабанду, дільничні інспектори міліції несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до них не може бути застосовано, виправні роботи і адміністративний арешт. Правила притягнення до адміністративної відповідальності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ передбачені в ст. 15 КпАП.

За вчинення злочинів дільничні інспектори міліції несуть відповідальність згідно до КК України. Розділ XVII КК України передбачає злочини у сфері службової діяльності. Так за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи інших особистих інтересів або інтересів третіх осіб, використання дільничним інспектором влади, чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам і інтересам громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, тягнуть кримінальну відповідальність у вигляді виправних робіт, арешту, позбавлення права обіймати посаду чи займатися певною діяльністю.

 Дії або бездіяльність дільничних, якими заподіяно шкоду громадянам має тягти цивільно-правову відповідальність. Наприклад Законом України "Про звернення громадян" а також "Інструкцією про порядок розгляду пропозиції, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України", передбачено, що орган внутрішніх справ або посадова особа, яка прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадян, відшкодовує завдані матеріальні збитки, пов'язані з розглядом скарги, витрати на проїзд для розгляду скарги на вимогу  органу чи посадової особи, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.