Управлінська діяльність, здійснювана в системі органів виконавчої влади, та їх інформаційне забезпечення тісно пов'язані між собою. Інформаційне забезпечення у цьому разі виступає базисом, на основі якого будується управління в структурних підрозділах зазначеної системи, зокрема у сфері функціонування урядової інформації. З огляду на управлінські процеси, що відбуваються безпосередньо в Уряді України, інформацію слід розглядати як сукупність різних повідомлень, зведень, даних, характеристик про відповідні предмети, явища, процеси, відносини, що в результаті збору та систематизації в придатні для використання форми, відіграють виняткову роль в управлінні. Як наукова категорія інформація в системі органів виконавчої влади характеризується рядом ознак (властивостей), до числа яких належать: самостійність зведень; можливість багаторазового використання тієї чи іншої інформації; збереження переданої інформації у суб'єкта, що передає або отримує її; здатність до обробки, інтеграції та зменшення її обсягу за рахунок витіснення дублюючої та повторної інформації; можливість математичного аналізу інформації; системність тощо. Інформація, що обертається в системі органів виконавчої влади, є досить різнорідною і різноманітною, тому її можна виділити такі види: про зовнішньополітичне становище; про економічне становище; про соціально-політичну обстановку; про екологічний стан. Інформація всіх цих видів має самостійну цінність для відповідних органів виконавчої влади, коли вони приймають рішення в межах своєї компетенції. Крім того, вона використовується в якості вихідних даних для прийняття постанов і розпоряджень. Зазначена інформація може міститися у законах, інших нормативно-правових актах, листах, довідках, зведеннях, оглядах, інформаційних бюлетенях, на електронних носіях та у свідомості працівників структурних  підрозділів органів виконавчої влади тощо. Інформацію, що обертається в системі органів виконавчої влади, можна класифікувати за різними ознаками. Варто наголосити, що в літературі вже здійснювалася спроба класифікувати соціально-управлінську інформацію при дослідженні і вивченні різноманітних проблем інформатизації і технологізації соціального простору. Причому ці класифікації становлять значний інтерес з погляду управління в системі органів державного управління і більш глибокого осмислення основних видів інформації, з якою постійно стикаються в управлінській сфері. Досліджуючи систему правової інформації, Москвін С.С. аналізує її як різновид наукової інформації, зведення про правові норми, про право тощо. Далі він поділяє її на документальну та іншу правову інформацію, офіційну й неофіційну, загальну й галузеву, горизонтальну й вертикальну, яка, у свою чергу, поділяється на пряму і зворотну, вихідну, проміжну і підсумкову, універсальну, функціональну тощо [83, с. 7]. Рассолов М.М. класифікує інформацію в сфері права, що має системно-управлінську специфіку, спочатку на рівні окремих підсистем правової системи суспільства з виділенням видів, зведень і даних, що характеризують функціональне призначення, структуру й особливості конкретних підсистем, фізичні форми подачі правової та іншої інформації, логічний зміст і процедури її перетворення. Потім з позицій теорії інформації виділяє й аналізує види соціальних зведень, даних, повідомлень і фактів, що відображають реальну правову ситуацію і проблеми. І після цього висвітлює напрями класифікації інформації всієї правової системи суспільства в цілому [170, с. 20]. Відомі також інші дослідження з питань класифікації управлінської інформації в рамках механізму управлінського регулювання. Так, наприклад, Атаманчук Г.В. розглядає інформацію в рамках управлінської системи з погляду її актуальності, достатності й адекватності, необхідних для ухвалення відповідного рішення, аналізуючи цю інформацію за ступенем поширення, визначення обсягів, щільності каналів, упорядкування змісту. Поділяючи управлінську інформацію на вхідну і вихідну, Атаманчук Г.В. зазначає, що її потік повинен зосереджуватися в руках керівної ланки і підкорятися виключно компетенції державного органу. Далі він поділяє інформацію за ступенем розподілу всередині державного органу. На перше місце ставиться інформація керівника або керівної ланки, на друге - розподіл інформації між посадовими особами. Рекомендується інформацію, що заслуговує на особливу увагу, паралельно або перехресно направляти 2-3 працівникам, незалежним один від одного за посадою, щоб забезпечити більшу об'єктивність аналізу й оцінки. Відзначаючи важливість впливу цієї ознаки на якість управлінської роботи, інформація класифікується за формами вираження та доцільності [18, с. 189]. Існують класифікації, згідно з якими вся циркулююча в управлінських системах інформація поділяється на достовірну та повну, диференціюється і відбирається виходячи з дії різноманітних правових норм у часі, просторі, по особах, а також з позицій тематичної добірки. Одночасно йдеться про зведення, що стосуються окремих видів документів, органів, які прийняли дані документи, дат прийняття, їхніх номерів, джерел опублікування. З погляду інформаційної взаємодії управлінського органу з іншими учасниками відносин управлінська інформація умовно поділяється за трьома напрямками: "зверху", "знизу" і "по горизонталі" [129, с. 142]. Слід зауважити, що зазначені підходи до проблем класифікації управлінської інформації незважаючи на різну спрямованість і певну відособленість можуть бути цілком перенесені на управлінську діяльність органів виконавчої влади. Але класифікацію даної інформації, як і будь-яку іншу, варто здійснювати з урахуванням усіх особливостей, рис, ознак, що властиві різним видам інформації. Комплексність, системність класифікації передбачає виділення і розгляд усіх можливих видів і типів соціально-управлінської інформації. Вона повинна бути також орієнтована на всебічне дослідження, всеохоплюючий аналіз проблем регулювання і управління в органах виконавчої влади. Тільки в цьому випадку може йтися про ефективну інформаційну підготовленість системи органів виконавчої влади та їх співробітників. Розглянемо особливості класифікації інформації вищого органу виконавчої влади на прикладі діяльності Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України та Прес-служби Кабінету Міністрів України. Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України та Прес-служба Кабінету Міністрів не видає директивної, що має управлінський вплив, інформації, від них виходить в основному рекомендаційна, довідкова, узагальнююча, прогнозна інформація, що впливає на прийняття рішень в апараті Уряду України. Тому, оскільки Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації та Прес-служба є особливими структурними підрозділами Секретаріату Кабінету Міністрів України та їхні функції не схожі на функції інших структурних підрозділів Уряду, що приймають і виробляють управлінські рішення, то розглянуті вище класифікації можуть бути взяті лише за основу при класифікації інформації, що циркулює у зазначених підрозділах. З огляду на вказані підходи вносяться пропозиції щодо класифікації управлінської інформації, яка циркулює в Управлінні стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України та Прес-службі Кабінету Міністрів України і має, на наш погляд, комплексну і системну спрямованість. Щоб повніше класифікувати інформацію, що циркулює в Управлінні стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації та Прес-службі Кабінету Міністрів України, необхідно усвідомити специфічні особливості діяльності цих підрозділів та їх взаємовідносин з іншими підрозділами Уряду України. Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій було утворено 10 жовтня 2002 р. у складі Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України для забезпечення Голови Уряду України і вищих посадових осіб аналітичною, прогнозною та іншою соціальною інформацією [94]. Це ключова ланка в структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України, яка знаходиться в центрі інформаційних потоків і здатна взяти на себе функції інформаційного підрозділу, що акумулює суспільно значущу політико-економічну інформацію, а також координує в рамках Уряду України інформаційні потоки та організовує інформаційну роботу на єдиних організаційних засадах. 1 серпня 2001 р. у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України було утворено Прес-службу КМУ [122], яка є структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів України, офіційним джерелом інформації про діяльність Кабінету Міністрів України. На Прес-службу покладається: {посилання-266}-    {посилання-267}підготовка і оперативне поширення офіційної інформації про діяльність Кабінету Міністрів України, хід соціально-економічних реформ, а також розповсюдження заяв і повідомлень від імені Кабінету Міністрів України; {посилання-268}-    {посилання-269}інформаційне забезпечення діяльності Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України; {посилання-270}-    {посилання-271}інформаційний супровід засідань Кабінету Міністрів України, нарад, які проводяться Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром України, віце-прем'єр-міністрами України, а також роботи офіційних урядових делегацій України, які виїздять за кордон з візитом або для участі у міжнародних форумах; {посилання-272}-    {посилання-273}запобігання спробам спотворити у засобах масової інформації офіційну позицію Кабінету Міністрів України; {посилання-274}-    {посилання-275}проведення прес-конференцій, брифінгів, зустрічей Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України (із залученням керівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади) з представниками преси; {посилання-276}-    {посилання-277}забезпечення у взаємодії з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади підготовки та поширення довідкових, інформаційних, аналітичних і рекламних матеріалів, фото- і відеоінформацій про Україну, державні та недержавні підприємства, організації; {посилання-278}-    {посилання-279}оперативний огляд матеріалів (передач) засобів масової інформації і підготовка експрес-аналізу (дайджестів) матеріалів преси, радіо та телебачення для ознайомлення з ними Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та Міністра Кабінету Міністрів України; {посилання-280}-    {посилання-281}координація у взаємодії з Прес-службою Президента України інформаційно-аналітичої діяльності прес-служб центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо реалізації законодавчих актів, указів Президента України, актів Кабінету Міністрів України. Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації Секретаріату КМУ та Прес-служба КМУ для більш повного виконання поставлених перед ними завдань і функцій повинні тісно взаємодіяти і співробітничати з Кабінетом Міністрів України, Секретаріатом Президента України, Верховною Радою Україною, міністерствами і відомствами України, місцевими державними адміністраціями, іншими установами, а також окремими громадянами країни.