З огляду на викладену організаційну структуру і механізм управління слід осмислити й уявити той обсяг інформації, що проходить безпосередньо через Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації Секретаріату КМУ та Прес-службу КМУ та більш повно й чітко її класифікувати. Головна мета системи інформаційного забезпечення органів виконавчої влади полягає в тому, щоб на базі зібраних вихідних даних одержувати первинну та похідну, оброблену, підсумкову інформацію, що є основою для прийняття управлінських рішень. Досягнення цієї мети складається з вирішення ряду окремих задач, таких як: збір первинної інформації, її збереження, розподіл інформації між відділами і працівниками управління залежно від виконуваних ними завдань, підготовка до опрацювання, саме опрацювання, забезпечення Уряду опрацьованою інформацією, забезпечення прямих і зворотних зв'язків у циркуляції інформації тощо. Тому ми вважаємо, що інформацію, яка циркулює в Управлінні стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації Секретаріату КМУ та Прес-службі КМУ, можна класифікувати за такими основними ознаками, а саме: {посилання-282}1) {посилання-283}функціональним призначенням і характером діяльності органу - інформація, що стосується конкретних органів виконавчої влади; {посилання-284}2) {посилання-285}типом зв'язку між підрозділами Уряду України і зовнішнім середовищем - виділення інформації, що циркулює в прямому і зворотному зв'язку між структурними підрозділами (відділами, управліннями, департаментами і зовнішнім середовищем). Як приклад можна назвати тісні контакти при підготовці заходів, визначених Управлінням стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Департаменту зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України та Прес-службою КМУ разом з представниками провідних вітчизняних, закордонних агентств, телевізійних і радіокомпаній, газет, центрами громадських зв'язків міністерств і відомств. У більшості випадків ці контакти дають змогу адекватно доводити до громадськості інформацію про діяльність Уряду, зміст прийнятих ним рішень. У свою чергу перелічені організації виступають як постійні джерела інформації для Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій та Прес-служби. Таким чином, постійно здійснюється прямий і зворотний зв'язок з обміну інформацією в механізмах здійснення контактів, проведення прес-конференцій, брифінгів, інформаційних зустрічей; {посилання-286}3) {посилання-287}відношенням до структури і цільової функції підрозділів Уряду України - з усього обсягу інформації, що надійшла до підрозділу, необхідно виділити таку, котра найповніше відповідатиме цілям і завданням підрозділу, його керівному впливові. Наприклад, з усіх відеозаписів засіданнь Уряду України слід виділити ті, котрі при показі по телебаченню дадуть змогу найбільш повно відобразити хід засідання, висвітлити діяльність Кабінету Міністрів України; {посилання-288}4) {посилання-289}фізичною формою представлення інформації - усна доповідь, на папері (у вигляді текстів, анкет, таблиць, графіків тощо), в електронному варіанті (що надійшов по електронній пошті, факсу, на магнітних та оптичних носіях тощо), у вигляді відеокасет, книг, журналів, газет тощо; {посилання-290}5) {посилання-291}процедурою перетворення інформації - соціологічні, моделюючі, аналітичні, обчислювальні; {посилання-292}6) {посилання-293}ступенем перетворення інформації - основна (первинна), опрацьована в аналітичні записки, теле-, радіо-, фотоматеріали; згрупована в інформаційні щотижневики та бюлетені тощо. З погляду соціального управління можуть бути застосовані також інші підстави класифікації інформації, що функціонує в Уряді України. Тут можна також говорити: {посилання-294}- про можливості разового і багаторазового використання інформації у підрозділах Уряду України (багаторазове використання довідково-статистичної, нормативно-правової інформації. Але в основному через специфіку керівного впливу управління урядової інформації на об'єкти управління вся отримана для оперативного поширення, інформаційного забезпечення, а також вихідна інформація є разового використання); {посилання-295}- про межі фіксації інформації - інформація, що підлягає і не підлягає реєстрації); {посилання-296}- про ступінь додаткової переробки зведень, даних перед їхнім використанням (наприклад, стенограма засідання Уряду або інформація, що надійшла для аналітичної обробки, будуть оброблятися редакторами й аналітиками); {посилання-297}- про сферу застосування інформації - універсальна, що використовується у всіх структурних підрозділах (зведення, довідки, положення, накази керівництва), або тільки в певних підрозділах - про дату запрошення акредитованих журналістів на засідання; {посилання-298}- про ступінь комплектності інформації - комплектна документальна інформація, тобто така, що придатна для використання в первісному вигляді, і некомплектна, тобто придатна для використання лише у зв'язку з іншими видами даних і зведень; {посилання-299}- про ємність і сталість зведень - вичерпна інформація, що не потребує доповнення; інформація, яку необхідно доповнити; постійна; перемінна інформація, що характеризує імовірність настання події; {посилання-300}- про форму і спосіб отримання інформації - інформація з відділів та управлінь Уряду України, отримана в результаті вивчення статей, публікацій, проведення моніторингів, дослідження громадської думки, обміну досвідом інформаційно-аналітичної роботи різних інформаційних підрозділів органів виконавчої влади. Інформація та її потоки у відділах можуть одночасно поділятися залежно від: {посилання-301}1) {посилання-302}джерел - уряд і державні органи, місцеві державні адміністрації, преса (загальноукраїнська та країн СНД, інформаційні агентства); комерційні організації, населення, закордонні інформаційні канали тощо; {посилання-303}2) {посилання-304}напряму руху - від структурних підрозділів апарату управління, і навпаки, від суб'єкта до об'єкта керуючого впливу тощо; {посилання-305}3) {посилання-306}кількісних потреб - у цьому випадку доцільно виділяти ймовірні, семантичні та інші засоби інформації, з використанням яких здійснюється управлінське регулювання та задовольняються інші управлінські потреби у відділах урядової інформації. Інформацію в Управлінні стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій і Прес-службі можна класифікувати за ознаками адресності (кому направляється і від кого виходить) та характером носія. Наприклад, на адресу Голови Уряду України, керівництва Уряду України, міністерств і відомств, засобів масової інформації з відділів надходить потік різної оперативної, довідкової, аналітичної, моніторингової інформації. У цій класифікації доцільно розрізняти такі види інформації: офіційна не для оприлюднення, неофіційна для оприлюднення, документальна для поштового пересилання, документальна для інших засобів зв'язку, інформація, що з'являється в ході особистого спілкування, а також горизонтальна і вертикальна. Серед окреслених і ще не позначених характеристик інформації, що циркулює у відділах Уряду України, можна окремо виділити: {посилання-307}- спосіб передачі інформації (телефон, людина, пошта, електронна пошта, факс тощо); {посилання-308}- вид перетворювача інформації (людина, машина, людина і машина); {посилання-309}- ступінь вірогідності інформації (достовірні і недостовірні повідомлення); {посилання-310}- участь в обчислювальному процесі (обчислення вихідної, постійної, перемінної, проміжної та кінцевої інформації); {посилання-311}- алфавіт інформації (буквена, цифрова, буквено-цифрова) тощо. Залежно від суб'єкта (конкретного підрозділу Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій або працівника цього Управління чи працівників Прес-служби КМУ, які отримують, поширюють та оброблюють інформацію) розрізняють такі види інформації: аналітичну, прогнозну, довідкову, ознайомлювальну, рекомендаційну. Функції, що виконує інформація в Управлінні стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій і Прес-службі, - ще одна підстава для класифікації. У цьому аспекті правомірно говорити про такі різновиди інформації: {посилання-312}- комунікативна (інформування ЗМІ, громадян, органів тощо); {посилання-313}- орієнтовна (інформування Голови Уряду, членів Кабінету Міністрів); {посилання-314}- регулятивна (регулювання поведінки учасників суспільних відносин за допомогою найповнішого і достатнього висвітлення діяльності Уряду); {посилання-315}- прогностична (прогнозування діяльності всіх підсистем і елементів інформаційного забезпечення). Потоки різних видів соціально-економічної інформації, що циркулюють в системі органів виконавчої влади, можна також охарактеризувати за: {посилання-316}1) {посилання-317}періодичністю виникнення і передачі - п'ятирічна, річна, піврічна тощо; {посилання-318}2) {посилання-319}ступенем взаємозв'язку - кількістю усіх видів інформації, що надходить до органів виконавчої влади, взаємозалежних з даним конкретним видом повідомлень, зведень; {посилання-320}3) {посилання-321}ступенем сталості - розглядається тривалий проміжок часу, протягом якого та або інша інформація зберігає своє значення; {посилання-322}4) {посилання-323}методами утворення - формування інформації на основі аналізу діяльності суб'єктів та об'єктів управлінського впливу, у ході дослідження всіх масивів інформації, що надходить по даному питанню, а також стану справ у різних сферах громадського життя; {посилання-324}5) {посилання-325}закріпленням та втіленням у матеріальні форми - візуальна, документальна, звукова. Ґрунтуючись на так званих конкретних, окремих класифікаціях інформації у відділах, можна також ставити питання про класифікацію інформації на рівні Уряду України в цілому. Підходи до класифікації на цьому рівні можуть бути найрізноманітніші: з погляду диференціації офіційної і неофіційної управлінської інформації у відділах Уряду, з позицій аналізу загальних і функціональних показників, взаємодії управління з іншими структурними підрозділами Уряду і поза ним. Але всі вони повинні базуватися на тому, що Уряд України є складною керованою динамічною системою, що здійснює керуючий вплив не тільки на окремі організації та установи, а й на все суспільство в цілому. Запропонована нами класифікація певною мірою відносна, оскільки всі види інформації взаємозалежать, взаємодіють і перетворюються одна в одну, виступаючи водночас в різних видах. Вона може ускладнюватися і змінюватися, завдяки багаторівневій будові окремих груп інформації, виділених в межах основної класифікаційної ознаки, додатково можуть розбиватися на підгрупи за окремими підставами та властивостями. Крім того, ми не завжди маємо змогу чітко диференціювати інформацію за певними підставами та ознаками, а потім зводити її в класи.