За загальним правилом, протокол складається за кожним фактом адміністративного проступку окремо на кожну особу правопорушника в одному примірнику. Але у відомчих норма­тивних актах з оформлення матеріалів про адміністративні пра­вопорушення з метою забезпечення прав і інтересів правопо­рушника і потерпілого та відшкодування завданої правопору­шенням шкоди передбачається складання протоколу в двох-трьох примірниках. Наприклад, п. 2.1 Інструкції з органі­зації провадження та діловодства у справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються за­безпечення безпеки дорожнього руху[29], передбачено, що на ви­могу учасника провадження видається копія протоколу, в Ме­тодичних вказівках про притягнення до адміністративної від­повідальності порушників законодавства у сфері захисту рослин[30] протокол і рішення складаються у двох примірниках (п. 6.4), а в Інструкції про порядок і стягнення штрафів за по­рушення санітарного законодавства[31] протокол складається у трьох примірниках (п. 2.4), один із яких передається в триден­ний термін посадовій особі, яка уповноважена розглядати спра­ву, другий — порушнику, третій — зберігається у особи, що склала протокол.

При вчиненні однією особою двох або більше адміністра­тивних правопорушень (у випадку коли матеріали будуть роз­глядатися однією посадовою особою одночасно), можна скла­дати про всі правопорушення один протокол, в якому вказу­ються всі факти з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, що були порушені. При розгляді такого протоколу, поса­дова особа, що виносить постанову, накладає стягнення в ме­жах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ст. 36 КУпАП).

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення ви­значений ст. 256 КУпАП, на підставі його органи органами центральної виконавчої влади розробляються відповідні підза-конні акти з оформлення матеріалів про адміністративні право­порушення із затвердженням зразків процесуальних документів та з урахуванням особливостей сфери управління.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та інших законів у про­токолі про адміністративне правопорушення зазначаються:

—  дата і місце його складення;

• посада, прізвище, ім´я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу порушника (прізвище, ім´я та по батькові, дата і місце народження, громадянство, місце роботи і посада, місячний заробіток, кількість на утриманні осіб, фак­тичне місце проживання на час вчинення правопорушення, чи піддавався протягом року адміністративному стягненню);
• місце, час вчинення і суть адміністративного правопору­шення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чи­ном, щоб якомога точніше відповідати вимогам відповідної частини статті КУпАП, а в разі потреби — з відповідним поси­ланням на нормативний акт, положення якого порушено, і частину статті КУпАП, іншого закону, згідно з якою настає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії;
• прізвища, адреси свідків і потерпілих у разі їх наяв­ності;

—  пояснення порушника;

• інші відомості, необхідні для вирішення справи (напри­клад, фіксація вимірювальними приладами несанкціонованих польотів, порушень правил польотів, ведення радіообміну тощо), відмітки про те, чи чинила опір або непокору особа, на яку складається протокол;
• якщо правопорушенням завдано матеріальну шкоду гро­мадянинові, підприємству, організації чи установі, то в прото­колі зазначаються прізвище, ім´я та по батькові потерпілого, адреса місця його проживання або назва підприємства, устано­ви, організації, їх місцезнаходження, ставиться підпис потерпі­лого або представника підприємства, установи, організації і вказується розмір завданої правопорушенням матеріальної шкоди;
• у протоколі робиться відмітка про роз´яснення порушни­ку його прав, що передбачені ст. 268 КУпАП, та про попере­дження його про час і місце розгляду справи про адміністра­тивне правопорушення;
• якщо в протоколі відсутня відмітка про попередження порушника про час та місце розгляду справи або порушник відмовився від пояснень та підписання протоколу, посадова особа, в провадженні якої перебувають матеріали про ад­міністративне правопорушення, повинна повідомити про це особу, стосовно якої буде розглядатися справа про адміністра­тивне правопорушення, рекомендованим листом з повідомлен­ням про вручення, щодо часу та місця розгляду справи;
• протокол підписується особою, яка вчинила адміністра­тивне правопорушення, та особою, яка його склала;
• за наявності свідків, понятих і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами;
• у разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, на­дати пояснення та підписати протокол, у ньому про це робить­ся відповідний запис, який засвідчується підписами особи, яка склала протокол, та інших осіб, які брали участь у виявленні правопорушення.

Особа, яка вчинила правопорушення, має право надати в протоколі пояснення і зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання та робити заяви і клопотання. У разі коли порушник викладає свої пояс­нення на окремому аркуші, в протоколі про це робиться від­повідна відмітка.

Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

У випадках коли в особи, яка вчинила адміністративне пра­вопорушення, вилучалися документи або речі, що мають зна­чення для розгляду адміністративної справи і прийняття об´єктивного рішення, у протоколі робиться відповідний запис із зазначенням того, які саме документи або речі долучаються до протоколу.

Законом не передбачено, але ми вважаємо, що у разі коли особа порушника не встановлена (порушник вчинив правопо­рушення і зник з місця його скоєння), протокол складається без зазначення у ньому відомостей про особу порушника. Якщо правопорушником завдані матеріальні збитки, протокол негай­но направляється до територіальних органів внутрішніх справ для встановлення особи правопорушника.

Протокол складається у двох примірниках. Оригінал про­токолу надсилається посадовій особі, яка буде розглядати спра­ву про адміністративне правопорушення, а копія надсилається рекомендованим листом або вручається особисто правопоруш­нику.

Оригінал протоколу про правопорушення надсилається до органів, які проводять дізнання, досудове слідство чи опера-тивно-розшукову діяльність, або до суду для притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, перед­бачені ст. 221 КУпАП, а також притягнення до адміністратив­ної відповідальності неповнолітніх.

Протокол не складається у випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження фік­сується на місці вчинення правопорушення за проступки, ви­значені ст. 258 КУпАП. Ці випадки є вичерпними. Але якщо правопорушник оспорює стягнення, що на нього накладається, то складається протокол про адміністративне правопорушення.

До протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, свідків правопорушення, протоколи, акти виявлення, знищення тощо).

Кожен документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати ви­могам законодавства.

Складений протокол разом із матеріалами надсилається ор­ганові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (ст. 257 КУпАП). Зако­нодавець не встановлює строку, протягом якого протокол має бути направлений, однак виходячи із зазначених правил доку­ментообігу цей строк, на нашу думку, не може перевищувати трьох робочих днів.

Таким чином, стадія порушення справи про адміністратив­ний проступок складається з кількох етапів провадження, що мають важливе юридичне значення. До них належать: встанов­лення ознак правопорушення; збирання доказів; процесуальне оформлення події правопорушення; направлення матеріалів справи для розгляду за підвідомчістю.

Підсумковим процесуальним документом є протокол про адміністративне правопорушення.