Відповідно до ст. 19 Закону України «Про зерно та ринок зер­на в Україні» декларування зерна — діяльність суб´єктів зберігання зерна щодо визначення обсягів зерна, що знаходиться на зберіганні чи зберігається у власних або орендованих зерносховищах. Інформація про власників зерна є конфіденційною і при декларуванні зерна не роз­голошується. Суб´єкти зберігання зерна несуть відповідальність за пов­ноту і достовірність даних, зазначених у декларації, відповідно до зако­нодавства.

Декларації подаються щомісяця:

•  зерновими складами — щодо обсягів зерна державного продо­вольчого резерву, державного резервного насіннєвого фонду, регіо­нальних ресурсів, іншого зерна, що знаходиться на зберіганні (крім зерна, закладеного до державного матеріального резерву);
•  суб´єктами виробництва зерна — щодо обсягів власного зерна, що зберігається ними у власних або орендованих зерносховищах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1877 затверджено Порядок декларування зерна суб´єктами збері­гання зерна. Порядок визначає механізм декларування зерна суб´єкта­ми зберігання зерна, форму декларації про його обсяги, відповідальних за організацію і забезпечення проведення декларування та подання уза­гальнених даних органам виконавчої влади.

Декларації за підписом керівника та головного бухгалтера суб´єкта зберігання зерна—юридичної особи, а для суб´єкта зберігання зерна— фізичної особи — за підписом цієї особи подаються інспекціям якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Ради міні­стрів Автономної Республіки Крим, обласних, Севастопольської міської держадміністрацій за місцем зберігання зерна щомісяця до 5 числа на­ступного звітного періоду станом на 1 число наростаючим підсумком.

Декларація складається в двох примірниках. Перший примірник знаходиться у суб´єкта зберігання зерна—юридичної або фізичної осо­би, другий — в інспекції якості та формування ресурсів сільськогоспо­дарської продукції. Термін зберігання декларації 3 роки.