Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», постановою «Про Аграрний фонд» від 6 липня 2005 р. № 543 Кабінет Міністрів України створив Аграрний фонд, який є державною спеціалізованою бюджетною установою, упов­новаженою реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки. Фонд належить до сфери управління Мінагрополітики, є підзвітним і підконтрольним йому. Аграрний фонд є бюджетною органі­зацію, має свій кошторис, рахунки та здійснює неприбуткову діяльність у межах, визначених цим Законом. Аграрний фонд підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним центральному органу виконавчої влади з питань аграрної політики. Аграрний фонд не є органом державного управ­ління і не може видавати нормативно-правові акти. Структуру Аграрно­го фонду складає центральний апарат та 25 регіональних відділень.

Основними завданнями Аграрного фонду є:

— проведення цінової політики в АПК у межах, визначеними зако­ном; виконання від імені держави функції кредитора на період дії ре­жиму заставних закупівель окремих об´єктів державного цінового ре­гулювання;

•  виконання бюджетних програм, визначених законом про Дер­жавний бюджет України на відповідний рік;
•  формування державного інтервенційного фонду об´єктів держав­ного цінового регулювання виключно для здійснення товарних та фі­нансових інтервенцій на організованому аграрному ринку.

Аграрний фонд:

•  виступає, в установленому законодавством порядку, замовни­ком під час закупівлі товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів держав­ного бюджету; продає або купує на Аграрній біржі (до її створення - на акредитованих товарних біржах) об´єкти державного цінового регулю­вання з (або до) державного інтервенційного фонду і має право на при­дбання та продаж об´єктів державного цінового регулювання для по­треб державного інтервенційного фонду, а також на продаж об´єктів державного цінового регулювання, які були конфісковані або підляга­ють продажу відповідно до закону;
•  здійснює на організованому аграрному ринку товарні інтервенції шляхом продажу (поставки) окремих об´єктів державного цінового регу­лювання на умовах спот або форварду з метою встановлення ціни рів­новаги (фіксингу) в розмірі не більше максимальної інтервенційної ціни;
•  здійснює на організованому аграрному ринку фінансові інтер­венції шляхом купівлі окремих об´єктів державного цінового регулю­вання на умовах спот або форварду з метою встановлення ціни рівно­ваги (фіксингу) в розмірі не менше мінімальної інтервенційної ціни;
•  здійснює відшкодування витрат, пов´язаних з виконанням ком­плексу заходів щодо зберігання, перевезення та переробки об´єктів дер­жавного цінового регулювання у межах норм, установлених Кабінетом Міністрів України;
•  за рішенням Кабінету Міністрів України здійснює закупівлю або продаж визначених об´єктами державного цінового регулювання товарів, не пов´язаних з державним ціновим регулюванням. При цьому ціни закупівлі або продажу не повинні бути вищими/нижчими більш як на 20 відсотків максимальної/мінімальної інтервенційної ціни, вста­новленої на поточний маркетинговий період для об´єкта державного цінового регулювання;
•  за рішенням Кабінету Міністрів України здійснює закупівлю та продаж матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподар­ських товаровиробників;
•  здійснює з використанням сприятливої ринкової кон´юнкту­ри реалізацію об´єктів державного цінового регулювання з метою за­безпечення надходження коштів до спеціального фонду державного бю­джету;
•  за рішенням Кабінету Міністрів України здійснює експорт об´єк­тів державного цінового регулювання;
•  утворює державні підприємства, установи та організації;
•  готує пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції, і подає їх на розгляд Мінагрополі- тики;
•  організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників Фонду;
•  забезпечує поширення інформації про кон´юнктуру аграрного ринку;
•  подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо запроваджен­ня та скасування тимчасового режиму адміністративного регулювання цін для окремих об´єктів державного цінового регулювання на органі­зованому аграрному ринку;
•  подає пропозиції щодо переліку об´єктів та періодів державного цінового регулювання;
•  виконує інші функції відповідно до покладених на нього за­вдань.

Фонд не може придбавати або продавати об´єкти державного ціно­вого регулювання поза організованим аграрним ринком.

Перераховані широкі повноваження Аграрного фонду свідчать про можливості цієї державної структури впливати на ціноутворення на ринку продукції аграрного сектора, але потребують деякого терміноло­гічного пояснення. Закон України «Про державну підтримку сільсько­го господарства України» містить законодавче визначення цих понять.

Так, державна аграрна інтервенція — продаж або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку з метою забезпечення цінової стабільності. Вона поділяється на товарну та фінансову.

Товарна інтервенція — це продаж сільськогосподарської продук­ції при зростанні цін на організованому аграрному ринку понад макси­мальний рівень, що здійснюється метою досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом продажу товарних деривативів.

Фінансова інтервенція — придбання сільськогосподарської про­дукції при падінні спотових цін на організованому аграрному ринку нижче мінімального рівня, яка здійснюється з метою досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом придбання товарних деривативів.

Державний інтервенційний фонд - фонд, який формується Аграр­ним фондом за рахунок фінансових інтервенцій, заставних, форвард­
 

 
них і ф´ючерсних закупівель та використовується для здійснення то­варних інтервенцій з метою забезпечення цінової стабільності.

Заставна закупівля — зарахування до державного інтервенційно­го фонду об´єкта державного цінового регулювання — предмета заста­ви у разі коли бюджетна позика та/або плата за її використання не бу­ли погашені у строк, передбачений договором. Докладніше порядок здійснення заставних закупівель буде розглянуто у розділі «Правове регулювання ринку зерна».

Аграрний фонд поступово стає впливовою державною установою, яка, здійснюючи державне цінове регулювання, також сприяє забезпе­ченню продовольчої безпеки населення. Так, об´єктами державного ці­нового регулювання є стратегічно важливі, з точки зору продовольчої безпеки, види сільськогосподарської продукції: пшениця тверда та м´я­ка; зерно суміші пшениці та жита (меслин); кукурудза; ячмінь; жито озиме; жито ярове; горох; гречка; просо; овес; соя; насіння соняшнику; насіння ріпаку; насіння льону; шишки хмелю; цукор-пісок (буряковий); борошно пшеничне та житнє; м´ясо та субпродукти забійних тварин та птиці; молоко сухе; масло вершкове; олія соняшникова.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2005 р. № 1029 затверджено Порядок формування державного продовольчого резерву. Згідно з цим Порядком Аграрний фонд відповідно до переліку об´єктів державного цінового регулювання, виходячи з прогнозу вро­жаю на поточний маркетинговий рік та балансу попиту і пропозицій, наданих Мінекономіки та Мінагрополітики, формує державний про­довольчий резерв у межах коштів, передбачених у державному бюдже­ті на відповідний рік.

Державний продовольчий резерв формується з об´єктів державно­го цінового регулювання відповідно до мінімальних закупівельних цін — товарів або товарних деривативів, базовим активом яких є такі товари, шляхом: здійснення фінансових інтервенцій; зарахування до складу резерву предметів застави, що перейшли у власність держа­ви, та об´єктів державного цінового регулювання, конфіскованих або тих, що підлягають продажу. Аграрний фонд за результатами котиру­вання цін однієї торгової сесії Аграрної біржі приймає рішення про здійснення фінансової інтервенції та визначає обсяги закупівлі об´єк­тів державного цінового регулювання, про що повідомляє Аграрну біржу.

Крім роботи Аграрного фонду на зерновому ринку, про який буде йтися в наступному розділі, слід також відмітити його активну участь на ринку цукру, діяльність із закупівлі пально-мастильних матеріалів та мінеральних добрив.

Наприклад, постановою Кабінету Міністрів «Про закупівлю Аграр­ним фондом цукру до державного продовольчого резерву» від 10 лис­топада 2008 р. № 983, Постановою Кабінету Міністрів від 18 лютого 2009 р. № 152 затверджено Порядок закупівлі та реалізації Аграрним фондом дизельного палива і мінеральних добрив для проведення вес­няно-польових робіт у 2009 році, постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 2009 р. № 778 затверджено Порядок закупівлі та реалізації Аграрним фондом дизельного палива для проведення осінньо-польо­вих робіт у 2009 році.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

1.  Дайте визначення поняття «аграрний ринок».

2.  Які нормативно-правові акти регулюють діяльність оптових рин­ків сільськогосподарської продукції?

3.  Які нормативно-правові акти регулюють діяльність біржового рин­ку сільськогосподарської продукції?

4.  Які елементи включає інфраструктура біржового ринку сільсько­господарської продукції?

5.  Дайте визначення поняття форвардного, ф´ючерсного та опціон- ного контракту.

6.  Вкажіть особливості правового становища Аграрної біржі.

7.  Що є предметом діяльності Аграрної біржі?

8.  Визначте основні завдання Аграрного фонду.

Розділ 24 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЗЕРНА

№ 1. Поняття зернових ресурсів.

Державне регулювання ринку зерна та формування зернових ресурсів

Виробництво зерна є одним із основних напрямів розвитку сільського господарства, оскільки від його успішної реалізації залежить забезпечення продовольчої безпеки країни, створення сталої сировин­ної бази щодо виробництва кормів для тваринницької галузі та промис­лових товарів. Крім цього, виробництво зерна в потенційно можливих обсягах та належної якості дозволить Україні закріпити свої позиції серед держав-експортерів зерна на світовому ринку.

Державне регулювання ринку зерна — це сукупність правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечен­ня конкурентоспроможного виробництва зерна для задоволення внут­рішніх потреб держави та нарощування зернового експортного потен­ціалу.