2. Порядок перепаювання майна колективних сільськогосподарських підприємств

Зазначену прогалину заповнили акти Міністерства аграрної по­літики України. Так, наказом Мінагрополітики України від 7 лютого 2001 р. № 16 було затверджено Рекомендації щодо проведення загаль­них зборів колишніх членів реорганізованого колективного сільсько­господарського підприємства. Цими рекомендаціями право затверджу­вати всі результати процесу перепаювання майна було надано зборам колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарсько­го підприємства, які є співвласниками його майна (Зборам Співвласни­ків). Таким чином, Збори Співвласників визнавалися вищим представ­ницьким органом управління майном, основним завданням якого ви­значалася організація процесу врегулювання майнових відносин між користувачами майна реорганізованого колективного сільськогоспо­дарського підприємства та співвласниками цього майна, а також оформ­лення майна пайового фонду в спільну часткову власність.

Позитивним моментом зазначених рекомендацій є регламентація напрямів і компетенції Зборів Співвласників. Недоліком є невстанов- лення правомочності рішень таких зборів. Правомочність зборів скла­дають визначення: 1) представницької квоти, тобто частини співвлас­ників, присутність якої є достатньою для визнання рішень зборів легі­тимними (така частка може становити 3/4, 2/3 від загальної кількості або інша частка, яка вважається достатньою для представництва і вира­ження інтересів усіх членів певного об´єднання); 2) кількості голосів від присутніх на зборах, достатньої для прийняття рішень з окремих питань (можливо, простою більшістю). Такий стан дає змогу окремим групам осіб лобіювати свої власні інтереси на шкоду інтересам інших співвласників, що у підсумку призводить до зловживань та правопору­шень.

Наступним наказом Міністерства аграрної політики України від 29 березня 2001 р. № 86 були затверджені Рекомендації щодо обчис­лення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих. Необхідність прийняття зазначених рекомендацій викликалася потребою деталізації загальних положень Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колек­тивних сільськогосподарських підприємств та їх документального по­свідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» від 28 лютого 2001 р. № 177.

Вибір порядку визначення індивідуальних трудових внесків та ка­лендарного періоду залежить від різних чинників, зокрема наявності необхідної документації, кваліфікованих спеціалістів для проведення складних розрахунків і умов для цього. Крім того, уточнення індиві­дуального трудового внеску кожного колишнього члена КСП значно ускладнюється різними видами та розмірами оплати праці, які вони одержували за час своєї трудової діяльності. Так, колгоспники до 1965 р. одержували натуральну оплату, яка обраховувалася на підставі нарахо­ваних трудоднів. До 1991 р. оплата праці здійснювалася у радянських карбованцях, розмір якої за цей період варіювався поряд із значним зростанням у другій половині 80-х років минулого століття. У 90-х ро­ках швидко змінювався як номінальний розмір оплати, так і вид націо­нальної валюти. Спочатку національною грошовою одиницею були ку- поно-карбованці, потім українські карбованці, на зміну яким у 1997 р. прийшла гривня. Внаслідок гіперінфляційних процесів у економіці України за період 1992—1997 рр. номінальний розмір щомісячної опла­ти праці зростав від тисяч до десятків мільйонів карбованців. У цих умовах визначення співвідношення оплати праці за періодами 1946— 1965 рр. (трудодні), 1966—1990 рр. (радянські карбованці), 1991 — 1999 рр. (національні грошові одиниці) є складним процесом, що вима­гав уніфікації методик визначення індивідуального трудового внеску

10-473 працівника в межах усієї країни. Така узагальнена методика й була на­ведена у Рекомендаціях щодо обчислення трудових внесків членів ко­лективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реоргані­зованих.

Нарешті, наказом Міністерства аграрної політики «Про затвер­дження Рекомендацій щодо обчислення розмірів індивідуальних май­нових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» від 27 червня 2003 р. № 208 було уточне­но методику визначення майнових паїв. При цьому було відмінену по­передню методику, затверджену наказом Мінагрополітики України від 29 березня 2001 р. за № 85.

Розширену методику з уточнення вартості майна пайових фондів для подальшого уточненого розрахунку майнових паїв надали Реко­мендації з уточнення вартості майна, що складає пайові фонди членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорга­нізованих, та форм документів для розрахунку уточненого пайового фонду та його структури, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 21 червня 2001 р. за № 174. Рекомендації визна­чили: 1) порядок перевірки облікової вартості та результатів індексації основних засобів; 2) критерії, підстави, етапи та особливості проведен­ня робіт з уточнення вартості майна; 3) методи оцінки та особливості визначення відновної вартості окремих об´єктів; 4) оцінку залишкової вартості основних засобів; 5) уточнення вартості оборотних активів;

  1. уточнення розміру зобов´язань; 7) оформлення результатів уточ­нення вартості майна.

Попри сприйняття практикою паювання та перепаювання усіх ви- щенаведених рекомендацій і методик, затверджених наказами Міні­стерства аграрної політики, все ж необхідно зазначити, що всі вони є не легітимними через незатвердження у Міністерстві юстиції України. Відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 р. акти міністерств підлягають державній ре­єстрації, яке здійснює Міністерство юстиції України. Такої державної реєстрації зазначені накази Мінагрополітики України не мають. Водно­час це не означає, що проведене перепаювання не має законної сили, адже рекомендації були сприйняті колективом співвласників майно­вих паїв, а їхня дійсність базувалася на загальноцивілістичному прин­ципі дозволу всього, що прямо не заборонено законом.

Мабуть, враховуючи вищезазначені фактори Міністерство аграр­ної політики України запропонували остаточний варіант Методики ви­значення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої наказом від 21 червня 2005 р. № 274, зареєстрованої в Міністерстві юстиції Украї­ни 3 серпня 2005 р. за№ 854/11134. У зв´язку з цим попередні методи­ки обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колек­тивних сільськогосподарських підприємств втратили чинність. Слід за­значити, що принципових змін у процес перепаювання нова методика не внесла.