Перелік осіб, які мають право на майновий пай, містить п. 4 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сіль­ськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. за № 177. До списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, які працювали на момент здій­снення процедури паювання та перепаювання. У розрахунок вартості індивідуального майнового паю включається вся оплата праці (грошо­ва, натуральна), адже вона засвідчує трудовий внесок кожного праців­ника, що є матеріальним чинником зростання пайового фонду майна співвласників. Водночас існує перелік інших осіб, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай.

Пенсіонери також мають право на майновий пай, бо вони своєю колишньою працею створювали пайовий фонд майна. Це стосується непрацюючих пенсіонерів. У разі продовження пенсіонером після ви­ходу на пенсію праці у колишньому колгоспі чи КСП, у розрахунок розміру його трудового внеску включаються й суми оплати праці, одер­жаної за час виконання ним відповідних трудових функцій.

Особи, призвані для проходження строкової військової або аль­тернативної служби. Відповідно до абз. 2 и. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 р. № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, а також стажу роботи за спеціальністю. Крім того, згід­но зі ст. З Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 р. № 1975-ХІІ за працівником, який проходив аль­тернативну службу, також зберігається право на попередню роботу (посаду), яку він виконував (обіймав) до направлення на службу.

Особи, призвані на військові збори. За призваними на збори вій­ськовозобов´язаними та резервістами відповідно до ст. 29 Закону Украї­ни «Про військовий обов´язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. № 2232-ХІІ на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалеж­но від підпорядкування і форм власності.

Особи, які проходять підготовку з відривом від виробництва у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та в інших подібних навчальних закладах. Відповідно до ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про військовий обов´язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. № 2232-ХП за громадянами України, які прохо­дять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва у професійно-технічних навчальних закладах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України, на весь час підготовки, включа­ючи час проїзду до місця підготовки тау зворотному напрямку, зберіга­ються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.

Особи, направлені підприємством для навчання до професійно- технічних та вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації. У ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лю­того 1998 р. № 103/98-ВР зазначено, що час навчання у професійно-тех­нічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальні­стю. Також відповідно до п. д) ч. З ст. 56 Закону України «Про пенсій­не забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфі­кації в аспірантурі й докторантурі зараховується до загального та спе­ціального трудового стажу.

Особи, направлені для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва. При направленні працівників для підвищення кваліфі­кації з відривом від виробництва відповідно до ст. 122 КЗпП України за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, пе­редбачені законодавством.

Особи, обрані на виборчі посади органів місцевого самовряду­вання та органи державної влади, а також профспілкових органі­зацій. Відповідно до статей 118, 119 КЗпП України за працівниками, звільненими від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в дер­жавних органах, а також у профспілкових та інших громадських орга­нізаціях, зберігається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада).

Жінки, що знаходяться у відпустці у зв´язку з вагітністю та пологами. За час відпустки у зв´язку з вагітністю та пологами за жінка­ми зберігається місце попереднього працевлаштування (ст. 179 КЗпП України).

Особи, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною. Відповідно до ст. 181 КЗпП України відпустка для догляду за дити­ною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загаль­ного, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціаль­ністю.

Особи, які втратили працездатність внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров ´я, що було пов ´язано з виконанням тру­дових обоє ´язків на цьому підприємстві. Пунктом г) ст. 21 Закону України встановлено виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещас­ного випадку на виробництві або професійного захворювання. Крім того, такі особи відповідно до ст. 173 КЗпП та ст. 1195 ЦК України мають право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи ушко­дженням здоров´я. У разі одержання такої шкоди безпосередньо у кол­госпі чи КСП суми відшкодування (щомісячні чи одноразові) зарахо­вуються на збільшення розміру персонального трудового внеску праців­ника, який виступає основою визначення індивідуального майнового паю.

Особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, гро­шима або цінними паперами. За особами, які одержали право на май­новий пай, але після цього припинили трудові відносини з підприєм­ством, майновий пай зберігається. Такі майнові паї належать до неви- требуваних. Відповідно до п. 1 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колиш­ніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених на­казом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 р. № 315 невитребуваний майновий пай — це майновий пай члена колек­тивного сільськогосподарського підприємства або іншої особи, що має на нього право, які невідомі або не отримали в установленому порядку право власності на майновий пай. Невитребуваний майновий пай осо­ба, яка має на нього право, може витребувати у натурі, грошима або цінними паперами чи стати співвласником майна пайового фонду ко­лишнього КСП.

Спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай. Спадкування майнового паю здійснюється на підставі ст. 1226 ЦК Украї­ни, за якою частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб´єкт права спільної сумісної власності має пра­во заповідати свою частку в праві спільної сумісної власності до її ви­значення та виділу в натурі. За відсутності заповіту спадкування май­нових паїв здійснюється за законом.

Список осіб, які мають право на майновий пай, складається комі­сією і затверджується зборами співвласників. За рішенням зборів спів­власників до списку осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути внесені й інші категорії осіб, наприклад такі, що відпрацювали у господарстві довгий час і вибули з поважних причин, а також особи, які мають право на пайовий фонд майна, але з різних причин не були включені до списку. До останніх можуть включатися, зокрема, праців­ники соціальної сфери села, які безпосередньо обслуговували населен­ня відповідного населеного пункту, на території якого функціонувало реорганізоване колективне сільськогосподарське підприємство, а та­кож перебувають майнові паї у складі майна пайового фонду. Проте включення зазначених осіб до переліку осіб, які мають право на майно­вий пай, можливе лише за умови їхнього затвердження загальними збо­рами співвласників.

Загалом внесення всіх перелічених осіб до зазначеного списку здій­снюється на підставі їхньої особистої заяви до зборів співвласників майна пайового фонду колишнього колективного сільськогосподар­ського підприємства.