Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

2. Підготовка до проведення допиту

Сторінки матеріалу:

  • Предметом допиту під час розслідування деяких злочинів можучії бути питання виробничого, технічного та спеціального характеру. Тому у цих випадках слідчому необхідно попередньо ознайомитись з відповідною довідковою літературою, проконсультуватись у спеціалістів, ознайомитися з виробничим або технологічним процесами.
  • Подальшим елементом підготовки є технічне забезпечення допиту. Сюди входять:

 

  • приготування спеціальних бланків протоколу, наперу, пишучих приладів, друкарської машинки, комп'ютера (коли такий є у слідчого як замінник друкарської машинки);
  • забезпечення участі стенографістки, коли допит планують стенографувати;

 

•   підготовка засобів звуко- та відеозапису, кінознімання;

•   забезпечення отримання інформації диктофонним центром;

• забезпечення необхідних транспортних засобів та охорони, коли такі потрібні;

•  підготовка приміщення для допиту.

>         Інколи потрібно визначитись із колом учасників допиту. Зазвичай у допиті беруть участь дві людини - той, хто допитує, і кого допитують.

Але закон передбачає ряд випадків, коли до допиту потрібно залучати дещо більшу кількість учасників. Зрозуміло, що на підготовчій стадії не завжди повно відомо про обставини, які обумовлюють потребу в учасниках допитів.

Не можна випускати з поля зору випадки, коли, скажімо, участь у допиті захисника чи педагога є обов'язковою за законом, або коли сам слідчий повинен уважати за доцільне залучення педагога, лікаря, законного представника або когось із близьких родичів малолітніх і неповнолітніх допитуваних, як це регламентовано ст. 168 КПК.

Експерт також може бути серед присутніх на допиті, коли у слідчого щодо цього немає заперечень (ч. 2 ст. 77 КПК).

С ряд випадків, коли слідчий, вважаючи участь прокурора в допиті доцільною, запросить його до участі в допиті:

  • коли на ім'я слідчого надійшли скарги про його необ'єк-тинність із вимогою відповіді;
  • коли обвинувачений чи підозрюваний може відмовитися від підписання протоколу допиту;

-    у разі особливої складності допиту;

  • коли є мотивоване клопотання обвинуваченого (підозрюваного) про участь у допиті прокурора.

До кола третіх осіб - учасників допиту відносять і перекладача або особу, яка розуміє знаки глухої чи німої особи. Тому, відповідно до ст. 169 КПК, слідчий у разі потреби визначається і з цими учасниками слідчої дії.

> Завершальним етапом підготовки до допиту є складання слідчим плану допиту.

Потрібно мати на увазі, що поняття "планування допиту" і "складання плану допиту" не є тотожними.

Планування поняття є ширшим, бо охоплює:

а)  мисленнєву, раціональну діяльність слідчого, що охоплює 
всі названі вище елементи підготовки до слідчої дії;

б)  власне складання плану проведення допиту. 
План допиту може бути:

1)   усним або письмовим;

2)   простим (коротким) або розгорнутим;

3)  самостійним або в контексті сукупності процесуальних та 
інших дій, виконання яких передбачається розслідуванням у 
справі.

У випадках розслідування нескладних одноепізодних кримінальних стграв план є переліком запитань, що підлягають установленню.

У багатоепізодних, складних справах складається детальний план у вигляді таблиці:

  • у першій графі зазначаються обставини, що підлягають установленню у справі;

-    у другій - наявна інформація про ці обставини;

  • у третій - формулювання запитань із визначенням порядку і послідовності;
  • у четвертій - міститься перелік тактичних засобів, що їх планує застосувати слідчий з урахуванням прогнозованих ситуацій на допиті.

За необхідності план може бути доповнений схемами злочинних зв'язків обвинувачених, епізодів злочину, місць їх учинення, структури злочинної групи.