Правильно обраний тактичний прийом дозволяє регулювати ситуацію в потрібному напрямку (змінювати позицію учасників процесуальної дії, одержувати дані про можливе місцеперебування слідів злочину, засоби їх приховування тощо).

У процесі використання тактичних прийомів відбувається зміна ситуації, яку вони регулюють.

Тактичні прийоми обираються вільно, застосовуються на розсуд слідчого чи судді.

Необхідно враховувати можливості саме регулятивної функції тактичних прийомів, пов'язаної з відносною жорсткістю їх застосування.

Окремі функції зумовлені специфікою процесуальної дії, її цільовою спрямованістю.

Вони становлять собою диференціацію тих чи тих загальних функцій.

Так, у процесі допиту загальні функції тактичних прийомів (пізнавальна і комунікативна) знаходять свій прояв у таких окремих функціях, як:

• функція викриття (викриття неправдивої заяви про алібі, встановлення обмови, самообмови тощо);
• функція спонукання (актуалізація пам'яті забутого, стимулювання до давання показань);
• функція корекції (створення можливості для уточнень показань і усунення суперечностей в них, усунення перекручень за добросовісної помилки).

У ході обшуку як окремі функції тактичних прийомів можуть бути:

• діагностична функція (пов'язана з визначенням добровільної видачі об'єктів пошуку);
• пошукова (дозволить обрати напрям пошуку і виявити те, що шукають);

-    усунення протидії;

-    стимулювання обшукуваної до співпраці;

-   одержання від особи пошукової інформації тощо. Тактичні прийоми провадження окремих процесуальних дій

можуть мати багатофункціональне призначення, виконуючи водночас різноманітні функції:

• пред'явлення того чи іншого доказу - і для актуалізації в пам'яті допитуваного забутих обставин, і для викриття неправди, і для усунення суперечностей в його показаннях тощо;
• аналіз слідів на місці події дозволяє встановити більш широкий їх діапазон, причинні зв'язки між ними, відтворити подію, що сталася;
• зіставлення окремих предметів є ефективним під час обшуку для відшукання видозмінених (знищених) об'єктів пошуку та об'єктів у спеціальних схованках.

Окремі тактичні прийоми можуть виконувати свої функції в різних процесуальних діях:

• постановка тих чи інших питань (нагадуючих, уточнюючих, контрольних та ін.) використовується у допиті, обшуку, пред'явленні для впізнання;
• роз'яснення необхідності надання допомоги органам розслідування застосовується під час допиту, відтворенні обстановки.

Класифікація тактичних прийомів визначає систему підпорядкованих понять (класів, об'єктів) і використовується як засіб для встановлення зв'язку між ними.

Класифікація передбачає вивчення закономірностей об'єктів, дослідження їхньої природи.

Аналіз праць із криміналістики свідчить, що існує близько 20 класифікацій тактичних прийомів, за основу яких беруться доволі сумнівні критерії.

Найбільш поширеною є класифікація тактичних прийомів, за джерелом походження (О. М. Васильєв): на прийоми, що базуються на застосуванні логіки, психології, наукової організації праці.

Спірність такої класифікації можна обґрунтувати ось чим: 1)вона демонструє окремі джерела формування тактичних прийомів і тому має теоретичне, а не практичне значення;

2) є однобічною, бо не охоплює всіх можливостей формування прийомів; 3) підстава класифікації є недостатньо точною, оскільки у всіх випадках тактичних прийомів має декілька джерел; 4) у цій класифікації тактичними прийомами називаються й такі, що не можуть бути віднесені до прийомів (слідча версія планування, розміщення та використання сил та ін.); 5) до тактичних прийомів віднесено не тільки способи дій, а й методи, і навіть напрямки діяльності слідчого.

Дискусійні погляди щодо існування двох тактик - криміналістичної та процесуальної - дозволили окремим авторам класифікувати тактичні прийоми на передбачені законом (обов'язкові чи факультативні) та не передбачені кримінально-процесуальним законом (М. П. Шаламов).

Така класифікація базується на розумінні тактичного прийому як такого, що може міститись у нормах закону; такий підхід не може визнаватися правильним.

Також не всім критеріям побудови класифікацій відповідає класифікація тактичних прийомів за рівнем їхньої складності на складні (комплекс, сполучення кількох простих прийомів, що забезпечує досягнення мети) і простих (елементарні) за М. О. Селіваповим.

Складні тактичні прийоми є не що інше, як їх система (або, як їх іноді називають у криміналістиці, тактичні комбінації).

Система тактичних прийомів є самостійною категорією криміналістичної тактики.

Класифікація тактичних прийомів повинна сприяти пізнанню їхньої сутності в усіх різновидах, визначенню закономірних зв'язків між ними, встановленню їхніх властивостей та ознак.

Підставою класифікації має слугувати повна об'єктивна закономірність, яка дозволяє підрозділяти тактичні прийоми на ті чи інші види, відносити їх до тієї чи іншої групи.

Видається, що заслуговують на увагу такі підстави класифікації тактичних прийомів:

За видом процесуальної дії:

а)  огляд місця події:

-    аналіз окремих слідів на місці події;

-    моделювання події, що сталася;

-    зіставлення модельованої події та реальної картини місця події;

-    аналіз ознак знищення слідів;

-    зіставлення інформації місця події з типовими аналогами;

б) тактичні прийоми допиту:

-  постановка різних видів запитань;

-    пред'явлення речових і письмових доказів;

-    оголошення свідчень окремих осіб;

-    допит на місці події (отримання пояснень від учасників);

-    демонстрація перспектив ситуації, що склалася;

-   переконання у необхідності надання допомоги органам розслідування та іи.;

в)  тактичні прийоми обшуку:

-    залучення обвинуваченого до діяльності слідчого;

-    словесна розвідка;

-    зіставлення виявленого з ознаками того, що шукається;

-    аналіз ознак предмета пошуків;

-    постановка обшукуваному уточнювальних запитань;

-    використання типових аналогів тощо;

г)  тактичні прийоми інших процесуальних дій. 
За діапазоном уживання (застосування):

а)  тактичні прийоми, які використовуються під час прова- 
дження тільки окремих слідчих (судових) дій: допит на місці 
події, орієнтація па професійні навички обшукуваного тощо;

б)  тактичні події, які використовуються у декількох (багатьох) 
процесуальних діях, постановка тих чи інших запитань, викорис- 
тання типових аналогів, аналіз слідів, предметів, їхніх ознак тощо.

За об'єктом спрямованості (або сфери реалізації):

а)  тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на 
людину,- роз'яснення важливості повідомлень правдивих по- 
казань, постановка контрольних, нагадувальних, доповнюваль- 
инх та інших запитань; демонстрація фотознімків; оголошення 
висновків експертів або результатів слідчих дій тощо;

б)  тактичні прийоми, спрямовані на дослідження матеріаль- 
ного середовища,- аналіз слідів, предметів, їхніх ознак, розмі- 
щення, використання уявної реконструкції окремих елементів 
події - моделювання з метою відтворення події, що сталася; зі- 
ставлення слідів, виявлених на місці подій тощо.

За ситуаційною варіантністю (тактичні прийоми, які диференціюються залежно від ситуації процесуальної дії).

Так, ситуації"повідомлення неправдивих показань під час допиту можуть бути вирізнені такі тактичні прийоми:

-    постановка контрольних запитань;

-    пред'явлення доказів;

-    оголошення показань інших осіб;

-    допит на місці події.

За характером інформації:

а) тактичні прийоми, які базуються на словесній інформації,- бесіда на сторонню тему, роз'яснення значення щиросердного каяття; постановка тих чи інших запитань тощо;

б)  тактичні прийоми, які грунтуються на матеріалізованій 
інформації (демонстрація доказів, різної наочної інформації 
та ін.);

в)  тактичні прийоми, які базуються на логіко-розумовій ін- 
формації,- аналіз окремих слідів (предметів); моделювання по- 
дії, що відбулася, зіставлення інформації місця події з традицій- 
ним ходом події тощо.

Вимоги до дотримання критеріїв допустимості тактичних заходів відчутно зростають у тих випадках, коли виникає необхідність комплексного використання їх у ході слідчої дії.

Комплекс тактичних прийомів набув у криміналістиці назву "тактична комбінація".

Тактична комбінація - поєднання (сполучення) тактичних прийомів у межах однієї зі слідчих дій з метою вирішення конкретного завдання у відповідній ситуації.

Є, звичайно, й інші підходи, зокрема школа Р. С. Бєлкіна, згідно з якими у тактичну комбінацію вводять також сполучення слідчих дій.

Однак, таке сполучення слід розглядати в межах абсолютно іншого поняття - "тактичної операції".

Сполучення тактичних прийомів - тактична комбінація -можливе тільки в межах однієї слідчої дії.

Інше поняття тактичної комбінації неминуче призводить до висновку про наявність комбінованих слідчих дій, чого немає у природі, бо сполучення тактичних прийомів та інших елементів різних слідчих дій в одному суперечило би рекомендаціям криміналістичної тактики, та й прямо порушувало б норми криміпальпо-процесуальиого закону.

Оскільки тактичні комбінації проводяться з метою вирішення конкретного тактичного завдання, вони повинні охоплюватися одним тактичним рішенням.

Класифікація тактичних комбінацій проводиться:

I. За видами слідчих дій, у межах яких створюються тактичні 
комбінації.

II.   За тактичними завданнями, які вирішуються під час їх 
проведення.

III. За змістом тактичних комбінацій:

а) тактичні комбінації, спрямовані на забезпечення повноти виявлення та закріплення слідів - комплекс тактичних прийомів огляду, описування, вимірювання, закріплення слідів і предметів, виявлених під час їх проведення; такі прийоми сполучаються з техніко-криміналістичними прийомами.

Наприклад, обвинуваченому пропонують показати спосіб подолання перешкоди на шляху до місця вчинення злочину під час проведення відповідної слідчої дії, що уможливить подальший пошук тут мікрооб'єктів, які могли бути залишені злочинцем під час скоєння злочину;

б)  тактичні комбінації, пов'язані із забезпеченням необхід- 
них для проведення слідчої дії обставин, які поділяються своєю 
чергою на: