Слід зупинитись також на загальній характеристиці трудових прав та обов'язків, яких набувають особи при вступі до виробничих кооперативів, адже вони створюються саме з метою реалізації громадянами їхнього конституційного права на працю. Це - право на отримання роботи в кооперативі, включаючи право на вибір професії і роду занять відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням потреб кооперативу; право на відпочинок; права членів щодо організації, дисципліни, оплати праці, охорони праці та охорони здоров'я тощо.

Виробничий кооператив утворюється на базі вступних та пайових внесків його членів. Вони можуть здійснюватись і шляхом передачі кооперативу майна, у тому числі майнових прав, грошей, а також земельної ділянки. Особливістю утворення таких кооперативів в умовах реформування є формування їх Пайових фондів за рахунок майнових паїв. Формуючі фонди, члени кооперативу отримують право контролю над ними. Крім того, здійснення пайового внеску гарантує майнові права його членів (нарахування часток доходу на паї, право виходу з кооперативу з майновим внеском тощо).

У ході проведення аграрної реформи та розпаюванні земель колективних сільськогосподарських підприємств, селяни отримали можливість набуття у власність земельних ділянок. Нині вони користуються або правом внесення до пайового фонду земельних часток (паїв), або ж земельної ділянки, а також надання кооперативу такої ділянки (паю) в оренду. В зазначених випадках члени кооперативу набувають земельні права та обов'язки.

Управління діяльністю кооперативу здійснюється на засадах самоврядування, широкої демократії, гласності, активної участі членів у вирішенні всіх питань його діяльності. Саме виходячи із загальносвітових принципів сільськогосподарської кооперативної демократії, члени кооперативів мають право і одночасно зобов'язані особисто брати участь в управлінні справами, обирати і бути обраними до керівних органів, вносити пропозиції щодо поліпшення їх діяльності.

Права та обов'язки асоційованих членів за своїм обсягом значно відрізняються від прав та обов'язків дійсних членів. Пов'язано це, насамперед, з відсутністю у них трудових прав та обов'язків, що тягне за собою практичне відсторонення їх від управління кооперативом (користуються лише правом дорадчого голосу). Їх майнові права в обов'язки теж носять урізаний характер, адже вони не приймають участь у формуванні неподільного фонду і мають право лише на отримання частки доходу на пай (додатковий пай) та першочергового отримання свого майнового внеску при виході з кооперативу. Реалізовуючи належне їм право власності на земельну ділянку, вони мають право здійснити пайовий внесок такою ділянкою або здати її в оренду кооперативу.

Права та обов'язки членів кооперативів можуть бути класифіковані і за іншими підставами. Так, у літературі існує пропозиція за змістом поділити їх на загальні та спеціальні [146, c. 19; 127, c. 53]. Загальними є права, якими користуються всі члени незалежно від їх правового становища в кооперативі. Всі вони обумовлені характером внутрішньокооперативних відносин. До спеціальних належать права, що надаються окремим членам кооперативу з урахуванням певних умов і обставин. Спеціальними правами користуються лише ті особи, які виконують певні службові функції у кооперативі або займають особливе соціальне становище [146, c. 19] (члени правління, вагітні жінки тощо).

Існує думка щодо розподілення прав і обов'язків членів кооперативів на особисті та майнові. До особистих відносять ті права і обов'язки, які невід'ємні від особи конкретного члена кооперативу та реалізація яких не може бути передана іншій особі. Вони випливають із принципу самоуправління: право брати участь у діяльності кооперативу та управлінні його справами, обирати і бути обраним до органів управління кооперативом, ревізійної комісії, вносити пропозиції про поліпшення діяльності кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів і службових осіб. До майнових прав, за визначенням В.І. Федоровича, належать: право одержувати частку доходу на пай (додатковий пай), кооперативні виплати, користуватися майном кооперативу, пільгами і перевагами, передбаченими для його членів, право на одержання пайового внеску у випадках і порядку, передбачених законодавством і статутом [169, c. 76]. Майнові обов'язки: обов'язок особистою працею приймати участь у діяльності виробничого кооперативу; виконувати зобов'язання, пов'язані з участю в операціях кооперативу (в обслуговуючих кооперативах), обов'язок виконувати свої зобов'язання перед кооперативом, пов'язані з трудовою і майновою участю в його діяльності; берегти і зміцнювати кооперативну власність. Треба зауважити, що ця класифікація є не досить коректною. Як зазначалось вище, всі права та обов'язки членів виробничих кооперативів є особистими, у тому числі і майнові. Хоч, не можна не відмітити, що вони можуть бути передані іншій особі. Але, законодавством чітко встановлюються такі випадки: 1) смерть члена кооперативу, коли спадкоємець отримує право на його майновий пай; 2) якщо інше не передбачено статутом або законом, член кооперативу має право передати пай (його частину) іншому члену кооперативу або, за згодою кооперативу, особі, яка не є його членом). Крім того, до майнових обов'язків не можна відносити особисту трудову участь у діяльності виробничого кооперативу. Тому, слід говорити про майнові та немайнові правомочності членів кооперативів [63, c. 95; 127, c. 53; 142, c. 41; 146, c. 20]. Причому, другі привалюють над першими, які є лише додатковими.

Якщо ж порівнювати їх з майновими та немайновими правами та обов'язками учасників господарських товариств [18, c. 114-118; 56, c. 77-85], то, деякі науковці підкреслюють, що немайнові права названі так умовно, вони тісно пов'язані з майновими та їх реалізація по-суті, є тільки засобом для ефективної реалізації майнових прав [30, c. 4, 13; 56, c. 79].

Не можна говорити, що майнові права "є новими і випливають з кооперативної природи суспільних відносин" [169, c. 76]. Адже така група прав виділялась і в радянській правовій науці, але сьогодні в поняття майнових прав ми вкладаємо дещо інший зміст, ніж це було раніше. Так, до майнових прав відносили "права на отримання: гарантованої оплати у відповідності з кількістю та якістю вкладеної праці; допомоги на будівництво та ремонт житлового будинку, забезпечення паливом; допомоги у підвищенні виробничої кваліфікації та набутті спеціальності; допомоги по тимчасовій непрацездатності та на санаторно-курортне лікування; оплачуваної відпустки; матеріальних пільг з громадських фондів споживання. У свою чергу спеціаліст зобов'заний берегти, охороняти та укріплювати державну і колгоспну власність, не допускати безгосподарного та недбалого ставлення до громадського добра" [142, c. 41].

Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" встановив поділ прав на основні та додаткові. Дійсно, в законі повинні бути закріплені лише основні права, які набуває особа при вступі до кооперативу. Назвати ж основними членів кооперативів, перелічені у статті 11 цього Закону неможливо. Так, до основних прав належать лише: право на участь в управлінні справами; право голосу на загальних зборах кооперативу; право обирати і бути обраним в органи управління; користуватися послугами (для обслуговуючого кооперативу); одержувати кооперативні виплати, частки доходу на пай; одержувати пай при виході з кооперативу. У законі взагалі не згадуються трудові права членів сільськогосподарських виробничих кооперативів. Адже вони мають певні особливості, які повинні враховуватись на законодавчому рівні, для того, щоб запобігти безпідставному звуженню їх змісту в локальних нормативно-правових актах. Тому, підтримуючи позицію ряду науковців, зокрема професора Н.І. Титової [160, c. 26], треба зазначити, що до категорії істотно важливих, необхідно віднести: право на отримання роботи у кооперативі, включаючи право на вибір професії і роду занять відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти; право на оплату праці з урахуванням норм і гарантій, встановлених законодавством; право на відпочинок, що забезпечується наданням вихідних днів та щорічних оплачуваних відпусток; право на забезпечення встановлених норм і правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії тощо.

Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" не приділив достатньої уваги і при визначенні обов'язків членів кооперативів. Це негативним образом може вплинути на економічний розвиток зазначених суб'єктів господарювання. Адже, як справедливо зазначалось в літературі, обов'язки членів кооперативів направлені на забезпечення  інтересів самих кооперативів [144, c. 30]. 

Аналізуючи положення закону, можна виділити наступні групи обов'язків членів сільськогосподарських кооперативів: основні - дотримання статуту та виконання рішень загальних зборів і правління кооперативу (п. 2 ст. 11); ті, які випливають із визначення членства  - обов'язок брати трудову участь у діяльності виробничого кооперативу; користуватися послугами обслуговуючого кооперативу; обов'язок формувати фонди кооперативу (п. 1 ст. 8); майнові - обов'язок нести відповідальність за зобов'язаннями кооперативу (ст. 23). Не можна погодитись з положеннями закону, що тільки перші з перерахованих обов'язків є основними. Вже те, що вони випливають із закону ставить їх також в ряд основних. Крім того, цей перелік має бути доповнений такими обов'язками, як: виконувати Правила внутрішнього розпорядку; сумлінно працювати, дотримуватись трудової та виробничої дисципліни, оволодівати передовими методами і прийомами праці, підвищувати свою кваліфікацію. Що має сприяти підвищенню відповідальності членів кооперативів.

Додаткові права і обов'язки можуть бути передбачені статутами окремих кооперативів. Деякі автори під додатковими розуміють, в основному, права, які пов'язані з трудовою діяльністю [169, c. 77], оскільки вони не згадуються в законі. Вважаємо таку точку зору помилковою, оскільки сама природа додаткових прав та обов'язків зовсім інша. Їх член кооперативу набуває під час здійснення своїх основних прав та виконання обов'язків при вступі у внутрішні правовідносини з кооперативом [144, c. 33].

Таким чином, можна виділити організаційні, соціальні, трудові, майнові, земельні та управлінські права та обов'язки членів сільськогосподарських виробничих кооперативів. Серед них основне місце займають соціально-трудові, адже саме вони виділяють виробничі кооперативи з усіх типів кооперативів. По-друге, організаційно-правова форма виробничого кооперативу вимагає їх особливого регулювання. По-третє, їх забезпечення є основною метою діяльності таких кооперативів.