2.1. Критерії (підстави) класифікації слідчих ситуацій
Сторінки матеріалу:
Представлена система слідчих ситуацій має два основних розподіли на сприятливі і несприятливі слідчі ситуації. Аналіз літератури і матеріалів кримінальних справ підтверджує загальний характер розподілу слідчих ситуацій на дві зазначені групи. Сприятливі ситуації можуть бути не ускладненими, тобто з позиції особи, що проводить розслідування, вони є простими, порівняно легко переборними. Іншу групу сприятливих ситуацій складають ті, котрі носять характер ускладнених недоліком інформаційного забезпечення або переборних конфліктних ситуацій. Ускладнені слідчі ситуації при здійсненні відповідних дій виявляються здебільшого розв'язуваними. У цьому ряді крайню позицію займають складні ситуації, що виявляються такими в результаті істотного дефіциту інформації (як доказової, так і орієнтовної), а також відзначаються складністю конфліктних протиріч або протистоянь. Складні слідчі ситуації виявляються або труднорозв'язуваними, або вони стають нерозв'язуваними Слід зазначити, що труднорозв'язувані ситуації, при наявності можливості усунення перешкод, що виникли, можуть бути при нагоді розв'язані, інші ж нездоланні протиріччя залишаються нерозв'язуваними. Розподіл ситуацій на неускладнені (прості), ускладнені і складні знаходить у літературі аналоги. Так, застосовується характеристика слідчих ситуацій: "порівняно прості", "більш складні", "найбільш складні" [181][137].
Стосовно складу елементів класифікаційної системи необхідно враховувати, що: 1) "стан розслідування" містить такі компоненти, як ступінь достатності (наприклад, дефіцит, що характеризується як проблемність) нормативно-регулятивної, доказової та інформації, що орієнтує; 2) "обстановка розслідування" в основному характеризує ступінь конфліктності. Такий елемент класифікації, як "нерозв'язуваність слідчої ситуації" може розглядатися в рамках визначеної слідчої дії, етапу розслідування, провадження у справі в цілому і характеризується призупиненням розслідування, а при оцінці слідчим ситуації як безперспективної — припиненням кримінальної справи (причому постанову слідчого про припинення справи може бути скасовано, а розслідування — отримати перспективу).
У класифікаціях слідчих ситуацій значне місце приділяється компонентам, що характеризують елемент конфліктності.
У цьому зв'язку варто виділити такі компоненти складних слідчих ситуацій, що наділені так званою "внутрішньою", "зовнішньою", "побічною" конфліктністю:
- ситуація конфлікту між особами, які беруть участь у розслідуванні: між особою, що проводить розслідування, і вищими органами розслідування (начальник слідчого відділу), або з представниками інших органів розслідування (слідчими інших органів досудового слідства, органів дізнання), контролюючих і інших органів, що забезпечують розслідування, (експертних установ, аудиторів, органів, що ведуть криміналістичні обліки й ін.); між членами слідчо-оперативної групи, обумовлена недоліками планування, неправильним розподілом обов'язків або їх невиконанням, пов'язана з суб'єктивними психологічними особливостями (труднощі спілкування і т.п. — внутрішня конфліктність) [200][138].
- ситуація конфлікту між особою, що провадить розслідування, та іншими учасниками кримінального процесу: між слідчим і обвинуваченим, підозрюваним, захисником, потерпілим, цивільним позивачем або представниками потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача (зовнішня конфліктність);
- ситуація конфлікту між учасниками кримінального процесу: потерпілим і обвинуваченим, між обвинуваченими (підозрюваними), потерпілим і свідком і т.п. (т.зв. побічна конфліктність);
Особливе місце в системі ситуацій займає виникнення складності в зв'язку з дефіцитом, перекручуванням інформації про обставини справи (так звані проблемні ситуації). Виникають протиріччя наступного характеру: зібрані в справі матеріали суперечать внутрішньому переконанню слідчого про подію злочину; виникають труднощі у проведенні ряду слідчих дій, наприклад, при огляді місця події установлено факт активного приховання слідів злочину або відбуваються необоротні їх зміни під впливом природних факторів, стає неможливим одержання свідчень (наприклад, важка хвороба свідка); складності допиту деяких категорій громадян: неповнолітніх, осіб, що мають фізичні аномалії (важкохворих і ін.); осіб, наділених різними формами юридичного імунітету (дипломатичний, депутатський імунітет, права, надані відповідно до ч.1 ст.63 Конституції України) та ін.
Конфлікт може проявлятися в дії або бездіяльності, що створює перешкоди в досягненні визначеної мети, при виникненні протиріч між слідчим і суб'єктами кримінального процесу. Конфліктна слідча ситуація характеризується розміщенням конфронтуючих сил і сутністю потенційного (або реального) конфлікту, сторони можуть її усвідомлювати, переходити до дій, що збільшують конфлікт, діяти з метою запобігання його розвитку.
У конфліктній ситуації виявляються причини конфлікту, усунення яких може привести до вирішення конфліктної ситуації, до її переходу в ситуацію з меншим рівнем конфліктності або в безконфліктну ситуацію.
У ході розслідування складних (групових, багатоепізодних і ін.) злочинів найбільш важкими для вирішення є слідчі ситуації, що вимагають виявлення організаторів і інших активних співучасників. Залишаючись поза досяжністю, вони активно протидіють процесу розслідування, що, в свою чергу, утруднює вирішення низки конфліктних слідчих ситуацій.
До найбільш розповсюджених конфліктних ситуацій, створюваних способом протидії розслідуванню, відносяться: залякування, підкуп; погроза насильством і насильство стосовно потерпілих, свідків, членів їх родин; вплив на хід розслідування через засоби масової інформації; незаконні дії захисників обвинувачених, підозрюваних; спроби надання впливу на хід розслідування і суд.
Виникають також складні ситуації між слідчим і органами, що забезпечують установлення зв'язків із правоохоронними органами відповідних регіонів. Такого роду ситуації особливо часто виникають при розслідуванні багатоепізодних, складних економічних злочинів, зв'язаних із легалізацією коштів, добутих злочинним шляхом, економічним шахрайством, зовнішньоекономічною злочинною діяльністю, й обумовлені, як правило, необхідністю одержання інформації, проведення різних слідчих дій на території іноземних держав. Порядок проведення таких дій обговорено у рамках міжнародних угод про правову допомогу і правові відносини у цивільних і кримінальних справах, що регулюють процедури обміну інформацією, проведення процесуальних дій тощо.
- « перша
- ‹ попередня
- 1
- 2
- 3