- надання правової і організаційної допомоги громадянам, посадовим особам та іншим суб'єктам у здійсненні їх законних прав та інтересів.

Таким чином, гарантування прав і свобод людини і громадянина міліцією реалізується виконанням нею своїх провідних функцій. При цьому гарантування суб'єктивних прав обумовлює та конкретизує завдання, що стоять перед міліцією. Всі інші завдання виступають другорядними, похідними від основного - забезпечення та захисту прав і свобод у комплексі з інтересами суспільства.

"Законом про міліцію" досягнуто головне - закладено основу правової регламентації, чітко і ясно визначено головні принципи діяльності органів міліції [48, с. 23].

Аналіз законодавства та практика роботи різноманітних служб дозволяють виявити наступні основні напрямки діяльності органів МВС України щодо забезпечення реалізації, охорони та захисту конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, зокрема, неповнолітніх:

а) захист людини, її життя, здоров'я, прав, свобод та законних інтересів незалежно від віку, статі, національності, расової належності, мови та ін.;

б) недопущення у своїй діяльності незаконних обмежень і порушень прав, свобод та законних інтересів громадян;

в) безпосередня охорона задекларованих в Основному Законі прав, свобод і законних інтересів громадян;

г) забезпечення необхідних умов реалізації громадянами певних прав, свобод та законних інтересів [52, с. 26-29].

У своїй роботі міліція як структурний підрозділ органів внутрішніх справ керується Конституцією України, Законом України "Про міліцію", Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", іншими законами і підзаконними актами України, нормативними актами МВС України, її робота будується на засадах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Захист прав, свобод та законних інтересів неповнолітніх передбачає не тільки діяльність відповідних державних органів, а й також активні дії у межах закону самого носія гарантованих Конституцією та іншими нормативно-правовими актами прав та свобод з поновлення ним свого порушеного права без звернення до компетентних органів.

З сутності права випливає, що реалізація конституційних прав та свобод неможлива без забезпечення її організаційно-виконавчою діяльністю державних органів та посадових осіб, їх діяльність є свідоцтвом реальності свободи особистості, необхідним фактором переходу правових можливостей користування благами, закріпленими в Конституції, у практику життєдіяльності кожного неповнолітнього. Тому дуже важливо визначити роль та значення держави в цілому і окремих її органів у забезпеченні реалізації прав. Тут винятково важливу роль відіграє ефективна діяльність правоохоронних органів, і серед них - органів внутрішніх справ. Таким чином, будь-який напрям діяльності органів внутрішніх справ, що претендує на статус такого, що гарантує права та свободи особистості, може бути лише таким у межах законності, заснованої на демократії [197, с. 112]

Які ж форми та методи  діяльності притаманні міліції у сфері реалізації загальноприйнятих стандартів прав людини. До них слід віднести такі методи:

- створення умов для реалізації громадянами їх прав;

- профілактика порушень прав громадян;

- припинення порушення прав громадян;

- поновлення порушених прав громадян;

- притягнення до юридичної відповідальності порушників прав громадян.

Створення умов для реалізації громадянами їх прав - сутність цього методу в тому, що діяльність міліції направлена на створення сприятливих умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Наприклад, підготовка органами внутрішніх справ документів для отримання громадянства України неповнолітніми.

Складовою частиною цього методу може бути надання допомоги в скрутних життєвих обставинах, що є перспективним напрямком у роботі міліції, і який треба всіляко розвивати. Скрутні життєві обставини можуть бути найрізноманітнішими, проте співробітники міліції завжди зобов'язані прийти на допомогу особі, яка до них звертається, і надати їй відповідну моральну чи фізичну допомогу.

Профілактика порушень прав громадян -за допомогою цього методу здійснюється охорона прав громадян. Його реалізація проходить до початку порушення прав людини.

Профілактика є основним методом діяльності міліції, бо значно легше запобігти протиправним посяганням на стадії їх підготовки, ніж потім вести роботу по відновленню порушених цими посяганнями прав та свобод громадян. Профілактичні заходи застосовуються з метою зміни як соціальних умов існування особи, так і особистісних якостей суб'єкта. Співробітники міліції проводять бесіди з особами, які схильні до вчинення правопорушень, ведуть роз'яснювальну роботу у школах, ПТУ, ВУЗах.

Метод профілактики проявляє себе й у індивідуальній роботі. Саме завдяки індивідуальному підходу можна досягти бажаного результату, оскільки наш вплив буде враховувати особливості особи і будуть застосовуватись ті методи переконання, які найбільше підходять саме для неї. Тобто, спочатку вивчаються всі негативні фактори, які впливали на формування особи, і тільки тоді застосовуються відповідні методи для їх нейтралізації.

Припинення порушення прав громадян - цей метод застосовується в разі початку негативного порушення прав людини. Він представляє собою встановлення факту правопорушення та припинення його негативного впливу на права людини. Наприклад, затримання під час вчинення злочину кишенькового злодія.

Поновлення порушених прав громадян  - при реалізації цього методу міліція або сама поновлює порушені права людини, наприклад, звільнює незаконно затриману особу, або знаходить викрадену власність громадянина, а також організує поновлення порушених прав їх порушниками чи іншими особами, наприклад, відшукання особи, яка вклоняється від сплати аліментів.

Притягнення до юридичної відповідальності порушників прав громадян представляє собою реалізацію юридичної відповідальності чи самою міліцією у межах її компетенції (наприклад, накладення адміністративного штрафу) чи здійснення нею підготовки для накладення такої відповідальності іншими органами (наприклад, розслідування кримінальної справи слідчим і розгляд ї в суді).

При застосуванні конкретних методів діяльність міліції в сфері реалізації прав та свобод громадян спрямована на конкретну особу, яка характеризується або негативною поведінкою, або відбуває покарання за вчинене правопорушення, або має певні складнощі у визначенні засобів користування особистими правами й свободами. Сюди слід додати й особу, права якої були порушені в результаті протиправних дій. Отже, в будь-якому разі об'єктом застосування конкретних методів є певна особа. Кожний конкретний метод має своє призначення і застосовується при наявності відповідних умов [32, с. 156-159].

Звичайно, у своїй роботі міліція використовує й інші конкретні методи, пов'язані з забезпеченням прав та свобод громадян (методи проведення дізнання та попереднього слідства, методи забезпечення безпеки дорожнього руху тощо). Однак ці методи мають вузьку спрямованість і поширюються на діяльність окремих підрозділів та служб міліції. Стосовно форм, то  до них, як правило, відносять: правоохоронну, організаційну і виховну [33, с. 10].

Правоохоронна форма спрямована на охорону найважливіших суспільних відносин, врегульованих нормами права, від будь-яких посягань. Вона безпосередньо пов'язана із захистом прав і свобод особи, а також створенням найбільш сприятливих умов для їх реалізації. Особливість цієї форми діяльності полягає у тому, що вона розпочинається у разі протиправної поведінки суб'єкта, коли міліція реалізує свої повноваження щодо припинення такої поведінки і застосування до правопорушника спеціальних заходів державного примусу.

Організаційна форма потрібна для створення умов з метою забезпечення виконання правозастосовчих актів, що регламентують діяльність міліції у сфері охорони особистих прав і свобод. Дії, що становлять зміст організаційної форми діяльності, можуть мати як правовий, так і позаправовий характер. Їх  поєднання в діяльності міліції підвищує її ефективність. До правових дій ми можемо віднести діяльність міліції по організації та вирішенню завдань, які покладені на неї, а також діяльність, що створює юридичні положення, які змінюють правові відносини або виступають необхідними факторами, що сприяють створенню позитивних правових наслідків [124]. До позаправових можна віднести організаційні заходи та матеріально-технічні операції [211, с. 63].

Досить важливим в даному випадку, в органах внутрішніх справ є, перш за все, методика боротьби зі злочинністю неповнолітніх. Досягненню високих результатів боротьби зі злочинністю неповнолітніх органами внутрішніх справ, на сучасному етапі розвитку суспільства, значною мірою сприяє функціонування системи їх інформаційного забезпечення.

З цією метою в органах внутрішніх справ повсюдно створені, обладнані комп'ютерною технікою і працюють спеціальні аналітико-інформаційні підрозділи, створюється єдиний автоматизований банк даних облікової, оперативно-розшукової, криміналістичної, різноманітної довідкової та іншої інформації. Важливим для ефективної інформаційної підтримки діяльності ОВС в боротьбі зі злочинністю неповнолітніх має, окрім суто технічної, також нормативно-правова база. Неузгодженість при цьому існуючих наказів та інструкцій, що регламентують інформаційне забезпечення, відсутність загальних єдиних положень, їх невідповідність новому законодавству України призводять до зниження рівня інформаційного забезпечення. Потребує реорганізації і кадрове забезпечення інформаційних підрозділів ОВС, яке також не відповідає вимогам сучасності [202, с. 70-74].

Організаційні заходи мають два аспекти: 1) робота, яка проводиться безпосередньо в міліції (так би мовити внутрішньоапаратна робота) - наради, підвищення культурного та освітнього рівня співробітників міліції і тощо; 2) робота з громадськістю - повідомлення, виступи перед широким колом населення, тематичні лекції, інспекторські перевірки, індивідуально-виховна робота і т. п. Матеріально-технічні операції - це додаткові заходи. Вони встановлюють правила поводження з документами, технічними засобами, службовими матеріалами тощо [32, с. 152-153].

Виховна форма допомагає створити необхідні умови для підвищення рівня правосвідомості неповнолітніх. При цьому слід враховувати рівень розумового розвитку неповнолітніх, її психічний стан, умови життя та виховання у сім'ї та інші фактори, які чи позитивно, чи негативно можуть сприяти становленню, розвитку та культурі неповнолітніх.

Оскільки всебічне виховання і профілактика правопорушень серед неповнолітніх об'єктивно передбачають поряд з моральним і правове виховання, місцеві ради приділяють цій справі все більше уваги, оскільки головним для правоохоронної діяльності місцевих Рад у сучасних умовах є повне і правильне використання наданих їх повноважень. Велике значення в цьому плані надається вдосконаленню форм. Це забезпечується і має забезпечуватися надалі вдосконаленням форм і методів їх роботи [159, с. 16].Працівники ж міліції відповідних підрозділів повинні не тільки виявляти неповнолітніх, що зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами, займаються жебрацтвом, не мають постійного місця проживання, але й вживати всіх можливих заходів щодо усунення таких факторів, в тому числі направляти на лікування осіб, що вже мають наркотичну та алкогольну залежність.