Удосконалення та оптимізація розслідування вбивств значною мірою залежать від розширення інформаційної бази, що становить основу доказування. З огляду на специфіку об'єкта дослідження як події минулого йдеться насамперед про інформацію ретроспективної спрямованості, яка відображається у криміналістичній характеристиці цих злочинів. З цього приводу постає питання про активізацію застосування нових інформаційних технологій щодо виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств, насамперед між вихідними даними і комплексами ознак, що притаманні особам, які вчиняють ці злочини.  Виявлення такого роду кореляційних залежностей здійснюється на підставі дослідження значного обсягу емпіричного матеріалу. Сучасний стан науки дозволяє виявити зазначені залежності не наочним шляхом, як це здійснювалось раніше, а з використанням передових досягнень науки і техніки.  Для реалізації зазначеної мети може бути застосована математична обробка репрезентативної вибірки кримінальних справ даної категорії злочинів. Саме комп'ютерні програми автоматизованої обробки емпіричних даних дозволяють встановити  найбільшу кількість  кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств.

З огляду на наведене нами була розроблена автоматизована комп'ютерна система під умовною назвою "Вбивство", яка складається з двох структурно-програмних модулів: "Вбивство ¾ діагностика"  та "Вбивство ¾ типові версії". Перший модуль має аналітико-статистичну спрямованість, його завданням є накопичення, перероблення та аналіз вихідної інформації, що зосереджена в анкетах узагальнення. Він призначений для дослідницьких цілей і користувачами його є передусім науковці, які займаються проблематикою побудови інформаційної моделі криміналістичної характеристики вбивств. Другий модуль призначений для слідчих. Його сутність полягає у порівнянні відомостей щодо конкретної слідчої ситуації, в якій  відбувається акт розслідування з типовими, що відображені у банку даних. На підставі цього порівняння виявляються найбільш характерні ознаки, притаманні особі злочинця, тобто отримуються відомості щодо типових версій.

Ось чому ця система може розглядатися як підгрунтя інформаційного забезпечення підтримки прийняття рішення слідчим, котрий здійснює розслідування по конкретній кримінальній справі. Йдеться насамперед про забезпечення такої інтелектуальної діяльності слідчого, як планування, і таких його аспектів, як висунення робочих версій та обрання оптимальних систем слідчих дій щодо їх перевірки. До речи, доцільність застосування зазначеної системи досить високо оцінена самими слідчими. Майже 100% слідчих, що брали участь в опитуванні, позитивно висловились стосовно можливості збереження інформації щодо елементів криміналістичної характеристики вбивств на електронних носіях і оперативного користування нею з метою формування довідкових таблиць, в яких відображаються типові версії щодо особи злочинця і мотиву вбивств.  

Композиційно зазначена система складається з двох блоків:  банку даних (електронного архіву) і пошукових систем. Причому банк даних є єдиним для різних за спрямуванням пошукових систем і до нього можна звертатися як для отримання підсумкових результатів проведеного узагальнення, так і для моделювання типових версій.

Формування банку даних здійснювалось за рахунок проведеного нами емпіричного спостереження. Об'єктом спостереження виступала сукупність одиниць такого явища, як умисне вбивство, що відображені у його криміналі-стичній характеристиці. При цьому ми виходили з того, що елементам (одиницям) криміналістичної характеристики притаманна множинність ознак різного ступеня значущості. Відповідно до мети і завдань спостереження вирішувалося питання: які саме ознаки підлягають реєстрації. Перелік таких ознак і склав програму емпіричного спостереження. При цьому вважаємо за доцільне звернути увагу на складність і відповідальність цієї процедури, оскільки перед дослідником виникає дилема: з одного боку, природне бажання отримати максимально представницьку вибірку спостереження, з тим щоб мати змогу виявити кореляційні залежності між елементами криміналістичної характеристики вбивств і на їх підставі сформувати типові версії щодо особи вбивці, а з іншого ¾ ускладненість виявлення джерел необхідної інформації, визначення її обсягу та критеріїв оцінки.

З огляду на викладене була розроблена програма вибіркового емпіричного спостереження, до якої увійшли 1100 кримінальних справ про умисні вбивства, вчинені у Харківській області за період з 1998 по 2002 р. З метою попередження можливих зауважень відносно об'єктивності показників застосованої вибірки кримінальних справ та вузькорегіональної спрямованості проведеного узагальнення ( до речі, саме такого роду зауваження свого часу висловлював О.М.Ларін на адресу Л.Г.Відонова [131] [1])) нами були вжиті такі заходи. Кожна кримінальна справа, яка занесена у банк даних,  отримала свій порядковий номер, що надало можливість ефективніше вести облік, отримувати підсумкові показники і в разі необхідності здійснювати перевірку. Більш того, сформований банк даних треба розглядати як відкриту систему, котра може збагачуватись (поповнюватись) за рахунок внесення до неї нових відомостей.

Що стосується  вузькорегіональної спрямованості проведеного нами узагальнення, то в цьому, на нашу думку, є свій сенс. По-перше, такого роду узагальнення надає можливість слідчим певного регіону мати у своєму розпорядженні найбільш об'єктивовані і різноманітні показники щодо такого небезпечного злочину, як вбивство. По-друге, отримані результати, безумовно, відображають і певну типовість, тобто ті риси, що притаманні даному виду злочину взагалі, а тому ними можуть  скористатися слідчі інших регіонів.      

Емпіричне спостереження здійснювалось за спеціальною анкетою, у змістовній частині якої відображалися перелік ознак, що підлягають реєстрації, і відповідна до них інформація (Додаток ¾ А). До анкети було включено такі блоки даних: 1) обставини вчинення вбивства; 2) спосіб вчинення вбивства; 3) особа жертви вбивства; 4) особа суб'єкта вбивства; 5) місце проживання злочинця; 6) мотив вбивства. Як бачимо, до програми емпіричного спостереження увійшли майже всі структурні елементи криміналістичної характеристики даного виду злочину, які визначені нами раніше, за винятком "слідової картини". 

 "Слідову картину", на нашу думку, здебільшого слід розглядати як якісну інформацію, що формується на загальних принципах слідоутворення і  викладається в описовій формі криміналістичної характеристики вбивств. Щодо кількісного її відображення, то тут мають місце певні труднощі,  пов'язані насамперед з обмеженістю джерел цієї інформації. Дійсно, одного  протоколу огляду місця події як носія матеріально фіксованої інформації про злочин занадто мало, щоб на його підставі отримати репрезентативні кількісні показники. Більш того, треба враховувати, що на якість самого огляду місця події і отриманих результатів істотно впливають різноманітні фактори, зокрема, професіоналізм слідчого, його вміння відшукати сліди, з одного боку, а з іншого ¾ злочинний досвід вбивці, його характерологічні особливості такі, як розсудливість,  обережність тощо. Ось чому в одних випадках огляд проводиться ретельно, сліди виявляються і описуються у протоколі, а  в інших ¾ навпаки. Така розбіжність не може не позначитись на фіксації кількісних показників, що значно ускладнює процедуру їх узагальнення. До речи, і деякі інші вчені, які займаються проблематикою побудови методики розслідування вбивств, дотримуються аналогічної точки зору. Так, В.П.Бахін і О.С.Саїнчін у криміналістичній характеристиці вбивств на замовлення лише описують найбільш типові сліди даного злочину, але ж не наводять жодного кількісного показника щодо них [15;163] [2]).

Стосовно елементів криміналістичної характеристики умисних вбивств, що включені до вибірки емпіричного спостереження, були отримані такі узагальнені кількісні показники (Додаток ¾ В). 

Так, за кримінальною ситуацією вбивства, вчинені в умовах очевидності, склали ¾ 345 випадків (31,39%) , а в умовах неочевидності ¾ 754 (68,61%). Зазначені показники, не зважаючи на те, що переважну більшість розглядуваних злочинів на сьогодні становлять так звані побутові вбивства (78%), свідчать про ускладненість вихідних слідчих ситуацій початкового етапу їх розслідування, відсутність необхідної інформації щодо суб'єкта злочину, що, в свою, чергу передбачає необхідність застосування відповідних розшукових заходів.

Вивчення кримінальних справ про вбивства дозволило скласти характеристику місць вчинення цієї категорії злочинів (місця виявлення трупа здебільшого збігаються з місцями вчинення вбивств) і підрозділити їх на декілька груп (рис. 2.1.):        

         М1 ¾  пожвавлене місце у межах населеного пункту ¾ 85 випадків (7,73% від загальної кількості кримінальних справ):

• вулиця біля будинку ¾ 59 випадків  (5,36% від загальної кількості);
• шкільне подвір'я ¾ 11 (1,00%);
• територія дитячого садочку ¾ 8 (0,73%);
• садиба біля будинку ¾ 1 (0,09%);
• дитячий майданчик ¾ 1 (0,09%);
• зупинка громадського транспорту ¾ 1 (0,09%);
• територія господарства ¾ 1 (0,09%);
• залізничний вокзал ¾ 1 (0,09%);
• залізничний будинок-казарма ¾1 (0,09 %);
• пляж ¾ 1 (0,09%); 

         М2 ¾ безлюдне місце у межах населеного пункту ¾ 63 випадки ( 5,73%):

• пустище ¾ 48 (4,36%);
• яр ¾ 3 (0,27%);
• будівельний майданчик ¾ 10 (0,91%);
• під мостом ¾ 1 (0,09%);
• трансформаторна будка ¾ 1 (0,09%);

         М3 ¾ стежка, дорога між населеними пунктами, з прилягаючою територією (до 50 м) ¾ 14 випадків (1,27%);

         М4 ¾ житло ¾ 802 випадки (72,91%):

• квартира  ¾ 410 (37,27%);

-   індивідуальний будинок ¾ 349 (31,73%);

• гуртожиток ¾ 3 (0,27%);
• сходовий майданчик ¾ 10 (0,91%); 
• під'їзд будинку ¾ 20 (1,82%);
• подвір'я ¾ 9 (0,82%);
• колодязь домовласника ¾ 1 (0,09%);  

М5 ¾ господарські будівлі ¾ 36 (3,27%):

• гараж ¾ 13 (1,18%); 
• сарай ¾ 7 (0,64%);
• літня кухня ¾ 14 (1,27%);
• майстерня ¾ 1 (0,09%);
• палатка на дачній ділянці ¾ 1 (0,09%);

М6 ¾ безлюдне місце поза населеного пункту ¾ 46 (4,18%):

• ліс ¾  7 (0,64%);
• поле ¾ 2 (0,18%);
• лісосмуга ¾ 15 (1,36%);
• берег водоймища ¾  20 (1,82%);
• покинута ферма ¾  1 (0,09%);
• кладовище ¾ 1 (0,09%);

М7 ¾ об'єкти торгівлі та харчування або біля них - 14 (1,27%):

• магазин ¾ 5 (0,45%);
• кафе ¾ 7 (0,64%); 
• ресторан ¾ 1 (0,09%);
• кіоск  ¾ 1 (0,09%);

М8 ¾ місця відпочинку та дозвілля ¾ 9 (0,82%):