Адміністративна діяльність міліції здійснюється за допомогою цілеспрямованого впливу суб'єкта діяльності на об'єкт діяльності, на волю людей. Вплив суб'єкта адміністративної діяльності на волю об'єкта здійснюється різноманітними прийомами, засобами, які іменуються методами адміністративної діяльності. Отже, метод - це засіб практичного здійснення цілей, завдань і функцій адміністративної діяльності міліції. Зміст методу дає відповідь на питання про те, яким чином найбільш раціонально можна досягти цілей адміністративної діяльності.

Методам адміністративної діяльності властиві такі риси:

• методи виражають зв'язок суб'єкта адміністративної діяльності з об'єктом цієї діяльності;
• методи - це засоби, здійснення керуючого впливу суб'єкта на об'єкт управління, вони є засобами упорядкування, організації процесів, що відбуваються в сфері адміністративної діяльності міліції, прийомами, за допомогою яких досягаються цілі діяльності; методи складають найбільш активний елемент в адміністративній діяльності міліції;
• вони носять альтернативний характер.

Незалежно від змісту і спрямованості методам адміністративної діяльності властиві: організаційна форма, під якою розуміється вид впливу, тобто управлінсько-розпорядчі розпорядження (наказ, вимога, дозвіл і т. ін.); характер впливу (безпосередній вплив, непрямий вплив за допомогою створення стимулюючих умов або умов, що обмежують); засіб впливу (одноособовий, колегіальний, колективний); тимчасова характеристика (короткострокові і довгострокові); наявність тактичного і стратегічного характеру.

Методи в адміністративній діяльності міліції так само, як і в інших напрямках її діяльності (оперативно-пошукової, кримінально-процесуальної), покликані забезпечити високу ефективність діяльності працівників міліції, злагодженість роботи, сприяти розвитку творчої ініціативи кожного співробітника.

Адміністративна діяльність міліції здійснюється за допомогою різноманітних методів. Методи доповнюють один одного, тому що кожний із них характеризується засобом реалізації загальних цілей адміністративної діяльності. Правильне розуміння єдності і взаємного зв'язку методів адміністративної діяльності, їх класифікація важливі для пізнання сутності й умов більш ефективного їхнього застосування. Основними методами адміністративної діяльності міліції є переконання і примус, тому що в реалізації будь-якої функції цієї діяльності є варіативність, співвідношення переконання і примусу. При цьому на першому місці виступає переконання, а потім примус. Таке співвідношення методів випливає із суспільної природи нашої держави, із відповідності її цілям і завданням, інтересам людини і громадянина.

Водночас, в адміністративній діяльності міліції переконання і примус виражаються в різноманітних варіантах, що дає підставу для виділення більш конкретних видів методів цієї діяльності. Так, за характером управлінського впливу виділяють організаційні методи (координація, узгодження, інструктування й ін.), психологічні методи (психологічне спонукування, мотивація, авторитет і ін.), адміністративні й економічні методи. Всі методи мають відповідати вимогам чинного законодавства за змістом, цілеспрямованістю.

У діяльності міліції, яка аналізується, найбільш важливе значення мають адміністративні методи. Вони характеризуються відносинами типу "влада - підпорядкування", у них найбільш яскраво виражається управлінсько-розпорядча природа адміністративної діяльності міліції. Використання адміністративних методів дозволяє суб'єкту цієї діяльності прямо впливати на об'єкт діяльності. Проте, це не виключає наявність зворотного зв'язку при використанні адміністративних методів впливу.

За способом впливу адміністративні методи підрозділяють: на такі, які зобов'язують до вчинення визначених дій; що уповноважують вчиняти визначені дії; що заохочують до вчинення соціально корисних дій; що забороняють вчинення тих або інших дій.

Адміністративні методи, які мають вольовий, зобов'язуючий характер, не можна ототожнювати з волюнтаризмом, свавіллям, адмініструванням, що, у сутності, є антиподами адміністративних методів.

Здійснення практичної діяльності дільничними інспекторами міліції показує, що основу їхньої роботи із запобігання злочинів, адміністративних правопорушень, здійснення профілактичних заходів щодо осіб, схильних до їх вчинення, виконується за допомогою методів. Методи переконання та примусу є універсальними  методами державного управління і боротьби з правопорушеннями. Вони становлять систему засобів організуючого впливу держави (органу управління, посадових осіб якими є дільничні інспектори міліції) на свідомість і поведінку людей, є необхідною умовою нормального функціонування суспільства в цілому, кожного державного органу, об'єднання громадян, будь-якого процесу управління.

Зміст методів переконання та примусу в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ розкрито в роботах Єропкіна М.І., Попова Л.Л., Цвєлодуба І.П., Коренєва А.П., Чубарєва В.Г.Граніна А.Ф., Бандурки О.М., Голосніченко І.П. і ін. [86, с. 35; 87, с. 22].

 О.М. Бандурка  визначає метод управління як сукупність прийомів, операцій і процедур підготовки та прийняття, організації та контролю виконання управлінських рішень, які приймаються учасниками управлінського процесу [33, с. 37]. Цей метод є актуальним під час здійснення внутрішньо-організаційної та зовнішньої адміністративної діяльності міліції і дільничних інспекторів міліції зокрема. Можна погодитись з позицією І.П. Голосніченка, який методи в адміністративно-правовому аспекті розглядає як способи цілеспрямованого впливу ОВС на поведінку громадян, а також діяльність підприємств і організацій в інтересах забезпечення громадського порядку.

Переконання та примус в адміністративній діяльності дільничних інспекторів міліції застосовують, насамперед, до осіб, раніше засуджених за злочини, і інших категорій осіб, які мають братися на облік в ОВС. Вказані методи втілюються за допомогою спеціальних засобів, спрямованих на попередження правопорушень та злочинів. Насамперед, це узяття правопорушників на облік в паспорті на дільницю і в картці обліку особи, яка профілактується, проведення з ними профілактичної роботи і наступний контроль за їхнім способом життя, поведінкою, зв'язками. За наявності законних підстав можливе використання адміністративного нагляду, а також організації направлення таких осіб на добровільне лікування від хронічного алкоголізму і наркоманії, допомога у підготовці матеріалів до суду про позбавлення батьківських прав, обмеженні дієздатності, притягнення до адміністративної відповідальності тощо.

Крім того, дільничні інспектори забезпечують явку в установи охорони здоров'я осіб, які ухиляються від явки за викликом, осіб, що страждають хронічним алкоголізмом, наркоманією, венеричними  захворюваннями чи заражених вірусом імунодефіциту людини. Повноваження дільничних інспекторів міліції обумовлені, насамперед, необхідністю запобігання шкоди оточуючим чи собі, небезпеки для здоров'я і життя громадян.

Використання методу переконання сприяє формуванню у людей розуміння необхідності добровільного, активного виконання приписів, правил і норм, які функціонують у суспільстві. Сутність переконання полягає в тому, що воно є засобом впливу на свідомість суб'єктів суспільних відносин, а його зміст включає комплекс різноманітних конкретних заходів цього виховного впливу [88, с. 75].

Саме переконання супроводжує заходи примусу, переплітається з ними, вирішуючи загальне завдання, що полягає у вихованні почуття обов'язку і відповідальності перед суспільством, трудовим колективом, сім'єю, державою [89, с. 92].

Метод переконання використовується дільничними інспекторами при здійсненні нагляду за виконанням громадянами і посадовими особами рішень і розпоряджень органів державної влади і місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку на адміністративній дільниці. Поінформованість дільничних інспекторів про стан справ на дільниці, яка обслуговується, тісні контакти з населенням, знання осіб, від яких можна очікувати вчинення правопорушень, дозволяє ефективно застосовувати переконання для запобігання антигромадських проявів. Дільничними інспекторами в 2000 році за даними Харківського міського управління здійснено 1669 звітів про свою роботу, на яких були присутні 39908 мешканців м. Харкова. Належна поінформованість дільничних інспекторів міліції УМВС в Харківській області і взаємодія з громадськістю мала такі наслідки, а саме: за підсумками роботи дільничних інспекторів міліції в 2000 році службою в цілому досягнуті позитивні результати роботи, які є одними з найкращих в Україні. Особисто дільничними інспекторами міліції (повністю) розкрито 7444 злочинів по лінії карного розшуку проти 7136 за підсумками 1999 року. Їх питома вага в загальній масі розкритих злочинів складає в середньому по області 29,3%, що вище минулорічного результату (27,3%) [90].

Загальновідомо, що вибирати ту чи іншу лінію поведінки людину спонукують різні мотиви, і, насамперед, переконаність у правильності і необхідності дотримуватись норм закону, а також погроза застосування примусу у випадку невиконання правових розпоряджень. Тому саме ці стимули дільничний інспектор повинний використовувати в профілактичній роботі з особами, схильними до здійснення правопорушень.

Основною формою реалізації методу переконання є профілактична бесіда, ефективність якої багато в чому здійснюється умінням застосовувати дільничними інспекторами міліції психолого-педагогічні прийоми виховного впливу: роз'яснення, порівняння, заохочення, виявлення довіри [91, с. 30].

При застосуванні прийому роз'яснення, дільничний інспектор міліції повинний пам'ятати, що позитивного результату він зможе досягти тільки за умови, якщо він буде спиратися на конкретні факти, роз'ясняти особі, яка профілактується, у чому полягає сутність його антигромадської поведінки, прагнути домогтися усвідомлення нею аморальності протиправних вчинків, правильного розуміння їхніх причин. В досягненні цієї мети важливим є і особистий приклад в поведінці дільничного інспектора міліції, недопущення проявів подвійної моралі з питань здійснення посадових обов'язків, професійна компетентність, культура і т. ін.

Приклад порівняння дільничний інспектор може застосовувати, коли необхідно аргументувати свої доводи з метою зміни поглядів співбесідника. Використання цього прийому буде ефективним, якщо його використати разом із наведеним прикладом щодо знайомих, які встали на шлях виправлення. Дільничний інспектор має вказати на зразок для наслідування, який ґрунтується на правдивому фактичному матеріалі.

Прийом заохочення стимулює удосконалення і закріплення позитивного поводження, дій, поглядів, звичок особи щодо якої здійснюється профілактика. Заохочення може бути моральним і матеріальним.

 Моральне заохочення в бесіді полягає в позитивній оцінці поведінки особи, яка профілактується, його вчинків, реальних досягнень на виробництві, у навчанні, спорті, стосунках з оточуючими, в сім'ї і т. ін.

Можливості матеріального заохочення щодо профілактуємих осіб, то вони у дільничних інспекторів міліції обмежені. У виховно-профілактичній роботі дільничний інспектор використовує так званий прийом "надання довіри" [92, с. 16].