- проводити роботу по запобіганню, виявленню, припиненню та розкриттю правопорушень, вчинених неповнолітніми;

- виявляти та усувати причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушень, зокрема, виявляти осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність і притягати їх до відповідальності, а також до адміністративної відповідальності їх батьків і опікунів, які не виконують обов'язків щодо виховання і навчання неповнолітніх;

- вести профілактичний облік неповнолітніх правопорушників та проводити інші профілактичні заходи по попередженню жебрацтва, безпритульності тощо.

Так, кримінальна міліція, як правило, покликана проводити роботу з неповнолітніми, які або вчинили або схильні до вчинення правопорушень.

Незважаючи на те, що саме кримінальна міліція у справах неповнолітніх повинна організовувати роботу по запобіганню злочинності неповнолітніх, нині основні зусилля її працівники спрямовують на здійснення оперативно-розшукової діяльності, розкриття вчинених злочинів. Це є значним недоліком у роботі даного органу.

У своїй профілактичній та попереджувальній діяльності щодо неповнолітніх правопорушників працівники міліції повинні виходити з того, що психіка неповнолітнього є нестійкою, дитину легко злякати навіть при досить гуманному, однак справедливому і відвертому роз'ясненні наслідків вчиненого діяння, дитина, як правило, не має довіри відносно осіб, які притягають її до відповідальності.

Правило 10.3 Мінімальних стандартних правил ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх [137] визначає, що контакти між органами по забезпеченню правопорядку і неповнолітнім правопорушником здійснюються таким чином, щоб поважати правовий статус неповнолітнього, сприяти його благополуччю і запобігати спричинення йому шкоди. Коментар даних Правил роз'яснює, що дане правило стосується деяких основних аспектів процедури і поведінки поліцейських та інших посадових осіб по забезпеченню правопорядку в кримінальних справах неповнолітніх. А термін "запобігати спричиненню шкоди" охоплює різноманітні  можливі дії (наприклад, грубі форми словесного поводження, фізичне насилля та ін.). Навіть сама участь в процесах правосуддя щодо неповнолітніх може їм завдати шкоди. Тому, оскільки поліція (в Україні - міліція) є для неповнолітніх першим контактом з системою правосуддя, вкрай важливо, щоб вона діяла кваліфіковано і належним чином.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1995 р. №502 затверджено "Положення про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх" [165], яким визначається мета створення та основні напрямки діяльності даного структурного підрозділу. Зокрема, в пункті 1 зазначається, що кримінальна міліція у справах неповнолітніх створюється з метою соціального захисту  та  профілактики  правопорушень серед осіб, які не досягли 18-річного віку, і структурно включається до кримінальної міліції системи МВС.

У складі кримінальної міліції у справах неповнолітніх діють приймальники-розподільники для неповнолітніх, які підпорядковуються відділам кримінальної міліції у справах неповнолітніх головних управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС в областях, місті Севастополі та перебувають в оперативному підпорядкуванні районних, міських органів внутрішніх справ за місцем їх знаходження. Про діяльність даних закладів мова буде йтися нижче.

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх у своїй діяльності керується Конституцією України та іншими нормативними актами. Зокрема, даний орган наділений численними повноваженнями, на яких грунтуються основні напрями її роботи. Кожному окремому напряму діяльності даного органу імпонує чітко визначене даним Положенням право. Виходячи із пункту 3 Положення, діяльність кримінальної міліції у справах неповнолітніх можна звести до наступного:

1) проводить роботу, пов'язану із запобіганням правопорушенням (злочинам)неповнолітніх, їх виявленням, припиненням та розкриттям.

Цьому напряму діяльності імпонують передбачені пунктом 4 Положення наступні права даного структурного підрозділу:

- доставляти в органи внутрішніх справ не більш як на три години неповнолітніх, які вчинили адміністративне правопорушення, але не досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, для встановлення особи, обставин учинення правопорушення та передачі їх батькам чи особам, які їх замінюють;

- проводити за  наявності законних підстав огляд неповнолітніх, речей, які є при них, та вилучати документи і предмети, що можуть бути  речовими доказами вчинення правопорушення або використані на шкоду їх здоров'ю;

- складати протоколи про адміністративні правопорушення, вчинені неповнолітніми;

- здійснювати досудову підготовку матеріалів про правопорушення, вчинені неповнолітніми, та проводити дізнання та ін.;

 2) проводить розшук неповнолітніх, які залишили  сім'ї, навчально-виховні заклади та спеціальні установи для неповнолітніх та повертає підлітків. Для цього надається право:

- здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи тощо;

- затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях неповнолітніх віком до 15 років, які залишилися без опіки чи піклування, на період до передачі їх законним представникам або до влаштування у встановленому порядку;

3) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми, бере участь у правовому вихованні неповнолітніх. Для цього кримінальна міліція у справах неповнолітніх має право:

 - відвідувати неповнолітніх правопорушників за місцем їх проживання, навчання, роботи;

 - проводити бесіди з ними, їх батьками (усиновителями) або опікунами (піклувальниками);

- вносити підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності обов'язкові для розгляду подання про необхідність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми та ін.;

4) веде профілактичний облік неповнолітніх правопорушників і виявляє дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію та жебрацтво тощо. Для цього надається право:

- вести облік осіб, які втягують неповнолітніх в антигромадську діяльність;

- вилучати в невідкладних випадках неповнолітніх із сімей, перебування в яких загрожує життю або здоров'ю неповнолітніх та влаштовувати таких неповнолітніх до притулків для неповнолітніх до винесення рішення суду тощо.

Підвищення практичної результативності діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю неповнолітніх нині вже практично не можливі без створення єдиного автоматизованого банку даних облікової, оперативно-розшукової, криміналістичної, різноманітної довідкової та іншої інформації.

Указом Президента України від 17 вересня 1997 року № 837 і Наказом МВС України від 20 жовтня 1996 року № 722 в Україні нормативно закріплено створення міжвідомчих інформаційних систем правоохоронних органів. Практика свідчить, що провідна роль та ініціатива у створенні, впровадженні і використанні інформаційних систем належить міським та районним органам внутрішніх справ України, а їх функціонування успішно використовується в боротьбі зі злочинністю неповнолітніх та їх попередженні.

Керівники органів внутрішніх справ усіх рівнів та їх рядові працівники, які мають доступ до банків даних облікової, оперативно-розшукової, криміналістичної, різноманітної довідкової та іншої інформації і своєчасно отримують необхідну їм вірогідну та вичерпну інформацію, можуть повною мірою правильно і своєчасно проаналізувати ситуацію, що склалася, та прийняти правильне управлінське рішення [202, с. 71].

Однак, враховуючи те, що обсяг інформації, що надходить, зростає, потрібна якісно нова система інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Так, на думку деяких дослідників, основними завданнями нової системи інформаційного забезпечення в органах внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю неповнолітніх повинні стати:

по-перше, забезпечення можливості оперативного отримання інформації у повному систематизованому та зручному для користування вигляді усіма підрозділами ОВС для розкриття, розслідування, попередження злочинів неповнолітніх і розшуку злочинців;

по-друге, збір та обробка оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, статистичної і контрольно-інспекційної інформації для оцінки ситуації та прийняття оптимальних, виважених і обгрунтованих управлінських рішень на всіх рівнях управління в органах внутрішніх справ;

по-третє, забезпечення ефективної, інформаційної взаємодії усіх галузевих служб ОВС України, інших правоохоронних органів та державних установ;

по-четверте, забезпечення надійного захисту інформації;

по-п'яте, підготовка інформації для здійснення науково обгрунтованих кримінологічних прогнозів;

по-шосте, здійснення науково обгрунтованого кримінологічного прогнозування [202, с. 74].

Так, неабияку роль та практичну значущість у діяльності правоохоронних органів в сфері прав неповнолітніх має можливість оперування відповідною інформацією. Слід зазначити, що джерелами отримання таких відомостей, переважно, навчальні заклади, де навчаються неповнолітні, місце їх роботи, медичні заклади тощо. З огляду на це, кримінальна міліція у справах неповнолітніх не здійснює свою діяльність ізольовано від інших органів та організацій, вона тісно співпрацює із закладами освіти, медичними закладами та іншими підприємствами та організаціями, на які законодавством покладені відповідні функції по забезпеченню правового статусу неповнолітніх осіб.

         Якщо діяльність кримінальної міліції носить здебільшого правоохоронний характер, то діяльність інших органів та установ направлена на соціальний захист неповнолітніх.

         Одним із таких закладів в Україні є притулок  для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р.№565 затверджено Типове положення про притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх [164], в якому зазначається, що "притулок для неповнолітніх служби у справах  неповнолітніх відповідної місцевої державної адміністрації (далі - притулок) - це заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування у ньому неповнолітніх віком від 3 до 18 років".

         У своїй діяльності даний заклад, співпрацюючи з кримінальною міліцією у справах неповнолітніх, виконує такі основні завдання:

- соціальний захист позбавлених сімейного виховання неповнолітніх, які опинилися в складних житлово-побутових умовах, залишили заклади освіти;

- створення належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності неповнолітніх, надання їм можливості для навчання, праці та змістовного дозвілля.

Якщо кримінальна міліція у справах неповнолітніх розшуковує, виявляє неповнолітніх, які або залишили відповідні заклади, сім'ю тощо, то притулки приймають таких дітей. Так, пунктом 9 зазначеного Положення зазначається, що до притулку приймаються неповнолітні, які:

- заблукали;

- були покинуті батьками або піклувальниками;

- жебракують і місце знаходження їх батьків не встановлено;

- залишилися без піклування батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників);

- залишили сімю чи заклад освіти;

- вилучені кримінальною міліцією у справах неповнолітніх із сімей, перебування в яких загрожувало їх життю і здоров'ю;

- втратили зв'язок з батьками під час стихійного лиха,  аварії, катастрофи, інших надзвичайних подій;