2.3. Правопорядок як об'єкт правоохорони та його вплив на дієвість механізму правового регулювання діяльності міліції громадської безпеки

  • адміністративно-правове реґулювання діяльності міліції громадської безпеки виявляється в різних формах і свідчить про його безперечну рухливість і динамічне реаґування на зміни, що відбуваються у сфері правопорядку;
  • механізм адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки є системою правових засобів, за допомогою яких здійснюється імперативно-нормативне впорядкування організації й функціонування її підрозділів та об'єктів управління, вплив на суспільні відносини у сфері охорони правопорядку з метою виконання суб'єктами встановлених обов'язків, забезпечення громадської безпеки, захисту прав і свобод громадян в умовах різних адміністративно-правових режимів;
  • до складових механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки слід віднести: норми адміністративного законодавства, у тому числі відомчих нормативних актів; адміністративно-правові відносини управлінського та правоохоронного характеру; практичну діяльність апаратів, служб та окремих працівників і правозастосовчі акти;
  • результативність правоохоронної діяльності, формування позитивного іміджу міліції громадської безпеки залежать не лише від  професійної підготовки працівників міліції, але й від їх правової культури, правосвідомості, правового виховання, відповідального ставлення до виконання своїх службових обов'язків, правової активності;
  • правову активність працівників слід визначити як ініціативну діяльність у сфері правопорядку, їх прагнення керуватися виключно правовими приписами та, безумовно, моральними нормами; правова активність також має орієнтуватися на тісне поєднання з загальнолюдськими цінностями;
  • право реґулює не всі, а тільки суспільно значущі відносини, охороняє певні цінності держави, тому треба визнати суттєво застарілим поняття громадського порядку як об'єкта правоохоронної діяльності міліції;
  • важливу роль у функціонуванні механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки в сучасних умовах відіграє правопорядок, під яким слід розуміти систему чітко нормованих правом правил поведінки, забезпечення дотримання котрих покладено на певні органи під загрозою відповідальності за їх порушення;
  • таке поняття правопорядку, природно, не заперечує організації порядку громадського, який не повинен сьогодні розглядатися як об'єкт правоохоронної діяльності підрозділів міліції громадської безпеки, бо державні правоохоронні структури повинні охороняти те, що чітко реґламентовано правовими нормами;
  • функціонування місцевої міліції повинне реґламентуватися не тільки законодавчими актами, але й нормами органів місцевого самоврядування та спрямовуватися на захист життя, здоров'я, прав і свобод людини і громадянина, охорону власності, навколишнього природного середовища і порядку на території відповідної громади;
  • необхідно передбачити подальший розвиток місцевого самоврядування в частині визначення його органами компетенції та змісту діяльності місцевої міліції як з охорони правопорядку, установленого порядку місцевого самоврядування, так і з підтримання порядку громадського в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
  • важливим є визначення сучасних принципів адміністративного права в умовах його реформування, співвідношення їх із принципами державного управління, місцевого самоврядування й організації діяльності міліції;
  • необхідною є поступова систематизація та уніфікація існуючої нормативно-правової бази діяльності міліції громадської безпеки, кінцевим продуктом яких повинен стати єдиний Міліцейський (Поліцейський) кодекс України;
  • функціонування механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки значною мірою залежить від спеціальних адміністративно-правових режимів, під якими слід розуміти встановлену законодавством сукупність заходів, засобів, процедур, правил діяльності, дій чи поведінки осіб щодо реалізації ними своїх прав у певних ситуаціях, нагляд за дотриманням яких покладено на спеціальні органи з метою зміцнення правопорядку, забезпечення громадської та особистої безпеки.