Створення сільськогосподарських підприємств здійснюєть­ся загальними способами. Так, за особливостями волевиявлення при створенні розрізняють способи: розпорядчий; нормативно-явочний; дозвільний.

Розпорядчий спосіб застосовується для створення підприємств— юридичних осіб публічного права. Сутність цього способу полягає в тому, що компетентний орган державної влади або місцевого самовря­дування приймає рішення про створення юридичної особи і затвер­джує статут. Щодо сільськогосподарських підприємств таким органом є Міністерство аграрної політики України як спеціальний орган дер­жавної виконавчої влади та його територіальні органи або відповідна рада як орган місцевого самоврядування. У першому випадку таким чи­ном створюють державні, а у другому - комунальні сільськогосподар­ські підприємства. Безальтернативно розпорядчим способом створюють­ся публічні акціонерні товариства. До розпорядчих способів створення сільськогосподарського підприємства належать і створення шляхом примусового поділу (виділу) за рішенням суду у випадках банкрутства або порушення антимонопольного законодавства.

Нормативно-явочним способом створюються приватні сільсько­господарські підприємства. Для їх створення необхідне рішення власни­ка (власників) чи уповноваженої особи, яке відбивається в установчих документах. Для легалізації свого вільного волевиявлення засновни­кам необхідно з´явитися до органу державної реєстрації і зареєструвати установчі документи.

Дозвільний спосіб передбачає необхідність згоди (дозволу) відпо­відного органа або іншого підприємства. Наприклад, при добровільно­му приєднанні, виділі чи поділі сільськогосподарського підприємства необхідна наявність дозволу власників цього підприємства. Так само при приватизації державного сільськогосподарського підприємства і перетворенні його на колективне сільськогосподарське підприємство або акціонерне товариство необхідний дозвіл (згода) відповідного те­риторіального органу Фонду держмайна України.

У ст. 81 ЦК України визначено такі особливості створення юри­дичних осіб: об´єднання осіб та (або) майна. Шляхом об´єднання майна створюються сільськогосподарські товариства у формі акціонерних то­вариств, а також товариств з обмеженою і додатковою відповідальніс­тю. Об´єднанням осіб (персональні підприємства) створюються повні й командитні товариства. Нарешті, об´єднанням майна і осіб створю­ються сільськогосподарські виробничі й обслуговуючі кооперативи, фермерські господарства, приватно-орендні сільськогосподарські під­приємства.

Сільськогосподарське підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації. Підприємство як юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців» від 15 травня 2003 р. Державна реєстрація сільськогосподарських під­приємств — це засвідчення факту створення або припинення цього під­приємства, а також вчинення інших реєстраційних дій, передбачених законодавством, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного дер­жавного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Єдиний державний реєстр — автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців.

Державна реєстрація сільськогосподарських підприємств прово­диться державним реєстратором у районній державній адміністрації за місцезнаходженням сільськогосподарського підприємства, яким є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів чи закону виступають від його імені.

Діяльність, пов´язана з веденням особистого селянського госпо­дарства, не належить до підприємницької діяльності, тому не підпадає під режим державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб— підприємців. Особисті селянські господарства згідно зі ст. 4 Закону України «Про особисте селянське господарство» підлягають обліку, який здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташуван­ня земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.