Кримінальні кодекси більшості зарубіжних держав крім основного складу зґвалтування містять ряд кваліфікованих (особливо кваліфікованих) складів, що утворені за допомогою обтяжуючих (особливо обтяжуючих) обставин, розміщених у певному послідовному порядку. Вони пов'язані між собою та утворюють певну систему.

 Під системою у загальнотеоретичному аспекті слід розуміти об'єднання певних різноманітних явищ в єдине і чітко розділене ціле, елементи якого по відношенню до цілого і інших частин займають відповідні їм місця [143, с.415]. Як зазначає С.Я.Лихова, проблема систематизації у кримінальному праві досі не досліджена, досить часто вживається науковцями як синонім терміну "класифікація", що є неприпустимим, оскільки різниця між цими термінами досить суттєва (якщо систематизація - це процес розташування в певному порядку феноменів, які знаходяться в певному взаємозв'язку між собою, і цей порядок містить певну послідовність, наприклад, ступінь значущості для суспільства, то класифікація - це розташування феноменів по класам за єдиною загальною ознакою і при цьому порядок розташування всередині класифікації групи (класу) значення не має) [168, с.152].

 Системоутворюючим критерієм обставин, що обтяжують зґвалтування, є тяжкість вчиненого злочину, який обумовлений наявністю цієї обтяжуючої обставини. У КК України законодавець розмістив склади зґвалтування послідовно, від менш тяжкого (ч.1 ст. 152 КК України - простий склад злочину) до найбільш тяжкого (ч.4 ст. 152 КК України - особливо кваліфікований склад злочину).

 Ст. 152 КК України складається із чотирьох частин. Так, ч.2 ст. 152 КК містить такі обтяжуючі обставини: зґвалтування, вчинене повторно або особою, що раніше вчинила будь-який злочин, передбачений статтями 153-155 КК України; ч.3 ст. 152 КК - зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього; ч.4 ст. 152 КК - зґвалтування, що потягли особливо тяжкі наслідки, а так само зґвалтування малолітньої чи малолітнього.

 КК зарубіжних держав містять різноманітні обтяжуючі чи особливо обтяжуючі зґвалтування обставини, які іноді суттєво відрізняються від тих, що містяться у КК України.

 Наприклад, КК РФ до обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність за зґвалтування, відносить зґвалтування, вчинене групою осіб, групою осіб за попередньою змовою або організованою групою (п. "б" ч. ст.131); вчинене з погрозою вбивством або завдання тяжкої шкоди здоров'ю, а також вчинене з особливою жорстокістю щодо потерпілої або інших осіб (п. "в" ч.2 ст. 131); таке, що потягло зараження потерпілої венеричним захворюванням (п. "г" ч.2 ст. 131); завідомо неповнолітньої (п. "д" ч.2 ст. 131); таке, що потягло смерть потерпілої через необережність (п. "а" ч.3 ст. 131); таке, що потягло завдання потерпілій тяжкої шкоди здоров'ю потерпілої через необережність, зараження її ВІЛ-інфекцією або інші тяжкі наслідки через необережність (п. "б" ч.3 ст.131); потерпілої, що завідомо не досягла 14-річного віку (п. "в" ч.3 ст. 131).

 Проаналізувавши окремо виділені у кримінальному законодавстві зарубіжних держав обставини, що обтяжують зґвалтування, дійшли висновку, що найбільш розповсюдженими є:

 спричинення смерті чи інших тяжких наслідків (міститься у 67%  кримінальних кодексах із проаналізованих нами);

 групове вчинення злочину (65 %);

 вчинення злочину щодо неповнолітніх (малолітніх) осіб (61%);

 вчинення зґвалтування із застосуванням або погрозою застосування зброї чи інших предметів, що схожі на зброю (35%);

 вчинене з особливою жорстокістю, тортурами, носить характер мучення або особливо принизливим способом (35%);

 зловживаючи владою чи посадовим становищем (23%);

 повторно (23%) або особою, що раніше вчинила інший статевий злочин (17%), при особливо небезпечному рецидиві (6%);

 із застосуванням погрози вбивством, погрози завдання іншої шкоди здоров'ю (21%);

 вчинене щодо родичів (крім подружжя) (17%);

 зараження венеричною хворобою (13%);

 зараження ВІЛ-інфекцією (13%);

 вчинене із використанням наркотиків (10%).

 З найбільш розповсюджених обтяжуючих обставин, що містяться у кримінальному законодавстві зарубіжних країн, у КК України мають місце лише спричинення смерті чи інших тяжких наслідків, що охоплюється поняттям "особливо тяжкі наслідки", зґвалтування малолітньої (малолітнього) (ч.4 ст. 152 КК), вчинення злочину групою осіб, зґвалтування неповнолітньої (неповнолітнього) (ч.3 ст. 152 КК України), вчинення злочину повторно або особою, що раніше вчинила інший статевий злочин (ч.2 ст. 152 КК України). Деякі з наведених вище найбільш поширених обтяжуючих обставин національним законодавством не враховані (вчинення зґвалтування із застосуванням або погрозою застосування зброї чи інших предметів, що схожі на зброю, вчинення зґвалтування з особливою жорстокістю, тортурами, таке, що носить характер мучення або вчинене особливо принизливим способом, вчинення зґвалтування зловживаючи владою чи посадовим становищем, щодо родичів, використанням наркотиків), інші не конкретизовані, що призводить до віднесення до поняття "особливо тяжкі наслідки" різних за ступенем суспільної небезпечності обтяжуючих обставин (наприклад, зараження венеричною хворобою, ВІЛ-інфекцією, самогубство потерпілої особи).

Специфічні обставини, що обтяжують зґвалтування, та містяться у кримінальному законодавстві зарубіжних держав, можна поділити принаймні на 4 групи.

 До першої групи належать обставини, що характеризують або конкретизують наслідки вчиненого злочину. Сюди можна віднести: а) доведення до самогубства чи замаху на самогубство (п.5 ч.2 ст. 141 ПК Естонії; ч.3 арт. 102 КК Республіки Албанія; п.3 ч.3 ст. 152 КК Республіки Болгарія); б) зґвалтування, що спричинило вагітність потерпілої особи (№2 ст. 221 КК Боснії і Герцеговини, п. (а)(1) ст. 940.225 КК штату Вісконсин (США), п.3 ст. 345 (бет) Закону про покарання Ізраїлю, п. (1) № 398 КК Іраку); в) зґвалтування, що спричинило психічне захворювання потерпілої особи (ч.3 арт. 335 КК Філіппін, п. (b)(2) ст. 940.225 КК штату Вісконсин (США), п.2 ст.2 розділу 20 КК Фінляндії); г) втрата цнотливості (п.1 № 398 КК Іраку, №3 ст.277 КК Таїланду).

 До другої групи належать обставини, які характеризують "спеціальних" потерпілих від зґвалтування: інвалідів, нездатних захищати себе (ч.1 арт. 103 КК Республіки Албанія, №3 ст. 376 КК Бельгії); хворих (п.3 ст.222-24 КК Франції, п.3 ч.1 ст. 180 КК Іспанії, п. (d)(2) ст. 376 КК Індії); осіб, що фізично неспроможні захищати себе (п.2 № 130.35 КК штату Нью-Йорк (США)); психічно хворих (п. (с)(2) ст. 940.225 КК штату Вісконсин (США)); особливо вразливих в силу певних причин осіб, перелік яких може міститися у диспозиції статті (п.3 ст.222-24 КК Франції, №3 ст.376 КК Бельгії, п.3 ч.1 ст.180 КК Іспанії); осіб на ґрунті різниці національного чи етнічного походження, раси, релігії, сексуальної орієнтації чи мови (№3 ст. 221 КК Боснії і Герцеговини); осіб, що знаходяться під опікою чи піклуванням (п 2(b) ст. 198 КК Угорщини, №2242 (в) Зводу законів США, №199 КК Норвегії); осіб, що знаходяться на лікуванні, якщо злочин вчинено лікарем (п.2(b) ст. 198 КК Угорщини, ст. 377 КК Бельгії, ст. 192 КК Швейцарії, ст. 174 КК Республіки Сан-Марино, п.2 ст. 376 КК Індії, №219 КК Данії); осіб, що знаходяться в притулку, пансіонаті, спеціалізованій школі, інтернаті, якщо злочин вчинено особою, що мала відповідні повноваження у цьому закладі (ст. 174 КК Республіки Сан-Марино, № 194 КК Норвегії); вагітних жінок (№3 ст. 376 КК Бельгії, п.2 ст. 376 КК Індії, п. "б" ч.3 ст. 137 КК Грузії); родичів (ст. 377 КК Бельгії, п.4 ч.1 ст. 180 КК Іспанії, № 197 КК Норвегії); брата чи сестру (№198 КК Норвегії); власну дитину (ст. 285 КК Таїланду); учнів (ст. 285 КК Таїланду); осіб, що знаходиться під наглядом чи контролем (ст. 377 КК Бельгії, № 194 КК Норвегії, ст. 285 КК Таїланду); ув'язнених, обвинувачених, арештованих, що знаходяться під владою особи, що вчинила злочин (ст. 192 КК Швейцарії, ст. 174 КК Республіки Сан-Марино, №2242 (в) Зводу законів США, п.2(h) ст. 940.225 КК штату Вісконсин (США), п.2 ст. 376 КК Індії, № 194 КК Норвегії, №219 КК Данії); клієнтів (п.2(h) ст. 940.225 КК штату Вісконсин (США)).

 Варто звернути увагу, що ряд кримінальних кодексів визначають як обставину, що обтяжує зґвалтування, кровозмішення (п.4 ст. 180 КК Іспанії; п.4 ст. 222-24 КК Франції; п.2 ч.2 ст. 152 КК Республіки Болгарії, ст. 172 КК Сан-Марино, п. б ч.3 ст. 118 КК Республіки Узбекистан, ст. 377 КК Бельгії, ст.285 КК Таїланду). Статеві зносини між кровними родичами забороняються релігійними, моральними нормами та нормами сімейного права України. Це є певним підґрунтям для визнання кровозмішення обставиною, що обтяжує найбільш небезпечний статевий злочин - зґвалтування. Ступінь суспільної небезпечності такого діяння, на нашу думку, досягає рівня, що вимагає боротьби з ним кримінально-правовими заходами. Суспільна небезпечність кровозмішення полягає у свідомому посяганні особи на таку соціальну цінність людського буття як статеві відносини. Безпосереднім об'єктом кровозмішення є статева свобода та статева недоторканість особи, оскільки при кровозмішенні обов'язковою ознакою об'єктивної сторони юридичного складу злочину є наявність природних статевих зносин між особами, що перебувають у близьких родинних зв'язках, що можуть потенційно призвести до зачаття дитини. У даній ситуації може бути використана довіра близького родича, особливо якщо йдеться про неповнолітніх осіб. Додатковим безпосереднім об'єктом даного злочину може бути суспільна моральність, шлюбні та сімейні відносини, нормальний фізичний розвиток неповнолітніх. Наслідки даного суспільно небезпечного діяння можуть і не настати, але воно може призвести до порушення встановленого укладу сімейних відносин, нівелювання моральними нормами, що забороняють і строго засуджують статеві зносини між близькими родичами (батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, сином, дочкою, пасинком, падчеркою, братом, сестрою (повнорідними чи неповнорідними), дідом, бабою, внуком, внучкою, усиновлювачем чи усиновленим, опікуном чи піклувальником, особою, над якою встановлено опіку чи піклування, двоюрідними братом, сестрою, рідною тіткою, дядьком, племінником, племінницею).

 Можливо, нам варто перейняти такий досвід зарубіжних держав та встановити посилену кримінальну відповідальність за вчинення зґвалтування щодо близьких родичів (наприклад, доповнити такою обтяжуючою обставиною ч.3 ст. 152 КК України) Та, напевно, дана позиція потребує більш детального обґрунтування та дослідження.

 До третьої групи належать обставини, що обтяжують зґвалтування через обстановку вчинення злочину: а) з використанням суспільного лиха чи масових заворушень (п. "г" ч.3 ст. 120 КК Республіки Казахстан, п. "г" ч.3 ст. 138 КК Республіки Таджикистан, п. "в" ч.3 ст. 118 КК Республіки Узбекистан).

До четвертої групи належать обставини, що підвищують кримінальну відповідальність за зґвалтування через спосіб вчинення злочину: а) з використанням телекомунікаційних мереж в результаті розповсюдження повідомлень, адресованих невизначеному колу осіб (п.8 ст. 222-24 КК Франції); б) з використанням особливо небезпечних засобів, які здатні потягнути смерть або якісь тілесні ушкодженні (ч.1 ст. 180 КК Іспанії).