• чим найшвидшого прийняття закону України "Про акціонерні товариства";
• удосконалення корпоративного законодавства та впровадження загальновизнаних принципів корпоративного управління;
• стимулювання емісійної діяльності акціонерних товариств, виведення їх акцій на організований фондовий ринок, у тому числі міжнародний, з метою встановлення реальної вартості компаній, їх цінних паперів та залучення інвестиційних ресурсів;
• підвищення ефективності системи вимог щодо розкриття інформації;
• вирішення проблеми використання інсайдерської інформації та інсайдерської торгівлі, зокрема щодо службових правопорушень посадовими особами-інсайдерами;
• врегулювання питань захисту прав акціонерів у процесах злиття, поглинання та при реорганізації компаній;
• розвиток компенсаційних механізмів на фінансовому ринку країни;
• розбудову та впровадження ефективно діючої системи рейтингування учасників фінансового ринку України.

Національна система рейтингування має бути цілісною (передбачати застосування не лише кредитних, а й інших рейтингів, зокрема рейтингів фінансової стійкості та корпоративного управління), базуватися на відповідній правовій базі та формуватися за активною участю споживачів рейтингових послуг з урахуванням світової практики [237, с. 144-145].

У сфері обов'язкового рейтингування емітентів та цінних паперів має діяти достатня кількість уповноважених рейтингових агентств, насамперед національних.

Разом з тим, забезпечення прозорості діяльності фінансових посередників та інших професійних учасників ринку фінансових послуг має передбачати, зокрема, регулярне оприлюднення фінансовими установами інформації про їх діяльність та про зміст і результати такої діяльності.

Потребує також суттєвого удосконалення система розкриття інформації про діяльність регуляторів фінансового ринку шляхом радикальної зміни формату, структури та періодичності оприлюднення інформації.