Зазначений напрям заходів є загальним щодо другого напряму, бо важливий і для інших сфер адміністративно-правової діяльності. Він включає в себе: створення економіко-правових передумов здійснення легальної фінансово-господарської діяльності платників податків; стандартних, прозорих державних дозвільно-реєстраційних процедур здійснення підприємницької діяльності, які б, з одного боку, забезпечували реалізацію основних принципів адміністративного права та не втручання контролюючих органів у вільний вибір, свободу здійснення підприємницької діяльності, зацікавленості суб'єктів підприємництва у легальній економічно вигідній підприємницькій діяльності, а з іншого - забезпечували б ефективний податковий контроль під час створення, діяльності та ліквідації суб'єктів господарювання з метою запобігання виникненню податкового боргу платників податків і забезпечення своєчасного його погашення.

1.1. Удосконалення чинної економічної моделі системи оподаткування України та кодифікація податкового законодавства із встановленням чітких адміністративно-процесуальних етапів податкового адміністрування, у т. ч. адміністрування податкового боргу

Удосконалення чинної економічної моделі системи оподаткування України повинно здійснюватися з метою визначення науково вивірених методологічних і праксеологічних організаційно-правових засад, які б, з одного боку, забезпечували гармонійну трансформацію чинної системи оподаткування, а з іншого - формували економічне підґрунтя системної переробки, узагальнення та кодифікації податкового законодавства. У кінцевому результаті це повинно створити економіко-правові передумови, здатні на системно-детермінаційному рівні продукувати детінізацію відносин і процеси розширеного економічного відтворення, стати каталізатором довгострокового соціально-економічного розвитку України [212, с. 10].

1.2. Удосконалення правових форм законодавчого забезпечення функціонування системи фінансового контролю господарської діяльності та системи економічної безпеки податкових боржників стратегічних галузей економіки

Правова форма передбачає впорядкування діяльності та встановлення вимог до відповідних документів (актів), вона представляє собою сукупність вимог до дій органів державної влади, які направлені на досягнення конкретного результату [217, с. 12].

Основними правовими заходами у зазначеному напрямі повинні стати такі положення.

1. Прийняття Верховною Радою України законів "Про акціонерні товариства", "Про державні підприємства", "Про Фонд державного майна України" [218].

2. Розробка та впровадження галузевих і регіональних програм пріоритетного розвитку внутрішньогосподарського фінансового контролю на підприємствах стратегічних для держави галузей економіки або в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць країни, а також створення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання [208-209; 219-223].

Для удосконалення зовнішнього фінансового контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, які використовують бюджетні кошти, особливо підприємств, що мають і отримують дотації бюджету або спеціальний режим господарювання (що не підлягають приватизації), необхідно розширення повноважень контрольно-перевірочної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби (далі - ОДКРС) щодо перевірки: 1) стану збереження активів; 2) контролю за повнотою і своєчасністю внесення орендної плати та у випадках відсутності договорів оренди донараховувати недоотримані суми орендної плати і подальшого стягнення таких сум до бюджету; 3) перевірки та контролю за виплатою дивідендів (повнота нарахування, правильність і своєчасність сплати) від акцій, що належать державі в акціонерних товариствах [224, с. 14-18].

Організація створення та функціонування системи економічної безпеки суб'єктів господарювання, у т. ч. ризикових категорій податкових боржників передбачає виділення, аналіз й оцінку існуючих загроз по кожній функціональній складовій і розробку на їх основі системи антикризових заходів запобігання виникненню податкового боргу.

Аналіз науково-практичної літератури свідчить, що найбільш широко в ній подані результати досліджень щодо безпеки підприємництва, комплексних систем управління економічної безпеки суб'єктів господарювання, окремих їх елементів [100, с. 562], управління окремими видами ризиків фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання [225-226], організаційно-правові засади ризик-менеджменту, його економічна методологія [227, с. 138-164] тощо.

Разом з цим, зазначені вище науково-практичні результати розкривають проблемну ситуацію та пропонують шляхи її розв'язання лише щодо суб'єкта підприємництва і не враховують факторів, зокрема, зовнішнього впливу або зовнішньої взаємодії із контролюючими органами у сфері погашення податкового боргу. Зазначені дослідження можна виправдати, коли об'єктом дослідження є "здорове" підприємство з "чистого аркушу". Зовсім інше відбувається у випадку наявності у підприємства - податкового боржника, кризового фінансово-економічного стану, накопичення ним податкової заборгованості, запровадження посадовими особами такого підприємства псевдолегальних, нелегальних фінансово-господарських операцій. Внаслідок цього виникають інші відносини, ступінь втручання в фінансово-господарську діяльність такого суб'єкта господарювання, глибина, ступінь і зміст ризиків, які виникають як у податкових органів, так і у підприємства - податкового боржника. На нашу думку, саме на цій основі виникає питання співвідношення "адміністративної" безпеки державних контролюючих органів та "економічної" безпеки суб'єктів господарювання-податкових боржників.

Застосування внутрішніх систем безпеки операційної діяльності суб'єкта господарювання потребує створення на державному рівні цілісної організаційно-правової інфраструктури економічної безпеки у сфері державного регулювання підприємницької діяльності, її ключових інститутів; а на мікрорівні - управлінсько-інформаційних систем контролю [100]. Тому досить актуальною є реалізація проекту Національної програми забезпечення економічної безпеки України [223] та впровадження її в практику з урахуванням пропозицій наданих у даній роботі.

Для усунення виявленої у попередньому розділі даної роботи групи факторів відтворення тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу щодо факторів недосконалого галузевого і функціонального управління у сфері економіки, внутрішньоорганізаційного управління державних підприємств-монополістів, у першу чергу природних монополій, пропонуємо здійснити наступні заходи:

- провести інвентаризацію (для державних підприємств обов'язково на підставі постанови КМ України) статутних документів щодо відповідності їх положенням чинного законодавства та Принципам корпоративного управління;

- на основі узагальнення проблемних питань практики застосування корпоративного управління в Україні прийняти закон "Про акціонерні товариства" та внести зміни до Закону України "Про банкрутство". При цьому у даних законодавчих актах передбачити дисциплінарну, майнову відповідальність менеджерів підприємств податкових боржників, за несвоєчасне виконання податкових обов'язків щодо сплати податкових платежів. Притягнення до такої відповідальності менеджерів податкових боржників, повинен реалізовуватися, в першу чергу, через внутрішньогосподарські контрольні механізми, передбачені у статутних документах. Зазначені положення необхідно обов'язково передбачити спеціальним законодавством;

- положення статутів господарських товариств повинні в обов'язковому порядку передбачати контроль засновниками (власниками), Наглядовою радою товариства за виконанням податкових обов'язків щодо сплати податків, податкового боргу товариств. До складу Наглядової ради в обов'язковому порядку повинні входити представники дрібних акціонерів, профспілкового органу (за наявності такої організації на підприємстві), а також у випадку наявності ознак неплатоспроможності за довгостроковими зобов'язаннями - представники кредиторів (у т. ч. у випадках, коли визначений законом податковий керуючий);

- положення статутів господарських товариств повинні в обов'язковому порядку передбачати ефективні правові механізми фінансового внутрішньогосподарського контролю товариств платників податків за операціями відчуження, використання, ліквідації (оренда, лізинг, сублізинг тощо) майна, корпоративних прав, у т. ч. через реєстрацію таких правочинів у державному реєстрі (прийняти відповідний закон);

- в істотних умовах договорів лізингу обов'язково вказувати мінімальну лізингову платню (особливо щодо великих державних підприємств). Внесення доповнень до актів законодавства стосовно істотних умов договорів лізингу;

- під час реєстрації експортних контрактів (договорів) уповноваженими державними органами повинна відслідковуватися та реєструватися інформація щодо наявності податкового боргу у експортера (використання інформаційних баз даних податкових і митних органів). У випадку наявності такого податкового боргу необхідне віднесення цих експортних операцій до найбільш ризикових, а також зазначений фактор повинен бути підставою для проведення додаткової (позапланової) перевірки;

- операції купівлі-продажу, предметом яких є "устаткування", "обладнання" інше майно підприємств, що не підлягають приватизації - підлягають обов'язковій реєстрації у державному реєстрі правочинів, а також операцій щодо взаємозаліків, переуступки права вимоги інших фінансових договорів;

- встановити чітку систему норм щодо адміністративної і фінансової відповідальності посадових осіб за порушення порядку фінансово-господарської діяльності на ринку енергоносіїв і системи розрахунків, що тягне відповідні збитки держави (підприємство, бюджет);

- прийняти закон "Про державні підприємства", в який включити обов'язки керівництва державних підприємств, а також підприємств у формі господарських товариств, у яких загальний обсяг корпоративних прав перевищує 50 відсотків: стосовно відповідальності за своєчасне виконання своїх обов'язків щодо сплати податкових платежів; беззбиткової роботи; розробки заходів для зміцнення свого фінансового становища; використовувати передові форми і методи обліку та обробки інформації на базі широкого застосування сучасної обчислювальної техніки; здійснювати внутрішньогосподарський контроль за раціональним і економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

- внести доповнення у ст. 657 ЦК України про обов'язкову державну реєстрацію договорів купівлі-продажу цінних паперів ВАТ, що є стратегічними для держави.

1.3. Удосконалення механізму правового регулювання діяльності податкових боржників у сфері відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами

Для усунення основних факторів відтворення тіньових відносин - не сформованості інституту відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом - пропонуємо такі заходи:

- внести доповнення до ст. 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" частиною другою такого змісту: "При проведенні заходів запобіганню банкрутству центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень здійснюють скорочені (експрес) і поглиблені перевірки щодо фінансово-господарської діяльності СПД на стадіях досудової санації. При цьому є обов'язковим встановлення фінансово-економічного стану податкових боржників аудиторським висновком. При прийняті судом рішення про порушення справи про банкрутство відносно податкового боржника суд направляє повідомлення органам ДПС;