- доповнити ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поняття "незаконне банкрутство" та встановити адміністративну відповідальність за це правопорушення;

- доповнити ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (продаж у процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу) положеннями наступного змісту: "Процедуру продажу усіх активів підприємства проводити за умови, коли план санації був неприйнятим, або коли процедуру санації було відхилено"; доповнити ч. 6 ст. 19 Закону "Про банкрутство" положеннями наступного змісту: "Продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу провадиться виключно на публічному аукціоні, або у випадку, якщо у публічному аукціоні немає потреби і управляючий майном доведе, що можлива ціна продажу майна на закритому аукціоні може перевищити ціну, яку можна отримати на відкритому аукціоні".

ІІ. Спеціальний блок. Підвищення ефективності адміністративно-правової діяльності органів ДПС у сфері погашення податкового боргу

2.1. Удосконалення правових форм законодавчого забезпечення реалізації заходів, передбачених в межах окремих положень Концепції адмінреформи в Україні щодо децентралізації, делегування та перерозподілу контрольних і примусово-виконавчих повноважень органів ДПС України відповідно органам місцевого самоврядування та органам виконавчої служби України

Провідна роль положень Концепції адмінреформи в системі детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу полягає в підвищенні ефективності як внутрішньоорганізаційного управління органів ДПС в контексті концепції модернізації податкової служби, так і в реалізації власне зовнішніх функцій податкового контролю в контексті пріоритетних напрямів регіональної податкової політики та реформування місцевого самоврядування [213, с. 136]. На підґрунті проведеного аналізу проблем реалізації положень Концепції адмінреформи у сфері погашення податкового боргу визначені такі напрями [138-139; 215-216; 228-235]:

- удосконалення організаційної і функціональної структури регіональних центрів надання адміністративних (управлінських) послуг із питань відновлення платоспроможності підприємств і банкрутства. Для організаційно-правового забезпечення цього процесу необхідно створити Агентство з питань відновлення платоспроможності підприємств і банкрутства, яке підпорядкувати Міністерству економіки України (додаток Е);

- урахування економічних засад в організації функціонування правової системи податкового контролю на регіональному та місцевому рівнях, пов'язаних із проведенням політики економічного районування податкових округів;

- проведення децентралізації та делегування виконавчим органам місцевого самоврядування повноважень податкового контролю щодо погашення податкового боргу за місцевими податковими зобов'язаннями платників податків у межах встановленої законом компетенції;

- перерозподілу повноважень органів ДПС щодо стягнення податкового боргу (здійснення державних примусово-виконавчих заходів із забезпечення погашення податкового боргу) шляхом передачі їх регіональним органам державної виконавчої служби України;

- розширення контрольно-наглядових повноважень виконавчих органів районних та обласних рад щодо здійснення функцій внутрішнього фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна на рівні територіальних громад (збереження і раціональне використання державного майна; додержання фінансової дисципліни суб'єктів господарювання; порядку ведення обліку та звітності; виконання державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом; належного і своєчасного відшкодування збитків, заподіяних державі; вирішення питань неплатоспроможності підприємств);

- створення чіткої організаційно-правової системи функціональної та інформаційної взаємодії конроолюючих органів у сфері оподаткування, органів державної виконавчої служби України із виконавчими органами місцевого самоврядування, внутрішньогосподарського (корпоративного) управління підприємств, громадськими організаціями стосовно запобігання виникненню податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення;

- внутрішньоорганізаційне удосконалення контрольних і правоохоронних процедур органів ДПС у досліджуваній сфері із урахуванням принципу мінімізації втручання держави в діяльність господарюючих суб'єктів [213, c. 136-137].

2.2. Удосконалення правових форм законодавчого забезпечення функціонування системи запобіжного податкового контролю та заходів відповідальності у сфері погашення податкового боргу (додаток Н) [214, с. 73-79].

Висновки експертного опитування 145 слідчих підрозділів податкової міліції вказують на необхідність удосконалення адміністративно-правових засобів попередження ухилень від сплати податків на противагу силовим (каральним) методам [156, с. 157].

Запобіжний податковий контроль у сфері погашення податкового боргу - це сукупність адміністративно-правових і інформаційно-аналітичних заходів спрямованих на комплексне забезпечення діяльності органів ДПС України щодо запобігання виникнення податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення, протидію адміністративним і фінансовим правопорушенням, пов'язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників [214, с. 79]. Загальну принципову схему запобіжного податкового контролю у сфері погашення податкового боргу наведено у додатку Н. Для забезпечення його ефективного функціонування необхідно наступне.

Однією із перших груп заходів запобіжного податкового контролю у сфері погашення податкового боргу є формування та адміністрування уповноваженими державними органами автоматизованих інформаційних баз даних про створення, діяльність та ліквідацію суб'єктів господарювання, а також адміністративно-правове забезпечення створення та функціонування автоматизованої інформаційної системи державної реєстрації найбільш ризикових правочинів, які ними здійснюються.

Формування компетентним державним органом документарної справи на кожного платника податків (компанію), а також створення інтегрованих автоматизованих інформаційних баз даних (електронних накопичувальних справ), на нашу думку, повинно здійснюватися під час державної реєстрації особи як суб'єкта господарювання. У зазначених справах повинна формуватись інформація про створення, діяльність (у т. ч. інформація про прийняті рішення щодо злиття, розподілу, об'єднання), а також ліквідацію платника податків. На підставі попередньо визначеної класифікації найбільш ризикових правочинів, які здійснюються податковими боржниками, повинен формуватись окремий державний автоматизований реєстр правочинів, порядок функціонування якого визначається у законодавчому акті. На нашу думку, до найбільш ризикових правочинів у сфері погашення податкового боргу, необхідно віднести наступні правочини:

- укладання та реалізація основних положень договорів купівлі-продажу, предметом яких є "устаткування", "обладнання", інше майно підприємств, які не підлягають приватизації;

- укладання та реалізація основних положень договорів купівлі-продажу значної частки цінних паперів, корпоративних прав акціонерних товариств, які є стратегічними для держави;

- укладання та реалізація основних положень договорів відчуження, використання (оренда, лізинг, сублізинг тощо), ліквідації активів податкових боржників;

- фінансові операцій щодо проведення взаємозаліків, переуступки права вимоги тощо.

Обов'язковій державній реєстрації також повинні підлягати протоколи загальних зборів стратегічних для держави господарських товариств щодо їх рішень про проведення зазначених вище правочинів, а також реалізація положень експортних контрактів (договорів) щодо зміни в структурі активів зазначених підприємств з метою здійснення заходів примусу щодо погашення податкового боргу експортерів (з використанням баз даних податкових і митних органів). Це, в свою чергу, буде відповідати принципу "публічності" у діяльності компаній.

У межах наступної групи заходів запобіжного податкового контролю у сфері погашення податкового боргу, на основі АІС державної реєстрації найбільш ризикових правочинів, необхідно створення та адміністрування органами ДПС автоматизованої системи адміністративного моніторингу фінансово-господарської діяльності податкових боржників із застосуванням методу непрямого збору необхідної інформації із зовнішніх і внутрішніх (корпоративних) інформаційних джерел.

Предметом контролю при адмініструванні зазначеної вище системи моніторингу повинно бути: 1) своєчасність виконання платниками податків своїх податкових обов'язків щодо сплати податкових платежів; 2) проведення податковими боржниками ризикових фінансово-господарських операцій.

Організаційно-технічним засобом функціонування такого моніторингу повинно бути автоматизоване робоче місце (далі - АРМ) "Податковий керуючий" з автоматизованою інформаційно-аналітичною підсистемою непрямого збору необхідної інформації із зовнішніх і внутрішніх (корпоративних) інформаційних джерел на основі системи документообігу у сфері погашення податкового боргу.

Від організації створення функціональної системи АРМ "Податковий керуючий" та відповідних інформаційно-облікових автоматизованих систем суб'єкта господарювання значною мірою буде залежати й ефективність і результативність у цілому податкового контролю у сфері погашення податкового боргу. Службова особа - податковий керуючий повинен мати функціональну можливість адміністрування як внутрішніх інформаційних ресурсів корпоративної системи ОДПС, у т. ч. АІС "Облік платників та податків", її підсистеми автоматизованої системи "Боржники", АІС "Адміністративний арешт активів платника податків", так і зовнішніх інформаційних ресурсів - інформаційних баз даних щодо поточної і ретроспективної діяльності підприємств-податкових боржників (на адміністративно-договірній основі) із митної служби, Пенсійного фонду України, інших публічних органів і організацій, діяльність яких пов'язана із питаннями здійснення контролюючих функцій, правоохоронною діяльністю, надання послуг у сфері неплатоспроможності, фінансового "оздоровлення" банкрутства податкових боржників, органів статистики тощо.

Крім цього, превентивне значення правового механізму запобіжного податкового контролю у досліджуваній сфері повинно реалізовуватися шляхом встановлення обов'язкових запобіжних функцій створеного АРМ "Податковий керуючий", а саме:

а) видачі засобами АРМу "Довідки про відсутність податкового боргу" на бланках суворої звітності із електронною, автоматизованою реєстрацією інформації про даний факт (дата видачі, назви посади службової особи, що видала, ПІБ тощо);

б) інформаційного доступу до електронного реєстру видачі оригіналів та копій документів щодо: 1) взяття на облік суб'єктів господарювання (з метою відстеження відкриття/закриття банківських рахунків податкових боржників); 2) реєстрації як платників податків (довідки про надання ідентифікаційного коду платника податків, видачі відповідних свідоцтв);

в) формування, класифікації, аналізу та відбору найбільших податкових ризиків у сфері погашення податкового боргу шляхом використання максимально можливого спектра наявної інформації про податкового боржника.

Також однією із превентивних функцій запобіжного податкового контролю у досліджуваній сфері є організація функціонування автоматизованої системи обміну необхідною інформацією між суб'єктами контролю та галузевого управління, інформаційно-аналітична інфраструктура якої буде визначена у пункті 3.2.1 даної роботи.