Враховуючи викладені вище думки щодо поняття системи забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади, основ її формування та функціонування, змісту та призначення, мети, завдань та функцій, а також з урахуванням напрацювань з даних та інших споріднених питань структура даної системи, на наш погляд, повинна мати наступний вигляд.

-       Стратегічний рівень управління здійснюваний Кабінетом Міністрів України, який у межах, передбачених статтями 85, 87 Конституції України, відповідно до ст. 116 Конституції України, а також ст. 9 Закону України "Про основи національної безпеки України":

- забезпечує інформаційний суверенітет України, здійснення внутрішньої і зовнішньої інформаційної політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, що стосуються забезпечення інформаційної безпеки;

- вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина в інформаційній сфері;

- забезпечує проведення державної політики інформаційної безпеки.

Окрім цього, з аналізу нормативно-правової бази, що регулює діяльність Кабінету Міністрів України, можна виокремити також й інші функції та завдання в сфері інформаційної безпеки органів виконавчої влади, серед яких можна виділити наступні:

- визначає потреби в витратах на забезпечення інформаційної безпеки, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України щодо фінансування заходів у сфері інформаційної безпеки у визначених обсягах;

- організовує розроблення і виконання державних програм з розвитку інформаційної інфраструктури органів виконавчої влади;

- здійснює передбачені законодавством заходи щодо формування, розміщення, фінансування та виконання державного оборонного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг для потреб органів, що забезпечують інформаційну безпеку;

- встановлює порядок надання суб'єктам забезпечення інформаційної безпеки у користування державного майна, засобів зв'язку і радіочастотного ресурсу. Так, відповідно до ст. 10 Закону України від 1 червня 2000 р. "Про радіочастотний ресурс України" [157] повноваження Кабінету Міністрів України щодо управління у сфері користування радіочастотним ресурсом України полягають у: затвердженні Національної таблиці розподілу смуг радіочастот і Плану використання радіочастотного ресурсу України; координації діяльності центральних органів виконавчої влади щодо управління і користування радіочастотним ресурсом України; забезпеченні здійснення конверсії радіочастотного ресурсу України в обсягах та в терміни, передбачені Планом використання радіочастотного ресурсу України;

- утворює, реорганізовує, ліквідовує науково-дослідні установи, навчальні заклади та окремі кафедри (відділення, факультети) суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки;

- забезпечує реалізацію права на соціально-економічний захист відповідно до законодавства України, що регламентує діяльність окремих суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки;

- встановлює відповідно до закону порядок реалізації та утилізації об'єктів інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів.

Тактичний рівень управління здійснюваний центральними органами виконавчої влади (міністерства, Державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України; центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом).

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень, наявних засобів бюджетного і позабюджетного фінансування:

- забезпечують реалізацію законів України, указів та розпоряджень Президента України, концепцій, доктрин, програм, постанов у сфері інформаційної безпеки;

- забезпечують створення, підтримку в готовності і застосування сил та засобів забезпечення інформаційної безпеки, а також управління їх діяльністю;

-       у межах своєї компетенції розробляють нормативні правові акти в інформаційній сфері і представляють їх Президентові України та Кабінету Міністрів України;

- керують діяльністю підвідомчих організацій по плануванню і проведенню заходів по забезпеченню інформаційної безпеки;

- забезпечують дотримання прав і законних інтересів громадян, організацій і держави, законів та інших нормативно-правових актів в інформаційній сфері;

-       притягують до відповідальності посадових осіб, дії яких призводять до порушення національних інтересів в інформаційній сфері, створюють умови або безпосередню загрозу інформаційній безпеці України.

Оперативний рівень управління здійснюваний місцевими органами виконавчої влади. Відповідно до ст. 13 Закону України від 9 квітня 1999 р. "Про місцеві державні адміністрації" [153] до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку [153].

Цікавим є і той факт Кабінет Міністрів України в межах, визначених законами України, може передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня.

Передача місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів супроводжується передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

До безпосередньої компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері забезпечення інформаційної безпеки можна віднести:

- забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади в сфері забезпечення інформаційної безпеки;

- оголошує у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснює передбачені законодавством заходи, пов'язані із забезпеченням інформаційної безпеки, захистом інформаційних прав особи [17];

- здійснюють інформаційне супроводження діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідної інформації, засобів зв'язку та інших матеріальних засобів і послуг.

Таким чином, основним змістом системи забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади є реалізація сукупності науково-обґрунтованих і апробованих на практиці з урахуванням світового і вітчизняного досвіду заходів, в контексті реалізації державної політики інформаційної безпеки.

Основне завдання по реалізації державної політики в сфері інформаційної безпеки покладається на органи виконавчої влади, які здійснюють на основі законодавства державне управління. Компетенція органів виконавчої влади в сфері забезпечення інформаційної безпеки полягає у виконанні законодавства України, рішень Президента України і Кабінету Міністрів України у зазначеній сфері. Зміст владних повноважень органів виконавчої влади полягає у тому, щоб приймати в рамках предметів власного відання відповідні нормативні правові акти, здійснювати правозастосовчу практику, готувати пропозиції по реалізації спільно з іншими органами виконавчої влади основних напрямів політики національної безпеки в інформаційній сфері.

Компетенція міжвідомчих і державних комісій з різних аспектів забезпечення інформаційної безпеки, які створюються Президентом і Кабінетом Міністрів, полягає передусім у забезпеченні узгодженості діяльності усієї системи органів державного управління. Предмети їх ведення визначаються положеннями про них, а владні повноваження, як правило, обмежуються прийняттям рішень, що носять рекомендаційний характер.

Особливість реалізації функцій забезпечення інформаційної безпеки полягає у тому, що кожний орган держави здійснює власну діяльність на базі використання інформаційної інфраструктури суспільства, виробляє і споживає інформаційні ресурси, має певні відносини із громадянами і як власник інформаційних ресурсів і тих, що складають інформаційну інфраструктуру, має вживати певні дії по забезпеченню збереження ресурсів і безпеки функціонування інформаційних і телекомунікаційних систем, мереж зв'язку, систем управління.

Реалізація окреслених положень особливим чином відображається на прикладі реалізації так званої концепції "електронного уряду" (e-government).

"Електронний уряд" покликаний не тільки скоротити наростаючий паперовий потік документів, широко інформувати громадян про діяльність уряду, але і забезпечити безперебійну й ефективну роботу всіх державних структур, у тому числі й в умовах надзвичайного стану. Остання обставина виводить питання інформаційної безпеки на перше місце серед пріоритетних напрямків удосконалювання всієї системи національної безпеки будь-якої держави.

З метою оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також підвищення ефективності та прозорості діяльності цих органів шляхом впровадження та використання сучасних інформаційних технологій для надання інформаційних та інших послуг громадськості, забезпечення її впливу на процеси, що відбуваються у державі було прийнято постанови Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" [126] та від 24 лютого 2003 р. "Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" [146].

Вказаними постановами передбачено, що оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади здійснюється шляхом:

- розміщення і періодичного оновлення міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інформації відповідно до вимог цього Порядку на власних веб-сайтах;

- створення Єдиного веб-порталу Кабінету Міністрів України, призначеного для інтеграції веб-сайтів органів виконавчої влади та розміщення інформаційних ресурсів відповідно до потреб громадян.

З метою реалізації окресленої програми постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" від 24 лютого 2003 р. [146] конкретизовано напрями діяльності Уряду України в інформаційній сфері. Так, постановою визначено, що одним з пріоритетних завдань щодо розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам та юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", яка забезпечує інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.

Єдиний веб-портал органів виконавчої влади є центральною частиною електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", призначеною для інтеграції веб-сайтів, електронних інформаційних систем та ресурсів органів виконавчої влади і надання інформаційних та інших послуг з використанням мережі Інтернет.

Надання інформаційних послуг органами виконавчої влади через мережу Internet повинно супроводжуватися постійним моніторингом загроз та небезпек, які можуть вплинути на безперебійне функціонування веб-сайтах.

Одна з вимог вказаної постанови КМУ полягає в тому, що інформація розміщена на веб-сайтах органів виконавчої влади та Веб-порталі, повинна мати захист від несанкціонованої модифікації.

Передбачається, що інформаційне наповнення, захист інформації від несанкціонованої модифікації та технічне забезпечення функціонування веб-сайтів міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади як складових частин Веб-порталу зазначені органи здійснюють самостійно.