3.2. Встановлення фактів, що мають юридичне значення для реалізації соціальних прав та інтересів фізичних осіб
Сторінки матеріалу:
- акт про нещасний випадок або аварію на виробництві, наслідком чого стало каліцтво, не складався і скласти його вже неможливо;
- складений акт про нещасний випадок або аварію на виробництві був знищений і поновити його у позасудовому порядку неможливо;
- при складанні акта про нещасний випадок або аварію на виробництві було допущено помилку, виправити яку у позасудовому порядку неможливо;
- втрачено рішення органів медико-соціальної експертизи про встановлення інвалідності і відповідний орган не може з поважних причин його видати повторно;
- існують перешкоди для встановлення факту нещасного випадку, усунути які у позасудовому порядку не вдалося тощо[214].
На підставі викладеного можна зробити висновок, що за загальним правилом питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва, коли з приводу цього виникає спір, а також якщо на підставі факту нещасного випадку призначається пенсія особам, які внаслідок цього стали інвалідами, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Спори, що виникають із цього приводу, можуть вирішуватися в позасудовому порядку спеціальними уповноваженими органами або судом. Спори, які віднесені до цивільної юрисдикції, розглядаються в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження. Факт каліцтва, коли з приводу цього виникає спір, що має розглядатися в порядку цивільного судочинства, встановлюється при вирішенні відповідного спору. В порядку окремого провадження факт каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, за відсутності спору про право може бути встановлено, коли виключається можливість його підтвердження в іншому порядку, що унеможливлює реалізацію заінтересованими особами належних їм суб'єктивних прав.
Утім судова практика свідчить про виникнення певних труднощів при вирішенні справ цієї категорії та неоднакове застосування судами зазначених положень закону. Прикладом цього може служити наступна справа, розглянута Верховним Судом України.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши 20 червня 2007 р. у судовому засіданні справу за позовом Б. про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та відшкодування матеріальних витрат і моральної шкоди, скасувала рішення Шепетівського районного суду Хмельницької області та Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області, якою це рішення було залишено без змін, з тих підстав, що незважаючи на те, що позивачем було подано позов про визнання безпідставною відмови скласти акт про нещасний випадок, суд усупереч вимог чинного законодавства встановив факт нещасного випадку на виробництві[215].