Згідно зі ст. 746 Цивільного кодексу України сторонами за договором довічного утримання є відчужувач та набувач. Такий договір може бути укладено відчужувачем і на користь третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 746 ЦК відчужувачем може бути будь-яка фізична особа, тобто незалежно від її віку та стану здоров'я (див. проект № 46). Проте за загальними вимогами щодо чинності правочину (ст. 203 ЦК) особа, яка його вчинює повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Отже, у разі, коли майно, що відчужується за договором довічного утримання (догляду), належить:

- малолітнім особам або таким, які визнані судом недієздатними, такий договір може бути укладено батьками (усиновлювачами) або опікуном за дозволом органу опіки та піклування (ч. З ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р., ч. З ст. 41, ч. 1 ст. 71 ЦК);

- неповнолітнім особам або особам, цивільна дієздатність яких обмежена судом, такі особи можуть самостійно укласти зазначений договір лише за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків (усиновлювачів) чи піклувальників (ч. 2 ст. 32, ч. З ст. 37), що надається лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. З ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства", ч. 2 ст. 71 ЦК).

При цьому опікун або піклувальник не може укладати такий договір або надавати згоду на укладення підопічним такого договору зі своєю (опікуна, піклувальника) дружиною, чоловіком, близькими родичами (батьками, дітьми, братами, сестрами).

Згідно зі статтею 747 ЦК відчужувачами можуть бути кілька фізичних осіб, які є співвласниками майна, щодо якого укладається договір утримання і яке їм належить на праві спільної сумісної власності (наприклад, подружжя).

Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути лише повнолітня дієздатна фізична або юридична особа (ч. 2 ст. 746 ЦК) (див. проект № 47).

Якщо утримання (догляд) здійснюватимуть кілька фізичних осіб, вони можуть разом виступити на стороні набувачів за договором. У цьому разі вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання, на праві спільної сумісної власності. Відповідно солідарним (спільним) буде їх обов'язок перед відчужувачем щодо здійснення довічного утримання.

Закон допускає можливість заміни набувача за договором довічного утримання у передбачених випадках, про що йдеться у наступній главі.

Права відчужувача (утриманця) за договором довічного утримання.

Відчужувач має право:

•   визначити умови забезпечення його (утриманця) житлом, зокрема у будинку (квартирі), що ним передано набувачу за договором. У цьому разі у договорі конкретно має бути визначено помешкання (його частину), в якому відчужувач/утриманець має право проживати;

•   у разі потреби порушити питання про заміну майна, переданого за договором довічного утримання, на іншу річ (що може зачіпати або не зачіпати обсяг обов'язків набувача), яке вирішується за згодою сторін;

•   вимагати виконання умов договору з надання утримання, у тому числі безпосередньо набувачем, якщо інше не передбачено договором або не встановлено судом;

•   визначити всі види матеріального забезпечення, догляду (опікування), які надаватиме йому або визначеній ним третій особі-утриманцю набувач. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення у відчужувача потреби у збільшенні чи зміні видів матеріального забезпечення чи догляду, він має право поставити питання про конкретне визначення, збільшення або зміну видів матеріального забезпечення чи догляду. У разі виникнення спору, питання вирішується судом відповідно до засад справедливості та розумності;

•   розірвати договір у разі неналежного виконання набувачем своїх зобов'язань у судовому порядку.

Права та обов'язки набувача (утримувача) за договором довічного утримання (догляду).

Права набувача. За договором довічного утримання набувач набуває право власності на передане майно з моменту нотаріального посвідчення договору, а щодо нерухомого майна та рухомого майна, яке підлягає державній реєстрації, - з моменту державної реєстрації (при встановленні заборони відчуження такого майна), та може здійснювати право володіння та користування таким майном, якщо договором не передбачено інше.

Якщо договір укладено на утримання кількох осіб - співвласників майна, що було передане набувачеві, у разі смерті одного з них, набувач має право на зменшення обсягу зобов'язань щодо утримання відчужувача(ів) (абз. 2 ч. 1 ст. 747 ЦК).

Набувач має право за взаємною згодою з відчужувачем вирішити питання про заміну переданого йому за договором майна на іншу річ, що може зачіпати обсяг зобов'язань набувача щодо утримання або залишити його незмінним.

У разі неможливості подальшого виконання набувачем зобов'язань за договором утримання з підстав, що мають істотне значення, він має право порушити питання про передачу цих зобов'язань члену його (набувача) сім'ї або іншій особі, яке вирішується за згодою сторін. У разі відмови відчужувача у наданні згоди на передання обов'язків набувача іншій особі, набувач має право на її оскарження в суді.

Набувач має право визначити у заповіті спадкоємців щодо майна, яке передане йому за договором довічного утримання (до них також перейдуть і його зобов'язання за цим договором).

Набувач має право на розірвання договору.

Набувач (утримувач) зобов'язаний:

•   забезпечувати відчужувача або третю особу (утриманця) відповідно до умов договору матеріальним утриманням та (або) доглядом (опікуванням) довічно;

•   забезпечити відчужувача або третю особу (утриманця) житлом. За умовами договору може бути зобов'язаний забезпечити утриманця житлом у будинку (квартирі), який йому передано;

• у разі смерті відчужувача поховати його. Якщо договір укладено відчужувачем на користь третьої особи, цей обов'язок може бути покладено на набувача щодо третьої особи (утриманця) за домовленістю сторін. Набувач не має права за життя відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі будь-якого правочину.

Втрата, знищення або пошкодження майна, переданого за договором набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.

Витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача (утриманця), поверненню не підлягають.

Обов'язки спадкоємців відчужувача. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Третя особа у договорі довічного утримання. Відповідно до загальних правил щодо правового становища третьої особи у зобов'язанні (ст. 511 ЦК) договір довічного утримання не може створювати обов'язків для третьої особи, проте у ньому можуть бути передбачені випадки, коли встановлені у договорі зобов'язання можуть породжувати для неї виникнення прав, у тому числі прав вимоги щодо виконання сторонами, які уклали такий договір, їх зобов'язань. Третя особа має право:

Ч відмовитись від прав, наданих їй на підставі договору;

Ч самостійно вимагати виконання зобов'язань сторонами договору, що зачіпають її права та інтереси, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору (ст. 636 ЦК);

Ч виступити з вимогою про розірвання договору, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини (п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК).