3.3. Порівняльно-правові аспекти діяльності банків і корпорацій розвитку в інших країнах (приклад Хорватії та Республіки Казахстан)
Сторінки матеріалу:
- 3.3. Порівняльно-правові аспекти діяльності банків і корпорацій розвитку в інших країнах (приклад Хорватії та Республіки Казахстан)
- Сторінка 2
Серед країн, досвід яких, у сфері функціонування національних банків розвитку - цікавий для України, є Хорватія. Моделлю для створення Хорватського банку був Німецький KfW. Хорватський банк реконструкції і розвитку (Hrvatska banka za obnovu i razvitak (HBOR) було створено 12 червня 1992 року у відповідності до Закону про цей банк. [330][198] У грудні 2006 року було прийнято нову редакцію закону про Хорватський банк реконструкції і розвитку. [331][199] 100% статутного капіталу ХБРР належить державі - акціонером банку є уряд Хорватії. Зобов'язання цього банку гарантуються державою, але при умові, що держава залишає за собою право відмови від вимог.
Хорватський банк реконструкції і розвитку є державним банком, що забезпечує розвиток національної економіки в сферах, які мають особливий державний інтерес, а також здійснює фінансування відновлення виробництва, сільського господарства і зовнішньої торгівлі. Хорватський банк є членом Празького клубу[200], крім цього, спільно з Міністерством закордонних справ Хорватії та Міністерством економіки є одним із державних інститутів, що формують і визначають зовнішньоекономічну політику Хорватії стосовно Європейського Союзу та ООН. Рейтинг банку відповідає суверенному рейтингу Хорватії, що ґрунтується на державній підтримці (державний характер), консервативній політиці кредитування і залучення коштів, жорсткій політиці з управління ризиками.
Управління банком здійснюється на двох рівнях:
- Корпоративне управління реалізується через діяльність Наглядової Ради банку, членами якої є представники уряду, як основного акціонера. Зокрема до її складу входять Міністр економіки, праці і комерції; Міністр сільського господарства; Міністр з морських справ, транспорту та розвитку; Президент Хорватської торгової палати і члени парламенту. Спостережну раду очолює Міністр Фінансів Хорватії. Спостережна рада формує Правління банку, контролює стратегію і основні показники діяльності у відповідності до Закону про цей банк.
- Операційне управління здійснюється Правлінням банку у складі трьох осіб на чолі з президентом (головою Правління). [342][201]
Мережева структура банку поширюється по всій території Хорватії і складається із головного офісу в Загребі та 6 офісів в регіонах.
Стратегічними цілями Хорватського банку реконструкції і розвитку, згідно закону та статуту є:
- фінансування економічного розвитку Хорватії і відновлення хорватської економіки;
- розвиток економіки регіонів і стимулювання відновлення економічно активних біженців в регіони постійного поживання;
- розвиток малого та середнього бізнесу і стимулювання приватного, сімейного і індивідуального підприємництва;
- розвиток експортоорієнтованого виробництва, сільського господарства, рибальства і комунальної сфери за рахунок довгострокового інвестування і створення умов для виникнення економічного ефективних підприємств;
- стимулювання експортних операцій для ліквідації диспропорцій в торгівельному балансі країни.
Банк здійснює фінансування проектів розвитку і відновлення економіки, а також здійснює кредитування експортних операцій хорватських підприємств, винятково в рамках державних програм спеціального кредитування. Кредитна політика банку базується тільки на таких програмах і інші проекти чи програми банк не фінансує.
В рамках кожної із спеціальних програм кредитування, Хорватський БРР визначає цільові групи та профіль потенційного позичальника, що характеризується: сферою діяльності потенційного позичальника; регіоном походження потенційного позичальника; метою кредиту; максимальною і мінімальною сумою кредиту; обсягом власних коштів позичальника, що слугують забезпеченням кредиту; періодом виплати, погашення та пільговим періодом; процентною ставкою.
Кредитування проектів може здійснюватися двома способами: кредитування визначених комерційних банків, які в свою чергу кредитують кінцевого позичальника, або пряме кредитування кінцевого позичальника.
Усі кредити, що надаються Хорватським БРР є цільовими і банк (в особі своїх працівників) завжди має право перевірки цільового використання кредитних коштів, згідно кредитної угоди. Якщо кредитування здійснюється через уповноважені банки, то Хорватський БРР делегує відповідним банкам право перевірки цільового використання кредитних ресурсів позичальником. Якщо під час перевірки буде виявлено порушення умов договору щодо цільового використання кредитних коштів, то Хорватський БРР може зреалізувати своє право на розірвання кредитного договору та відчуження предмету застави.
Хорватський БРР, як правило, визначає мінімальні та максимальні обсяги кредитів для кожного позичальника в рамках кожної кредитної програми. У випадку індивідуального застосування умов програм до позичальників, Хорватський БРР може змінити розмір кредиту на 5%. Разом з тим, згідно політики банку, в рамках індивідуальних програм, банк фінансує лише частину необхідних інвестиційних ресурсів - тобто на умовах співфінансування. Частина коштів обов'язково повинна бути профінансована самим позичальником (пропорція визначається залежно від програми). Банк може профінансувати 100% необхідних інвестицій (без дольової участі позичальника), за умови, що кредитні ресурси інвестуються в галузі, або регіони підвищеного державного інтересу чи скеровуються на відновлення економічних втрат під час (в результаті) війни.
Співфінансування обсягів необхідних інвестицій здійснюється за рахунок: а) власних коштів позичальника; б) основних коштів, набутих спеціально для проекта, на реалізацію якого береться кредит; в) кредитні ресурси, надані іншими банками; г) комерційні кредити, видані постачальниками та підрядниками.
Важливо, що одержання кредиту можливе за умови додержання таких трьох умов:
- одержання банком предмета застави;
- сплата кредитного збору;
- відсутність заборгованості позичальника перед Хорватським БРР.
Для здійснення фінансування і кредитування, Хорватський БРР використовує наступні інструменти: довгострокові кредити, забезпечені заставою; середньострокові кредити, забезпечені заставою; проектне фінансування; експортне фінансування; участь в капіталі підприємств.
Про публічний інтерес, що досягається в результаті Хорватського БРР свідчать спеціальні програми фінансування:
- Кредитна програма стимулювання створення підприємств малого і середнього бізнесу (пряме фінансування і фінансування через комерційні банки)
- Кредитна програма розвитку економіки Хорватії.
- Кредитна програма з фінансової реструктуризації хорватських підприємств.
- Кредитна програма розвитку підприємств малого і середнього бізнесу в регіонах особливого державного інтересу.
- Кредитна програма для підприємств туристичної індустрії.
- Програма кредитного експортного фінансування.
- Програма реконструкції і розвитку комунальної інфраструктури.
- Програма підтримки розвитку приватних малих і середніх підприємств.
- Програма розвитку економіки островів.
- Програма стимулювання самостійної зайнятості і розвитку сімейного бізнесу.
- Програма портфельних вкладень у компанії.
Для кожної з програм розроблено і чітко сформульовано цілі, задачі, спеціальні умови, а також визначено профіль цільового позичальника. [348][202]
Банк здійснює також відбір і кредитування середньо- і довгострокових інвестиційних проектів в сільському господарстві, промисловості, коммунальному господарстві, транспортній інфраструктурі, туризмі і сфері послуг. Найбільш показовими прикладами проектів фінансування за підтримки Хорватського БРР є:
- Проект з розвитку муніципальної екологічної інфраструктури.
- Проект з ефективного використання енергії.
- Проект з розвитку Бізнес-центрів.
- Проект з будівництва газопроводу в Хорватії. [342][203]
Джерела фінансування Хорватського БРР включають: запозичення на міжнародних фінансових ринках шляхом розміщення облігацій; державне фінансування; кредити і гранти від міжнародних організацій; кредити від банківських консорціумів.
Незважаючи на спеціальне правове регулювання статусу Хорватського БРР, до нього застосовуються такі ж умови та регулятивні вимоги, як і до інших комерційних банків в Хорватії.
Інша країна, досвід якої є цікавим з огляду на спільне радянське минуле, а також, з огляду на успіх функціонування банку розвитку, є Казахстан.
При створенні Банку Розвитку Казахстану в 2001 році консультаційну допомогу Уряду Казахстану надавали фахівці Світового банку, зокрема при формуванні структури банку, його політики, процедур запозичень і розміщень капіталу, регламенту взаємодій з урядом та державними органами. Важливість цього питання обумовлювалась невдалим досвідом створення державного банку зовнішньої торгівлі - "Эксімбанк" Казахстану, під час діяльності якого, Кабінет Міністрів наполягав на кредитуванні нерентабельних проектів. Мінімізація неекономічного впливу державних органів була досягнута з прийняттям спеціального Закону "Про Банк Розвитку Казахстану", що розмежував сфери впливу, повноваження та можливі випадки інтервенції державної влади в оперативну роботу банку. [77][204]
Моделлю створення Банку Розвитку Казахстану були моделі Банку Розвитку Туреччини, Банку Розвитку Сінгапура, і безпосередньо Державний банк Сінгапура "Маурітіус", який було визнано одним з кращих комерційних банків цієї країни, що відіграв значну роль в розвитку її економіки. Щодо кредитної політики для малого і середнього бізнесу, за приклад взяли Індонезійський Банк "Рак'ят". А при формуванні самої концепції Банку, було враховано досвід Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Ісламського банку розвитку та ін.
Крім Банку розвитку Казахстану уряд створив Інвестиційний та Інноваційний фонди, а також Корпорацію з страхування експорту для забезпечення підтримки експортного фінансування Банку розвитку Казахстану.
Банк Розвитку Казахстану здійснює свою діяльність у відповідності до Закону Республіки Казахстан "Про Банк Розвитку Казахстану", Меморандумом про кредитну політику Банку, затвердженим Урядом, Законами "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність в Республіці Казахстан", та іншими нормативними правовими актами. [77-81][205]. Діяльність банку визначається також його Статутом, а підставами до здійснення тих чи інших видів операцій є ліцензії уповноважених державних органів Республіки.
Акціонерами банку є Уряд Республіки Казахстан в особі Міністерства економіки і бюджетного планування, а також місцеві виконавчі органи областей, міст республіканського значення, столиці. Загальні збори акціонерів, за рекомендацією Президента Республіки Казахстан та Уряду, обирають членів Ради директорів. Рада Директорів здійснює загальне керівництво діяльністю Банку, за винятком тих питань, які віднесено до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів.
Станом на 1 липня 2005 року, приблизно 87% акцій банку належало уряду Республіки, а 13% в рівних частках - місцевим органам влади 14 регіонів Казахстану, а також містам Алмата і Астан.