4. Порядок реалізації насіння і садивного матеріалу

Реалізація насіння і садивного матеріалу здійснюється шля­хом оптової та роздрібної торгівлі. Аграрно-правовому регулюванню підпорядковується саме оптова реалізація насіння і садивного матеріа­лу, чому присвячено низку аграрних нормативно-правових актів. Роз­дрібна торгівля врегульовується актами цивільного та господарського законодавства, зокрема постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення» від 8 лютого 1995 р. № 108, загальними положеннями Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 104, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 листопа­да 2007 р. за № 1257/14524, а також Правилами роботи дрібнороздріб­ної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовніш­ніх економічних зв´язків і торгівлі України від 8 липня 1996 р. № 369.

Слід зазначити, що прийняття Закону України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» від 25 червня 2009 р. та Державної цільової програми створення оптових ринків, затвердженої постано­вою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 562 дає змогу розглядати оптову торгівлю насінням і садивним матеріалом одночас­но як частину оптового ринку сільськогосподарської продукції і як спе­ціалізований насінницький ринок оптової торгівлі.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про насіння і садивний мате­ріал» від 26 грудня 2002 р. оптова торгівля насінням на внутрішньому ринку України підлягає ліцензуванню. Прикінцевими положеннями цього Закону запропоновано доповнити перелік ліцензійних видів гос­подарської діяльності, визначених ст. 9 Закону України «Про ліцензу­вання певних видів господарської діяльності», пунктом 65 щодо опто­вої торгівлі насінням.

Органи ліцензування оптової торгівлі насінням визначено п. 33 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698. У сфері оптової торгівлі насінням для потреб ведення сільського господарства органа­ми ліцензування виступають Мінагрополітики України та місцеві орга­ни державної виконавчої влади: Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. На підставі ліцензії, виданої Міністерством аграрної політики Украї­ни, здійснювати оптову торгівлю насінням дозволено на всій території України, а на підставі ліцензії, виданої місцевим органом виконавчої влади, — на території відповідної адміністративно-територіальної оди­ниці.

Рішення про видачу ліцензії приймається Мінагрополітики Украї­ни на підставі висновку спеціальної ліцензійної комісії, яка діє на осно­ві Положення про ліцензійну комісію з ліцензування провадження гос­подарської діяльності з оптової торгівлі насінням, затвердженого на­казом Міністерства аграрної політики України від 28 березня 2008 р. № 189. До компетенції ліцензійної комісії входить прийняття рішення щодо видачі або переоформлення ліцензії, видачі копії, дубліката ліцен­зії, відмову у її видачі або залишення заяви без розгляду. Комісія та­кож подає пропозиції Мінагрополітики України щодо скасування рі­шення про видачу ліцензії, рішення про визнання ліцензії недійсною та про анулювання ліцензії згідно із законодавством. Для отримання ліцензії на оптову торгівлю насінням суб´єкт господарювання повинен звернутися до ліцензійної комісії із заявою про видачу ліцензії встано­вленого зразка. До заяви додаються документи, визначені Переліком документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженим постановою Кабінету Мі­ністрів України від 4 липня 2001 р. № 756.

Термін дії зазначеної ліцензії та розмір плати за її видачу вста­новлюються постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопа­да 2000 р. № 1755. При цьому іншою постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 498 було змінено основу формуван­ня плати за одержання ліцензії з неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, за за­гальним правилом, термін дії ліцензії на провадження оптової торгів­лі насінням становить 5 років, а плата за її видачу справляється у роз­мірі однієї мінімальної заробітної плати, якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, або у розмірі 0,5 мінімальної за­робітної плати, якщо органом ліцензування є місцевий орган виконав­чої влади.

У процесі визначення якості насіння і садивного матеріалу здій­снюється: встановлення відповідності сортової та насіннєвої докумен­тації на партію насіння та садивного матеріалу до вимог нормативних документів; визначення відповідності показників сортових і посівних якостей партії насіння та садивного матеріалу до даних, зазначених у відповідних документах на партію; визначення генетичного походжен­ня насіння та садивного матеріалу. Здійснюються зазначені процеду­ри на основі Правил експертного визначення якості насіння і садив­ного матеріалу та порядок оформлення заяв, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 8 липня 2003 р. № 223, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 р, за №630/7951.

Крім вимог до якості насіннєвого матеріалу істотною умовою дого­вору оптової торгівлі насінням є вимоги щодо пакування партій насін­ня. Здійснюється ця процедура відповідно до Правил пакування та ма­ркування насіння сільськогосподарських культур в Україні, затвер­джених наказом Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2009 р. № 426, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 лип­ня 2009 р. за № 639/16655. Має свої особливості і формування ціни сортового насіння і садивного матеріалу. Залежно від категорії насіння існують сортові надбавки у вигляді відсотків до ціни, встановлені і за­тверджені спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 6 березня 2007 р. № 212/29.

У разі невідповідності сортового насіння сортовим вимогам його використовують як продукт харчування або як корм для сільськогоспо­дарських тварин. Якщо насіння не може використовуватися для жод­ної із зазначених цілей, воно підлягає фізичному знищенню, яке здій­снюється відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 травня 2003 р. № 132, зареєстровано­го в Міністерстві юстиції України 26 травня 2003 р. за Хе 398/7719. Знищення такого насіння покладається на його власника під контро­лем державного інспектора з насінництва. Таке насіння знищується шляхом спалювання або іншим способом. Ще один спосіб компосту­вання визначає Методика вилучення, утилізації та знищення сільсько­господарської сировини і харчових продуктів, що зазнали впливу пес­тицидів та агрохімікатів і непридатні до використання, затверджена наказом Головного санітарно-епідеміологічного управління Міністер­ства охорони здоров´я України від 7 березня 1996 р. № 5.08.07/306. Ком­постуванням непридатного насіння є його складування у ізольованих від зовнішнього впливу місцях з метою природного розкладення діючої речовини і подальшого використання як органічних добрив.